Справа № 2а-6599  

2009 року  

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

19 листопада 2009 року   Ялтинський   міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючий судді  Чорної О.В., при секретарі Маланчук А.О.,   розглянувши     в     порядку письмового провадження   в залі суду м. Ялта адміністративну   справу   за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської Ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,  

ВСТАНОВИВ:  

Позивачка,  просить визнати неправомірними дії відповідача щодо   виплати  допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного  віку не в повному обсязі   та зобов’язати  відповідача перерахувати та стягнути з нього на її користь  щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період  з 13 травня 2008 року  до 31 жовтня 2009 року у розмірі 9377 гривень, сплачений судовий збір, а також завдану відповідачем в наслідок невиплати допомоги у повному обсязі моральну шкоду у розмірі  5000 гривен, а також зобов’язати відповідача нараховувати та сплачувати їй  допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатної особи до 29 лютого 2011 року.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач виплачував позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у меншому розмірі, ніж передбачено законом, а саме: у розмірі, меншому за прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатної особи.  

Позивачка в судове засідання не з’явилася, в позовній заяві просила розглядати справу у її відсутності   .  

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надана заява з проханням розглядати справу у відсутності представника та письмові заперечення, які мотивовані тим, що вказані позивачем виплати нараховувались та виплачувались у розмірі, передбаченому  Законом України «Про державний бюджет України». Просить застосувати положення ст.ст. 99, 100 КАС України.  

Згідно із вимогами ч. 3 ст. 122 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.  

Вивчивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.  

Відповідно до ст. 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. ст. 22 Конституції України встановлено, що зміст та обсяг прав і свобод людини при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.  

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»   .  

Судом встановлено, що позивач є матір’ю малолітньої дитини – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 15) та є застрахованою особою відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».  

Позивачці надана відпустка по догляду за дитиною до трьох років з 13 травня 2008 року до 28 лютого 2011 року ( а.с. 24).  

Позивачці була призначена та виплачувалась допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку:   у травні  2008 року у розмірі 79,68, у червні 2008 року – жовтні 2009 року у розмірі 130 гривень щомісяця.  

Відповідно до ст. 43   Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»     допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.  

Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»  передбачено, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, а, зокрема, дітей віком до 6 років, становить  з 1 січня - 526 гривень, з 1 квітня - 538 гривень, з 1 липня – 540 гривень, з 1 жовтня - 557 гривень.    

  Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»  передбачено, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.  

Згідно із ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»  допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.  

  Відповідно до п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України № 1757 від 27 грудня 2001 року «Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми» допомога  по  догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку  з  вагітністю  та пологами для непрацюючих осіб та осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, а для працюючих осіб – з дня настання відпустки  по  догляду за дитиною по день її закінчення.  

  П.п. 12 п. 25 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю  43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» виключено.  

Вказані зміни, згідно з рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10рп-2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України та втратили чинність з моменту прийняття рішення Конституційним судом України.  

Статтею 152 Конституції України  передбачено, що закони, інші правові  акти або  їх  окремі положення, що визнанні  неконституційними, втрачають чинність з дня  ухвалення  Конституційним Судом України  рішення про їх неконституційність.  

  Утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами Украйни встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч.1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.  

  Таким чином, до спірних правовідносин треба застосовувати положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а не Закон України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».  

Згідно зі ст. ст. 99,100 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк з дня коли особа дізналася про порушення своїх прав. Пропущення строків звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволені позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.  

Відповідач у запереченнях наполягав на застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду.  

Позивачка в позовній заяві не просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів .  

Судом встановлено, що Рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008  офіційно оприлюднене в Офіційному віснику України, 2008, №38, 06 червня 2008 року.  

Таким чином, позивач повинен був дізнатися, що його право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги за травень-вересень 2008 року порушено саме з моменту оприлюднення зазначеного рішення Конституційного Суду України, тобто з 06 червня 2008 року, відповідно річний строк сплинув 07 червня 2009 року.    

Адміністративний позов поданий до суду 02 листопада 2009 року   ,   тобто після закінчення річного строку з моменту, коли позивач міг би дізнатися про порушення його права.   Доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав позивачкою не надано.    

Не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача   сплачувати їй допомогу по догляду за дитиною на майбутнє, до досягнення нею трирічного  віку у відповідності із встановленим розміром прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років.  

Суд відмовляє у задоволенні вимог в цій частині, у зв’язку з тим, що строк виплати допомоги до догляду за дитиною до досягненням нею трирічного віку ще не настав, а, відповідно, зобов’язання відповідача щодо її виплати на момент розгляду справи відсутні, так як і відсутнє право позивача на її отримання.    

На підставі викладеного суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення   щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку   є обґрунтованими  частково за  період з жовтня 2008 року по жовтень 2009 року.  

Щомісячна державна соціальна допомога за жовтень 2008 року – жовтень 2009 року дорівнює –   7241   грн. = ( 557 х 13 (жовтень, листопад, грудень 2008 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2009 року).  

Та, з урахуванням виплаченої  позивачу  допомоги   по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку   за той самий період у розмірі 1690   гривень невиплачена позивачу державна соціальна допомога за жовтень 2008 року – жовтень 2009 року дорівнює – 5551 грн. = (557 х 13 ( жовтень,листопад, грудень 2008 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень,  вересень, жовтень 2009 року) – 1690 грн).  

Суд приходить до висновку, що   дії   Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради   щодо невиплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не можуть бути визнані незаконними, оскільки не доведені обставини, що свідчать про протиправність дій відповідача щодо  не перерахування наявних бюджетних коштів з їх рахунку для виплати їх особам, на яких розповсюджуються Закони України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у обсязі, передбаченому зазначеним Законом,  а отже не підлягають задоволенню вимоги й щодо відшкодування моральної шкоди, завданої зазначеними  діями, оскільки в силу ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.  

Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не можуть бути прийняті до уваги. Суд вважає необхідним визначити, що  реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Посилання суб’єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, не приймається до уваги.  

  Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, у зв’язку із частковим задоволенням позову, на користь позивачки з місцевого бюджету м. Ялта підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 3, 40 грн.  

На підставі викладеного та керуючись     ст. ст. 6, 19, 21, 22, 68,  152 Конституції України, ст. 1167  ЦК України,  ст. ст. 6, 8, 9, 70-72, 86, 158-163, 167  КАС України, ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ст. ст.12, 14, 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», П.п. 12 п. 25 розділу 2, ст. 58 Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 54  Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік",     рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10рп-2008, Постановою Кабінету Міністрів України № 1757 від 27 грудня 2001 року «Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми»,  суд  

ПОСТАНОВИВ:  

Адміністративний позов   ОСОБА_1   – задовольнити частково.  

Зобов’язати   Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради нарахувати та   виплатити   ОСОБА_1 щомісячну допомогу по догляду за дитиною (   ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1   )   до досягнення ним трирічного віку за період жовтень 2008 року – жовтень 2009 року включно у розмірі 5551     (п’ять  тисяч п’ятсот  п’ятдесят одна) гривня.  

Стягнути з місцевого бюджету м. Ялта на користь   ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 3 (три) гривні 40 копійок.  

  В іншій частині позову  - відмовити.  

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Севастопольського Апеляційного Адміністративного  суду через Ялтинський міський суд у порядку та строки, встановлені ст.ст. 184, 186 КАС України.  

СУДДЯ: