Справа № 437/2344/14-П
Провадження № 33/782/129/14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2014 року м. Луганськ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 24 лютого 2014 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого в ВАТ «Техпідтримка» на посаді слюсаря-ремонтника, одруженого, маючого малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає за адресою: м. Луганськ, вул. Карла Маркса, 20/5,
визнано винним за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді встановлено, що 27.01.2014 року о 09.50 годині, ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ 2108, державний номер НОМЕР_1, по вулиці Горная-Путепровід, що розташована в Куйбишевському районі м. Донецька, з явними ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей слабо реагують на світло, відсутність слини). Від медичного огляду в ОНД, з метою виявлення стану наркотичного або іншого сп’яніння, або знаходження під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції, відмовився у присутності двох свідків.
В зміненій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову судді та закрити справу, оскільки він діявв стані крайньої необхідності. Вказує, що пропустив строк на апеляційне оскарження постанови судді, оскільки не приймав участь в розгляді протоколу про адміністративне правопорушення, та первісну апеляційну скаргу помилково направив до Донецького апеляційного адміністративного суду. Зазначає, що не перебував під впливом наркотичних засобів, що можуть підтвердити свідки. Цей факт, також підтверджується тим, що його працівники ДАІ не відсторонили від керування транспортним засобом. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відмовився, оскільки поспішав до лікарні, де знаходився ОСОБА_3 Наданими ним документами підтверджується, що він ОСОБА_3 27.01.2014 року о 5.15 годині доставив до лікарні, де тому була зроблена операція. В той момент, коли його зупинили працівники ДАІ, він віз ліки та гроші до лікарні. Він є інвалідом ІІІ групи, хворіє на цукровий діабет.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_2, представника ОСОБА_4, які підтримали доводи зміненої апеляційної скарги та просили її задовольнити в повному обсязі, дослідивши матеріали справи, допитавши свідка ОСОБА_5, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 289 КУпАП, в разі пропуску 10-ти денного строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, особою щодо якої винесено постанову, строк може бути поновлено за заявою такої особи.
Як встановлено із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, відомості про те, що ОСОБА_2 отримав копію постанови від 24 лютого 2014 року – відсутні. 12.03.2014 року ОСОБА_2 ознайомився з матеріалами справи і після цього 13.03.2014 року ним було подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду, через місцевий суд. Однак йому було відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі того, що справа не підлягала розгляду в порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням вищевикладеного, причини пропуску строку, визначеного ст. 289 КУпАП є поважними, а тому необхідно цей строк поновити.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов’язковою, а також справа може розглядатись за відсутністю цієї особи, яка була належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Отже, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_2, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не було порушено його прав.
Відповідно до вимог, викладених у ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП, у справі обставини адміністративного правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності.
Однак при розгляді справи про адміністративне правопорушення в повній мірі не були виконані вказані норми.
Як вбачається із матеріалів справи, суддя визнав доведеною ту обставину, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом із явними ознаками наркотичного сп'яніння та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте із таким висновком погодитись не можливо, оскільки він зроблений на неповно досліджених доказах, без належного з'ясування обставин справи та причин відмови від проходження даного огляду.
Так, матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_2 дійсно керував транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Слабе реагування зіниці очей на світло, відсутність слини не є об'єктивними даними, що можуть підтверджувати знаходження ОСОБА_2 на момент його керування автомобілем, в стані наркотичного сп'яніння.
У відповідності до довідки Міської лікарні м. Красний Луч від 21.02.2014 року ОСОБА_2 є інвалідом ІІІ групи, хворіє на цукровий діабет, тип І тяжка форма, потребує пожиттєвої своєчасної регулярної інсулінотерапії (ар.с. 20).
Необхідно визнати, що відсутність слини у ОСОБА_2, можливо викликана саме цією хворобою, а не знаходженням його в стані наркотичного сп'яніння, про що необґрунтовано вказано в протоколі про адміністративне правопорушення.
Окрім того, відповідно до ст. 265-2 КУпАП, в разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівник відповідного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Проте, в протоколі про адміністративне правопорушення відповідний запис про затримання автомобіля відсутній, як і відсутні в матеріалах справи протокол про затримання або блокування автомобіля, або передачу його для керування іншій особі, що також ставить під сумнів обставини, викладені у протоколі щодо ОСОБА_2
Щодо відмови ОСОБА_2 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, то необхідно визнати, що ОСОБА_2 діяв в стані крайньої необхідності, тобто його відмова від проходження огляду обумовлена необхідністю усунення небезпеки, що загрожувала здоров'ю ОСОБА_3, що підтверджується матеріалами справи.
Доставляння ОСОБА_3 до Міської клінічної лікарні № 21 м. Донецька 27.01.2014 року о 05.15 годині саме ОСОБА_2 підтверджується довідкою цієї лікарні (ар.с. 18).
Згідно з витягу з медичної карти стаціонарного хворого № 433 ОСОБА_3 перебув на стаціонарному лікуванні в Міської клінічної лікарні № 21 м. Донецька з 27.01.2014 року, де йому в цей день була зроблена операція, поступив до лікарні у тяжкому стані, діагноз перфоративна гастродуоденальна виразка, перитоніт (ар.с. 19).
Зазначене, при розгляді апеляційної скарги, також підтвердив свідок ОСОБА_5, який разом з ОСОБА_2 доставляв ОСОБА_3 до лікарні.
Вказані обставини на підставі ст.ст. 17, 18 КУпАП виключають адміністративну відповідальність, у зв'язку з чим справа підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 287 ч. 1 п. 4, 289, 294 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м. Луганська від 24 лютого 2014 року.
Змінену апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 24 лютого 2014 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП – скасувати, справу закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Луганській області ОСОБА_1