Справа № 2-3502/09
ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. СІМФЕРОПОЛЯ АР КРИМ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 листопада 2009р. м. Сімферополь
Центральний районний суд м.Сімферополя АР Крим у складі:
головуючого - судді ОСІПОВА Ю.В.
при секретарі – Юрченко Т.О.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та третьої особи Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим про стягнення пені за прострочку сплати аліментів,-
в с т а н о в и в:
23.04.2009р. ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та третьої особи Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим про стягнення пені за прострочку сплати аліментів на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 (1.01.2001р.н.) в розмірі 4508грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона 7.10.2000р. зареєструвала шлюб із відповідачем ОСОБА_2, який вони розірвали 13.06.2007р. Від даного шлюбу вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, 1.01.2001р.н., який знаходиться на її утриманні. У зв’язку із тим, що відповідач добровільно матеріальної допомоги їм не надав, рішенням Центрального районного суду м.Сімферополя від 11.11.2008р. на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, 1.01.2001р.н. з відповідача ОСОБА_2 було стягнуто аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 400грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Між тим, незважаючи на вказане рішення суду, відповідач аліменти не сплачував в наслідок чого, за станом на 21.04.2009р. у нього утворилася заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 2800грн. У відповідності ж до 196 СК України, у випадку несвоєчасної сплати аліментів, боржник, на її думку, повинен сплачувати неустойку (пеню), яка на час подання позову склала 4508грн.
У судовому засіданні представника позивача ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_3 уточнила та остаточно просила суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 пеню за несвоєчасну сплату аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, 1.01.2001р.н., за період з 24.12.2008р. по 12.10.2009р. в розмірі 10068,16грн.
Відповідач – ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 не визнав, при цьому пояснивши, що дійсно рішення суду про стягнення аліментів було і він з останнім згоден, однак до ДВС його тривалий час ніхто не викликав та повісток від держ.виконавця він не отримував та до того ж, не знав на яку адресу чи на який р/рахунок потрібно сплачувати аліменти. В липні 2009р. отримав від держ.виконавця реквізити для сплати аліментів, однак останні були невірними, у зв’язку із чим, він ще неодноразово звертався до ДВС, та вірні реквізити отримав тільки 8.09.2009р. і відповідно 9.09.2009р. сплатив більшу частину заборгованості – в розмірі 1900грн.
Також відповідач пояснив, що він вже вдруге одружився і його нова дружина зараз не працює та знаходиться на 8-му місяці вагітності, окрім того, він фактично має на утриманні батька інваліда (без ноги) та матір пенсіонерку, яка часто хворіє. Він же, в свою чергу, працює неофіційно продавцем на ринку та має середньомісячний дохід в розмірі 1000-1500грн. Всю заборгованість по аліментам зобов’язується сплатити через місяць, після народження дитини.
Представник третьої особи в останнє судове засідання не з’явилася, про день, місце і час розгляду справи була своєчасно та належним чином повідомлена та надала заяву про слухання справи за її відсутності. Також на попередніх судових засіданнях держ.виконавець пояснила, що дійсно заборгованість по сплаті аліментів існує та відповідач досить тривалий час її не сплачував. Останній же нею викликався простою поштовою кореспонденцією ще 1.01.2009р., а згодом і 2.02.2009р., про що в матеріалах викон.провадження знаходиться повістка. Первинні реквізити на сплату аліментів відповідач отримував 23.12.2008р., а в подальшому звернувся та дійсно отримав вірні реквізити лише 8.09.2009р.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню частково.
До такого висновку суд приходить з наступних підстав.
Судом в становлено , що сторони зареєстрували шлюб 7.10.2000р. та 13.06.2007р. останній розірвали. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, 1.01.2001р.н., який мешкає із позивачем та знаходяться на повному її утриманні.
Далі, рішенням Центрального районного суду м.Сімферополя від 11.11.2008р. на користь позивача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, 1.01.2001р.н. з відповідача ОСОБА_2 було стягнуто аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 400грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
У зв’язку ж із несплатою відповідачем аліментів, за станом на 1.04.2009р. в нього утворилася заборгованість в розмірі 2800грн. (довідка №1187/03-15-14 від 1.04.2009р.) .
Між тим, в судовому засіданні із матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження також встановлено, що на протязі всього виконавчого провадження боржник фактично належним чином не сповіщався та до ДВС не викликався, що ж стосується наданих ще в 2008р. реквізитів на сплату аліментів, то останні були змінені та за заявою боржника від 7.07.2009р. видані лише 8.09.2009р. Після отримання вказаних реквізитів, боржником було частково сплачено суму аліментів в розмірі 1900грн. (квитанція №1 від 9.09.2009р.) .
У відповідності ж до ст.196 Сімейного кодексу України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Між тим, як вбачається із пояснень відповідача ОСОБА_2 та наданих ним документів, він вдруге одружився і його дружина не працює та знаходиться на 8-му місяці вагітності. Окрім того, останній фактично має на утриманні батька-інваліда та матір-пенсіонерку, яка часто хворіє. Він же, в свою чергу, працює за усним договором продавцем на ринку та має середньомісячний дохід в розмірі 1000-1500грн.
Таким чином, на підставі вимог ст.ст.180,196 Сімейного кодексу України, з урахуванням матеріального стану сторін та інших обставин справи, суд вважає, що відповідач дійсно має заборгованість по сплаті аліментів, у зв’язку із чим повинен сплачувати передбачену законом пеню, однак з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, рахує за необхідне зменшити розмір пені (неустойки) та стягнути з нього на користь позивача неустойку (пеню) за прострочку сплати аліментів в сумі 2000 грн.
Керуючись ст.ст.180,196 Сімейного кодексу України, а також ст.ст.5,6,10,11,14,60,61,88, 209,212-215,218,223 ЦПК України, суд,-
В и р і ш и в:
Цивільний позов ОСОБА_3 -- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 (1.01.2001р.н.) пеню за прострочку сплати аліментів в сумі – 2000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий сбір в сумі 51 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 8,50грн. - на користь держави.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 – відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд АР Крим через Центральний районний суд м.Сімферополя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий у справі:
С у д д я ОСОБА_5