СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
15 травня 2007 року |
Справа № 2-182/2004 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_5, довіреність НОМЕР_1 від 11.05.07, ОСОБА_3;
позивача: ОСОБА_5, довіреність НОМЕР_2 від 11.05.07, ОСОБА_4;
відповідача: ОСОБА_2, довіреність НОМЕР_3 від 10.05.07, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Аристида";
відповідача: не з'явився, Бахчисарайська районна державна адміністрація;
відповідача: не з'явився, ОСОБА_1;
відповідача: ОСОБА_2, паспорт ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.03.04, ОСОБА_2;
відповідач: не з'явився, ОСОБА_7;
відповідача: ОСОБА_16, довіреність НОМЕР_3 від 10.01.07, ОСОБА_8;
відповідача: ОСОБА_16, довіреність НОМЕР_4 від 10.01.07, ОСОБА_9;
відповідача: ОСОБА_16, довіреність НОМЕР_5 від 10.01.07, ОСОБА_10;
відповідача: ОСОБА_16, довіреність НОМЕР_6 від 10.01.07, ОСОБА_11;
відповідач: не з'явився, ОСОБА_12;
відповідач: не з'явився, ОСОБА_13;
відповідач: не з'явився, ОСОБА_14;
відповідач: не з'явився, ОСОБА_15;
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сокол В.С.) від 28.04.2004 у справі № 2-182/2004
за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
ОСОБА_4 (АДРЕСА_2)
(представники позивачів: ОСОБА_5, АДРЕСА_3; ОСОБА_6, АДРЕСА_4)
до товаритва з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Аристида" (вул. Лермонтова, 2-А,Бахчисарай,98400); (АДРЕСА_1)
Бахчисарайської районної державної адміністрації (вул. Радянська, 5,Бахчисарай,98400)
ОСОБА_1 (АДРЕСА_5)
ОСОБА_2 (АДРЕСА_6)
ОСОБА_7 (АДРЕСА_5)
ОСОБА_8 (АДРЕСА_7)
ОСОБА_9 (АДРЕСА_8)
ОСОБА_10 (АДРЕСА_9)
ОСОБА_11 (АДРЕСА_10)
ОСОБА_12 (АДРЕСА_11)
ОСОБА_13 (АДРЕСА_11)
ОСОБА_14 (АДРЕСА_12)
ОСОБА_15 (АДРЕСА_13)
(представник співвідповідачів: ОСОБА_16, АДРЕСА_14)
про визнання недійсними установчих документів ТОВ "Агрофірма "Аристида", про скасування державної реєстрації ТОВ "Агрофірма "Аристида", про ліквідацію ТОВ "Агрофірма "Аристида"
ВСТАНОВИВ:
09.10.2002 року фізичні особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до Бахчисарайського районного суду АР Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Арістида”, Бахчисарайської районної державної адміністрації про визнання недійсними установчих документів та скасування державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Арістида”.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Установчий договір та Статут товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Арістида” під час їх реєстрації не відповідали вимогам чинного законодавства, а саме:
- пункт 1.1 Статуту та пункт 1 Установчого договору суперечать вимогам статей 1, 4 Закону України „Про господарські товариства” стосовно того, що товариство з обмеженою відповідальністю не може мати таку організаційно-правову форму, як спільне підприємство;
- пункт 4.3 Статуту суперечить вимогам статті 61 Закону України „Про господарські товариства” стосовно того, що загальні збори учасників товариства мають збиратись не рідше ніж два рази на рік, в той час як у Статуті закріплено один раз на рік;
- позивачі зазначають, що право користування землею не посвідчене Державно актом не може бути внеском до Статутного фонду господарського товариства;
- позивачі також посилаються на Положення „Про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 740 від 25.05.1998 року, відповідно до якого у разі, якщо власниками суб'єкта підприємницької діяльності є фізичні особи, їх підпис на установчих документах посвідчується нотаріусом, а також зазначають, що при реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Арістида” вказані вище вимоги не були дотримані.
Ухвалою Бахчисарайського районного суду АР Крим від 11.10.2002 року позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було прийнято до провадження.
З матеріалів справи також вбачається, що 21.11.2002 року фізичні особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Бахчисарайського районного суду АР Крим із зустрічним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Арістида”, Бахчисарайської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсними Протоколів загальних зборів засновників ТОВ „Агрофірма „Арістида” від 25.04. та 11.05.2002 року, недійсним розпорядження Бахчисарайської районної державної адміністрації НОМЕР_7 від 23.05.2002 року про реєстрацію внесення змін до установчих документів.
Позивачі за зустрічним позовом вказують, що загальні збори засновників ТОВ „Агрофірма „Арістида” проведені 25.04. та 11.05.2002 року та оформлені відповідними протоколами, на яких було вирішено питання про звільнення із займаних посад ІНФОРМАЦІЯ_2 -ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 -ОСОБА_2, проведені неналежними особами та з порушенням вимог законодавства та на підставі зазначених протоколів Бахчисарайською районною державною адміністрацією було видано розпорядження НОМЕР_7 від 23.05.2002 року про внесення відповідних змін до установчих документів.
Ухвалою Бахчисарайського районного суду АР Крим від 25.11.2002 року зустрічний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було прийнято до провадження та об'єднано в одне провадження з первісним позовом.
Рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 11.12.2002 року у справі № 2-3237 первісний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено частково. Суд визнав Установчий договір та Статут ТОВ „Агрофірма „Арістида” не відповідаючими чинному законодавству та незаконними, у зв'язку з чим, державну реєстрацію скасував. В частині позовних вимог про ліквідацію ТОВ „Агрофірма „Арістида” відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також відмовлено.
Ухвалою судової палати у господарських справах Апеляційного суду АР Крим від 19.03.2003 року рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 11.12.2002 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Бахчисарайського районного суду АР Крим від 18.03.2004 року у даній справі провадження по первісному та зустрічному позовах було роз'єднано, провадження по зустрічному позову виділено в інше провадження.
Ухвалами Бахчисарайського районного суду АР Крим від 12.09.2003 року та 24.03.2004 року до участі у справі у якості відповідачів було притягнуто фізичних осіб -ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_19, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_7.
Рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 28.04.2004 року позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено частково. Суд визнав Установчий договір та Статут ТОВ „Агрофірма „Арістида” не відповідаючими чинному законодавству та незаконними, а також зобов`язав ТОВ „Агрофірма „Арістида” провести ліквідацію у передбачено законом порядку. В частині позовних вимог про скасування державної реєстрації та ліквідацію ТОВ „Агрофірма „Арістида” відмовлено.
При прийнятті рішення, Бахчисарайський районний суд АР Крим прийшов до висновку про суперечливість Установчого договору та Статуту ТОВ „Агрофірма „Арістида” вимогам Закону України „Про господарські товариства”, Закону України „Про підприємства”, Закону України „Про угоди щодо відчуження земельної частки (паю)”, а також Положенню „Про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 740 від 25.05.1998 року.
Ухвалою судової палати у господарських справах Апеляційного суду АР Крим від 26.10.2004 року рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 28.04.2004 року скасовано, провадження у справі припинено. Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про підвідомчість даного спору господарським судам України у порядку Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.03.2007 року у даній справі (2-182/2004) ухвалу апеляційного суду АР Крим від 26.10.2004 року скасовано та, у зв'язку із прийняттям Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів”, матеріали даної справи скеровано до Севастопольського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження у порядку господарського судочинства.
Бахчисарайська районна державна адміністрація, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності нез'явившихся представників сторін за наявними документами в матеріалах справи.
Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.09.2007 суддю Гонтаря В.І. замінено на суддю Горошко Н.П.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає задоволенню за наступних підстав.
Пунктом 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що господарським судом підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
У даному випадку позовні вимоги позивачів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 полягають у визнанні недійсними установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Арістида” та скасуванні державної реєстрації.
Відповідно до частини 2 статті 34 Закону України „Про підприємства в Україні” в редакції від закону від 22.03.2002 року, тобто станом на момент подачі первісного позову, підприємство ліквідується у випадку, якщо рішенням суду будуть визнані недійсними установчі документи і рішення про створення підприємства.
Пунктом 17 Роз`яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/334 від 12.09.1996 року встановлено, що відповідний позов, виходячи із змісту статті 34 Закону України „Про підприємства в Україні”, може бути поданий державним органом, що згідно з чинним законодавством здійснює контроль за діяльністю підприємства, прокурором, органом, що здійснює державну реєстрацію, а також будь-яким підприємством чи організацією, яка вважає порушеними свої права чи охоронювані законом інтереси в зв'язку із створенням (державною реєстрацією) відповідного підприємства, тоді як позов про ліквідацію підприємства може бути поданий лише у випадках, прямо передбачених законом.
Згідно з пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, положення Цивільного кодексу України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до пункту 2 Розділу ХІІ „Прикінцеві положення” Господарського кодексу України, визнано такими, що втратили чинність з 1 січня 2004 року Закон України „Про підприємництво” та Закон України „Про підприємства в Україні”.
Пунктом 2 Розділу ХІІ „Прикінцеві положення” Господарського кодексу України встановлено, що господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Приймаючи до уваги той факт, що, станом на момент набрання чинності Господарським та Цивільним кодексами України, спір про право на звернення фізичних осіб - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до суду з позовом про визнання недійсними установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Арістида” не вирішено, правовідносини є такими, що існують, судова колегія вважає за необхідне для вирішення даного питання застосовувати норми Господарського та Цивільного кодексів України.
Так, відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За таких обставин, особа набуває право на звернення до суду в тих випадках, коли збоку інших осіб мають місце дії, які порушують, не визнають або оспорюють цивільне право.
Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України, встановлено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що поняття „охоронюваний законом інтерес” розкривається в Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 01.12.2004 року у справі № 1-10/2004.
Поняття „охоронюваний законом інтерес”, що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям „права”, треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
У пункті 2 резолютивної частини зазначеного рішення також зазначено, що в аспекті поставленого у конституційному поданні питання положення частини першої статті 4 Цивільного процессуального кодексу України треба розуміти так, що акціонер (у даному випадку учасник товариства з обмеженою відповідальністю) може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством (у даному випадку товариством з обмеженою відповідальністю), учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами (учасниками) цього товариства.
Згідно зі статтею 10 Закону України „Про господарські товариства”, учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.
Таким чином, позивачі у даній справі -ОСОБА_3, ОСОБА_4, мають довести суду той факт, що збоку товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Арістида”, або збоку учасників зазначеного господарського товариства мають місце дії, що порушують права та охоронювані законом інтереси позивачів - як учасників товариства. Будь-яких рішень загальних зборів ТОВ „Агрофірма „Арістида” про виключення позивачів із складу засновників не приймалось.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави свої вимог і заперечень.
Дослідивши зміст позовної заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судова колегія не вбачає будь-яких посилань на порушення їх корпоративних прав збоку товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Аристида” або його учасників.
Судова колегія також вважає за необхідне зазначити, що не вказауючи на порушення власних прав як учасників товариства, позивачі посилаються на необхідність ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Арістида” з причин невідповідності закону її установчих документів.
Відповідно до частини 1 статті 150 Цивільного кодексу України, товариство з обмеженою відповідальністю може бути ліквідоване за рішенням загальних зборів його учасників, у тому числі у зв'язку зі спливом строку, на який товариство було створене, а також за рішенням суду - у випадках, встановлених законом.
Згідно з частиною 6 статті 59 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання ліквідується:
- за ініціативою осіб, зазначених у частині першій цієї статті (тобто за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду).
- у зв'язку із закінченням строку, на який він створювався, чи у разі досягнення мети, заради якої його було створено;
- у разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків, передбачених законом;
- у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.
Частиною 4 статті 19 Закону України „Про господарські товариства” встановлено, що товариство ліквідується:
а) після закінчення строку, на який воно створювалося, або після досягнення мети, поставленої при його створенні;
б) за рішенням вищого органу товариства;
в) на підставі рішення суду за поданням органів, що контролюють діяльність товариства, у разі систематичного або грубого порушення ним законодавства; на підставі рішення господарського суду в порядку, встановленому Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”;
г) з інших підстав, передбачених установчими документами.
Згідно з пунктом 4.1 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Арістида”, до виключної компетенції зборів засновників відноситься прийняття рішення про припинення діяльності агрофірми.
Пунктом 8.1 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Арістида”, також встановлено, що агрофірма ліквідується: за рішенням зборів засновників, на підставі рішення судових органів, по інших підставах, передбаченими установчими документами.
Таким чином, норми чинного законодавства передбачають можливість ліквідації господарського товариства з підстав, прямо передбачених у законі. При цьому, таких підстав для ліквідації господарського товариства, як визнання недійсними його установчих документів не передбачається.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Судовою колегією встановлено необґрунтованість позовних вимог про ліквідацію господарського товариства у зв`язку з визнанням недійсними його установчих документів. Дослідивши зміст позовної заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4, судова колегія приходить до висновку про повну відсутність законодавчого обґрунтування позовних вимог саме про скасування державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Аристида”, а також недоведення процесуальної дієздатності на подачу такого позову.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про неповне дослідження Бахчисарайським районним судом АР Крим фактичних обставин справи та невірне застосування норм чинного законодавства.
Керуючись статтями 101, 103 п.2, 104 ч.1 п.п.1, 4, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.
2. Рішення Бахчисарайського районного суду Автономної республіки Крим від 28 квітня 2004 року у справі № 2-182/2004 скасувати.
3. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Арістида”, Бахчисарайської районної державної адміністрації про визнання недійсними установчих документів та скасування державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Арістида” відмовити.
Головуючий суддя
Судді