АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1333/17 Справа № 191/1814/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Прижигалінська Т. В. Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 2

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - Ткаченко І.Ю., Пищиди М.М.,

за участю секретаря - Григор'євій В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2016 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано за ОСОБА_4 право власності за набувальною давністю на квартиру одноповерхового житлового будинку, що належала померлим ОСОБА_6 та ОСОБА_7, розташованої на земельній ділянці Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області за адресою : АДРЕСА_1, площею 48,8 кв.м. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 569 грн. 20 коп. (а.с.202-205).

Не погодившись з рішенням суду, Роздорська селищна рада звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог (а.с.208).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно копії акту про смерть № 43 від 11.11.1999 року ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.71).

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується копією акту про смерть № 51 від 20.12.1999 року (а.с.72).

З витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно КП «Синельниківське МБТІ» від 14.06.2005 року вбачається, що власником квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_5 є ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу (ВСА № 824826 р.194 від 08.04.2005 року) (а.с.9).

В матеріалах справи містяться квитанції за 2005 рік, 2011 рік, 2012 рік, які підтверджують факт придбання будівельних матеріалів (а.с.15-17).

З довідки КП «Синельниківське МБТІ» № 80 від 21.03.2011 року одноквартирний житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1, зареєстрований за ОСОБА_6, ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане 16.04.1998 року виконкомом Роздорської селищної ради. Також зазначено, що квартири АДРЕСА_6 не існує.

З довідок № 893 від 23.09.2015 року, № 894 від 23.09.2015 року, №895 від 23.09.2015 року, виданих виконкомом Роздорської селищної ради вбачається, що на день смерті померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 проживала за адресою: АДРЕСА_1. На момент її смерті разом з нею проживав чоловік ОСОБА_7. На день смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 ніхто не проживав.

За період з 01.01.2004 року по 28.05.2015 року за адресою : АДРЕСА_1 ніхто не був зареєстрований (а.с.75-77).

З довідки Другої Синельниківської державної нотаріальної контори № 01-16/994 від 03.11.2015 року вбачається, що спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 не заведена (а.с.87).

В матеріалах спадкової справи міститься заява ОСОБА_5 про прийняття спадщини після смерті рідного брата - ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.88-90).

Також, в матеріалах спадкової справи містяться довідки виконкому Роздорської селищної ради від 28.03.2000 року, згідно яких померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 та померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 в Роздорській селищній раді заповіту не складали. ОСОБА_7 проживав за адресою : АДРЕСА_1 з 16.04.1998 року по день смерті, а ОСОБА_6 теж з 16.04.1998 року по день смерті (а.с.90).

Згідно звіту про оцінку станом на 17.10.2016 року, об'єктом оцінки була трикімнатна квартира, яка складається із кімнати 4 - пл..8,8 кв.м., кімнати 5- пл..4,; кв.м., кімнати 7 - пл.. 16,7 кв.м., також коридор 1- пл.. 1,4 кв.м., коридор 2-пл. 3,2 кв.м., кухня 3 - пл..6,3 кв.м., кухня 6 - пл.. 8,0 кв.м., що знаходиться на 1-му поверсі одноквартирного житлового будинку, розташованого за адресою : АДРЕСА_1.Загальна площа - 48,8 кв.м. (а.с.162-195).

З інвентаризаційної справи № 792 вбачається, що квартира розташована на першому поверсі одноповерхового будинку та складається з 3-х кімнат жилою площею 29,9 кв.м., у тому числі 1-а кімната 8,8 кв.м., 2-а кімната 4,4 кв.м, 3-я кімната 16,7 кв.м., кухні площею 14,3 кв.м., коридору 4,6 кв.м.. Загальна площа квартири становить 48,8 кв.м. Дані приміщення розташовані за адресою : АДРЕСА_1.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції, керуючись ст.328, 344 ЦК України, п.9, 11 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», п.8 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України виходив із законності та обґрунтованості позовних вимог, зазначивши, що вони не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Проте, погодитися з таким висновком не можна, так як до нього суд дійшов, допустивши порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Згідно із п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Як роз'яснено у п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року № 5 особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

Право власності на стороні володільця за давністю виникає поза волею та незалежно від волі колишнього власника. При цьому добросовісне володіння означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіє річчю незаконно.

При цьому слід враховувати, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Позивач, як незаконний володілець, протягом всього часу володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього. У такому випадку при вирішенні питання щодо визнання права власності на майно в порядку набувальної давності слід виходити з того, що задоволення таких вимог можливе лише за наявності необхідних умов, а саме: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння.

Крім того, за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем, і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Отже обставинами, які мають значення для справи, і які у відповідності до ч.1ст.60 ЦПК України повинен довести позивач є: законний об'єкт володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння).

Добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. В даному випадку визначальним є факт добросовісності набувача чужої речі на момент отримання ним майна, тобто, на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Крім того, позивач як володілець майна на протязі всього володіння майном повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав його за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього. Інакше кажучи обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем ОСОБА_4 весь час була обізнана про те, що спірна квартира в порядку спадкування належить ОСОБА_5

Враховуючи наведені обставини справи та положення діючого в Україні законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що правові підстави для визнання за позивачем права власності на спірне майно за набувальною давністю відсутні, а тому ухвалене судом рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову за безпідставністю.

На підставі ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_4 на користь Роздорської селищної ради підлягає стягненню судовий збір у розмірі 626,12 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області задовольнити.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2016 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області судовий збір у розмірі 626,12 грн.

Рішення набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: