Справа № 2а-6592  

2009 року  

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

19 листопада 2009 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим  у складі: головуючий судді  Чорної О. В., при секретарі  Маланчук А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження в залі суду  м. Ялта адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської Ради про зобов’язання вчинити певні дії,  

ВСТАНОВИВ:  

Позивачка звернулась до суду з позовом,  в якому просить суд зобов’язати відповідача  нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за 2008-2009 роки у розмірі 12387 гривен на двох дітей.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач виплачував позивачу допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у меншому розмірі, ніж передбачено законом, а саме: у розмірі, меншому за прожитковий мінімум, встановлений законом для дитини віком до 6 років. Просить також відновити пропущений строк позовної давності у частині стягнення допомоги за період червень-жовтень 2008 року.  

Позивачка в судове засідання не з’явилася, надала заяву з проханням розглядати справу у її відсутності.  

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надана заява з проханням розглядати справу у відсутності представника та письмові заперечення, які мотивовані тим, що вказані позивачем виплати нараховувались та виплачувались у розмірі, передбаченому  Законом України «Про державний бюджет України». Також звертає увагу суду на те, що позивачем пропущений строк на звернення до суду, й просить застосувати ст. 100 КАС України.  

Згідно із вимогами ч. 3 ст. 122 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.  

Вивчивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.  

Відповідно до ст. 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. ст. 22 Конституції України встановлено, що зміст та обсяг прав і свобод людини при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.  

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».  

Судом встановлено, що позивачка є матір’ю малолітніх дітей – ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с. 8-9) та є застрахованою особою відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», що підтверджується   заявою від 11 квітня  2007 року  про призначення допомоги ( а. с. 13-14).  

Позивачці  було надано відпустку по  догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку з 27 березня 2007 року по 08 січня  2010 року (а.с. 15).  

Позивачці була призначена та виплачувалась допомога по догляду за  дітьми  до досягнення ними трирічного віку:  у червні  2008 року - жовтні 2009 року   у розмірі 288, 20  грн. щомісячно на двох  дітей.  

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.  

Згідно із ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»  допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.  

Відповідно до п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України № 1757 від 27 грудня 2001 року «Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми» допомога  по  догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку  з  вагітністю  та пологами для непрацюючих осіб та осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, а для працюючих осіб – з дня настання відпустки  по  догляду за дитиною по день її закінчення.  

  Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»  передбачено, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, а, зокрема, дітей віком до 6 років, становить  з 1 січня - 526 гривень, з 1 квітня - 538 гривень, з 1 липня – 540 гривень, з 1 жовтня - 557 гривень.  

Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»  передбачено, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.  

Згідно із ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»  допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.  

  Таким чином, позивачу повинна була виплачуватися державна соціальна допомога по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку: у червні 2008 року у розмірі 538 грн., з липня по вересень 2008 року у розмірі 540 грн., з жовтня 2008 року по грудень 2008 року у розмірі 557 грн та з січня по жовтень 2009 року у розмірі 557 грн на кожну дитину.  

П.п. 12 п. 25 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю  43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» виключено.  

Вказані зміни, згідно з рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10рп-2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України та втратили чинність з моменту прийняття рішення Конституційним судом України.  

Статтею 152 Конституції України  передбачено, що закони, інші правові  акти або  їх  окремі положення, що визнанні  неконституційними, втрачають чинність з дня  ухвалення  Конституційним Судом України  рішення про їх неконституційність.  

  Утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами Украйни встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч.1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.  

  Таким чином, до спірних правовідносин треба застосовувати положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», а не Законами України «Про Державний бюджет України на 2007рік», «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,  «Про Державний бюджет України на 2009 рік».  

Згідно зі ст. ст. 99,100 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк з дня коли особа дізналася про порушення своїх прав. Пропущення строків звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволені позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.  

Відповідач у запереченнях наполягав на застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду.  

Позивачка в позовній заяві просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з червня до жовтня 2008 року з тих підстав, що про порушення її прав їй стало відомо лише у серпні 2009 року.  

Судом встановлено, що Рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008  офіційно оприлюднене в Офіційному віснику України, 2008, №38, 06 червня 2008 року.  

Таким чином, позивач повинен був дізнатися, що його право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги за травень-вересень 2008 року порушено саме з моменту оприлюднення зазначеного рішення Конституційного Суду України, тобто з 06 червня 2008 року, відповідно річний строк сплинув 07 чрвня 2009 року.    

Адміністративний позов поданий до суду 02 листопада 2009 року   ,   тобто після закінчення річного строку з моменту, коли позивач міг би дізнатися про порушення його права.   Доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав позивачкою не надано.    

Щомісячна державна соціальна допомога  на  дитину за жовтень 2008-жовтень 2009 року дорівнює  – 7241 грн. (557 х 3 (жовтень, листопад, грудень 2008 року)  +  ( 557х10 (січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2009 року)),  а усього двох дітей 14 482 гривень .  

Та, з урахуванням виплаченої  позивачу  допомоги  по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку   за той самий період у розмірі 3746, 60  грн,  невиплачена позивачу державна соціальна допомога  по догляду за двома дітьми складає 10735,40 грн (14482 грн. -3746, 60 грн.).  

  Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не можуть прийняті до уваги. Суд вважає необхідним визначити, що  реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб’єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, не приймається до уваги.  

  Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню в частині зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за жовтень 2008 року - жовтень 2009 року  передбаченому ст. 43  Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 19, 21, 22, 68,  152 Конституції України, ст. ст. 6, 8, 9, 11, 70-72, 86, 158-163, 167  КАС України, ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ст. ст.12, 14, 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»,  П.п. 12 п. 25 розділу 2, ст. 58 Закону України від 28 грудня 2007 року «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10рп-2008, суд  

ПОСТАНОВИВ:  

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.  

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну допомогу по догляду за дітьми (ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1) до досягнення ними трирічного віку за період жовтень 2008 року-жовтень 2009 року  у розмірі 10735 ( десять тисяч сімсот тридцять п’ять) гривен  40 копійок.  

В інший частині позову – відмовити.  

  На постанову може бути подана апеляційна скарга до Севастопольського Апеляційного Адміністративного  суду через Ялтинський міський суд у порядку та строки, встановлені ст.ст.184, 186 КАС України.  

СУДДЯ: