Справа № 577/2747/16-к

Провадження № 1-кп/577/22/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2017 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого Семенюк І.М.,

при секретарі Подейко Т.С.,

за участю прокурора Волосюк Ю.Б.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників ОСОБА_3»євої М.А., ОСОБА_4,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м.Конотоп кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, цигана, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України, кримінальне провадження за якими внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015200080001395 від 16 липня 2015 року,

та у відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, цигана, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 186 , ч.2 ст.189 КК України, кримінальне провадження за якими внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015200080001395 від 16 липня 2015 року та за № 12016200080002233 від 06 листопада 2015 року,

Встановив:

Обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_1 та особа, матеріали, відносно якої виділено в окреме провадження, 06 листопада 2015 року близько 00 год 05 хв, діючи за попередньою змовою групою осіб, переслідуючи спільний корисливий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров’я громадян, прибули до господарства особи похилого віку ОСОБА_5, розташованого за адресою: м. Конотоп, 4-й пров. Котовського, 11., та реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, перелізли через паркан та проникли до подвір’я вказаного господарства, де ОСОБА_2 та особа матеріали, відносно якої виділені в окреме провадження, вибили вхідні двері у веранді і у такий спосіб проникли до будинку, а ОСОБА_1, у цей час, залишився на подвір’ї, спостерігаючи за обстановкою, щоб у разі появи сторонніх осіб попередити про це співучасників злочину з метою уникнення викриття їх неправомірних дій. Після цього, особа матеріали, відносно якої виділено в окреме провадження, знаходячись у будинку та побачивши у веранді господарку ОСОБА_5 з метою заволодіння майном останньої, почав застосувати до неї фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілої, а саме, наніс їй не менше трьох ударів кулаками по обличчю і тулубу, внаслідок чого спричинив їй синець навколо лівого ока та на лівій молочній залозі, правій боковій поверхні живота в середній третині, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 514 від 03.12.2015 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, і, наносячи удари, вимагав від ОСОБА_5 повідомити, де у будинку сховані гроші, а ОСОБА_2, в той час, з метою відшукання цінностей, обшукував будинок, однак нічого не знайшов. Будучи наляканою, з метою уникнення подальшого застосування до неї фізичного насильства, потерпіла ОСОБА_5 повідомила місце зберігання грошей, після чого особа матеріали, відносно якої виділено в окреме провадження, у житловій кімнаті під матрацом на дивані відкрито викрав гроші в сумі 700 гривень, належні потерпілій і, заволодівши чужим майном, обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_1 та особа матеріали, відносно якої виділено в окреме провадження, з місця скоєння злочину зникли, а викраденими грошима у подальшому розпорядились на власний розсуд.

Крім того ,обвинувачений ОСОБА_2 та особа, матеріали відносно якого виділені у окреме провадження, 06 листопада 2015 року близько 8 години перебуваючи у найманому будинку №10 по 3-му пр. Котовського в м.Конотоп разом із ОСОБА_6 та, достовірно знаючи що остання отримує соціальну допомогу по інвалідності, яка нараховується на її банківську картку ПАТ КБ “Приват Банк”, вирішили нею заволодіти. Реалізуючи спільний корисливий умисел, направлений на заволодіння чужим майном, обвинувачений ОСОБА_2 почав вимагати у ОСОБА_6 банківську картку, а, коли вона відмовила,з метою залякування та примушування до виконання його неправомірної вимоги умисно наніс їй один удар кулаком в область лівого ока, а потім взяв на подвір'ї дерев'яну палицю, якою наніс не менше шести ударів по тулубу і кінцівках ОСОБА_6 , внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_6 були заподіяні синці під лівим оком, в проекції 8-10 грудних хребців, в проекції 7-8 ребер по біляхребетній лінії, садно в лівій скуловій ділянці, синці на внутрішній поверхні лівого передпліччя в середній третині, зовнішній поверхні правого передпліччя в в нижній третині. Задній поверхні лівої гомілки в середній третині, зовнішній поверхні правої гомілки в середній третині, рубець внаслідок загоєння рани над правою бровою, які згідно висновку експерта № 519 від 07.12.2015 року відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після отримання таких ушкоджень потерпіла ОСОБА_6, побоюючись продовження побиття, передала ОСОБА_2 свою банківську картку ПАТ КБ “Приват Банк” №5168757302214707. Під час нанесення ударів ОСОБА_6, особа, матеріали відносно якого виділені у окреме провадження, весь час був присутній , демонструючи свою згоду на наявність спільного з обвинуваченим ОСОБА_2 злочинного умислу, внаслідок чого ОСОБА_6 сприймала погрозу подальшого застосування до неї фізичного насильства, як реальну від обох чоловіків. Заволодівши у вказаний спосіб банківською карткою обвинувачений ОСОБА_2 та особа, матеріали відносно якого виділені у окреме провадження, розуміючи що їм не відомий код доступу до картки, продовжуючи свій злочинний умисел , направлений на викрадення грошових коштів з банківського рахунку почали вимагати у потерпілої ОСОБА_6 повідомити код доступу до картки, висловлюючи погрози застосування фізичної сили, заподіяння тілесних ушкоджень та вбивства. Побоюючись застосування до неї фізичного насилля та реалізації висловлених обвинуваченим ОСОБА_2 та особою, матеріали відносно якого виділені у окреме провадження, погроз, потерпіла ОСОБА_6 була вимушена повідомити PIN-код доступу до належної їй картки. В подальшому, 9 листопада 2015 року о 18:07 годині обвинувачений ОСОБА_2 та особа, матеріали відносно якого виділені у окреме провадження, прибули до банкомату ПАТ КБ “Приват Банк” по пр.Миру в м.Конотоп та, використовуючи отриману картку, ввівши відомий їм PIN-код, таємно зняли та заволоділи з банківського рахунку ОСОБА_6 грошовими коштами в сумі 4347 гривень, завдавши потерпілій майнову шкоду у вказаному розмірі.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 14 липня 2015 року у вечірній час, проходячи повз господарство № 74 по вул. Першого Травня в м. Конотоп, де проживає ОСОБА_7, через паркан побачив у дворі мопед марки «Дельта ОСОБА_8» і вирішив ним заволодіти. Діючи умисно із корисливих мотивів та переслідуючи ціль незаконного збагачення, ОСОБА_1 через незамкнену хвіртку проник на подвір’я вказаного господарства і таємно незаконно заволодів мопедом марки «Дельта ОСОБА_8», об’ємом двигуна 49 см3, вартістю згідно висновку експерта № 57 від 28.07.2015 року 1672 гривні, що належить ОСОБА_7, викотив транспортний засіб на вулицю і повів далі, а потім на деякій відстані завів мотор та з місця злочину поїхав на викраденому транспортному засобі, а пізніше викраденим ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду у розмірі 1672 гривні.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 23 липня 2015 року у вечірній час , проходячи повз господарство № 32 по вул. Зеленій в с. Попівка Конотопського району, що належить ОСОБА_9, через паркан побачив дворі мопед марки «ОСОБА_10 zs50f» , та вирішив ним заволодіти. Діючи умисно із корисливих мотивів та переслідуючи ціль незаконного збагачення, ОСОБА_1 через незамкнену хвіртку проник на подвір’я вказаного господарства, звідки таємно повторно незаконно заволодів мопедом марки «ОСОБА_10 zs50f» д.н.з. НОМЕР_1, об’ємом двигуна 49 см3., вартістю згідно висновку експерта № 393 від 21.08.2015 року 5730 гривень, що належить ОСОБА_9, викотив його на вулицю потім на деякій відстані завів мотор та з місця злочину поїхав. ОСОБА_11 викраденим ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_9 майнову шкоду в розмірі 5730 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винним частково та показав, що восени 2015 року він разом з ОСОБА_12, ОСОБА_6 винаймали будинок у м. Конотопі, в районі КВРЗ, до нього також приїздила його дружина ОСОБА_13 Одного дня до них зайшов ОСОБА_1 і запропонував піти разом, де є гроші, маючи на увазі, викрасти. Він погодився і вони утрьох, він , ОСОБА_12 та ОСОБА_1 вночі пішли вулицями до того будинку, де в подальшому і взяли гроші, хто вів, не пам»ятає, він дороги не знав, оскільки не місцевий житель. Підійшовши, виявили, що калитка зачинена, тому перелізли через паркан, він монтировкою відчинив двері від веранди, ОСОБА_12 зайшов всередину , він зайшов за ним і залишився стояти на порозі у веранді, де був ОСОБА_10, він не з нає, за ним не слідкував, той залишався у дворі. Коли він зайшов через веранду до кімнати, побачив , що на дивані сиділа бабуся і віддавала ОСОБА_12 гроші ,700 гривень , купюрами по 20 гривень, потім гроші були у ОСОБА_1 Взявши гроші вони пішли до них додому, де і поділили. На викрадені гроші купили продуктів та спиртного. Згодом, знаходячись в тому ж будинку, де винаймали, виявив, що між ОСОБА_6 Г та ОСОБА_12 виникла сварка і він втрутився, щоб заспокоїти ОСОБА_6, однак та почала сваритися на його адресу нецензурно, тому він наніс їй декілька ударів по тілу, погрози ножем не застосовував, а згодом зняв гроші з карткового рахунку ОСОБА_6 і, всупереч її волі , заволодів її грошима. Гроші з ним знімала ОСОБА_6 і повідомила йому код доступу. Він розкаюється у вчиненому, відшкодував потерпілій ОСОБА_6 заподіяну шкоду і та претензій не має.

Обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним у інкримінованих йому злочинах і показав, що дійсно вчинив крадіжку мопедів у ОСОБА_7 та ОСОБА_9 в липні 2015 року, у вечірній час , заходив через хвіртку кожного разу, мопеди викочував на дорогу в руках. Потерпілій ОСОБА_7 він відшкодував частково частково 500 гривень і має намір відшкодувати ще частину. Також визнав епізод вчинення пограбування ОСОБА_5, який вчинив разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_12 восени 2015 року вночі і пояснив, коли проникли на подвір»я, то, він залишився у дворі, кидав грудки землі, як наказали йому , у собаку, який був у дворі і лаяв на їх появу, а , коли інші вийшли з грошима, сказали, що мають 600-700 гривень , вони поділили гроші, йому дісталося 200 гривень і він пішов додому. Потерпілій ОСОБА_5 він відшкодував 1300 гривень і пропонував надавати фізичну допомогу по господарству.

Потерпіла ОСОБА_14 в судовому засіданні показала, що до вчинення пограбування батьків її чоловіка на той час вони приїздили через кожні 3 дні. Калитка ніколи не була відчинена. Одного дня вона з чоловіком приїхали до свекрухи, а та, тримаючись за стінку , відчинила двері і вони побачили у неї під оком синець, були побиті руки. Свекруха ОСОБА_5 повідомила, що вночі її побили, розповідала, що бив її кремезний чоловік, який спочатку збив з ніг, наступив на грудну клітку, а що другий чоловік пішов до свекра і сказав, щоб той попрощався з життям, як не скаже, де гроші. Вона відразу повідомила, що гроші під матрацом, щоб взяли і їх не чипали. Грабіжники забрали 700 гривень. На дверях пошкоджень не було, а крючок на вхідних дверях у хату був зірваний і валявся на підлозі. На паркані була відірвана частина дошки, тому, що лізли грабіжники через паркан. Свекруха спала на дивані і розповідала, що піднялася, як почула гуркіт. Її збили з ніг, світло не вмикали. У хаті побили люстру і плафон у кухні. Зателефонувати синові вона не могла, бо в них не було телефона, до того ж , знала, що вони повинні приїхати.

Свекруха відразу потрапила в лікарню. Їй лікарі установили діагноз плеврит і вона через деякий час після пограбування померла. На той час їй було 87 років. Коли привели ОСОБА_2, до них на слідчий експеримент, свекрухи вже не було в живих. Свекор після цього інциденту не може дати показання, бо через переляк з ним щось трапилось. Йому, навіть, не говорили, що померла його дружина. Боргів у батьків не було. ОСОБА_2 схожий на такого, як описувала свекруха. Другого чоловіка вона говорила, що бачила тільки зі спини. І не бачила більше нічого. ОСОБА_1при слідчому експерименті падав перед нею на коліна і просив вибачення. Розповідав, що стояв біля хвіртки, спостерігав, щоб ніхто не зайшов, і щоб попередити інших і нічого більше не робив. І перед судом їй говорив, що виплатить все, що вони скажуть. А ОСОБА_2 при ній, чоловіку та слідчому розповідав, що двері вони підважили і вони відчинилися, а хто вибив двері і крючок не знає. Свекруха говорила, що собака не гавкав, а почав гавкати, коли грабіжники пішли, і така обставина притаманна, коли причетні цигани. ОСОБА_1 пробачає, а щодо ОСОБА_2 , за те, що побили старих людей , покладається на розсуд суду. Цивільний позов підтримує у заявленому обсязі за виключенням відшкодованого ОСОБА_1 700 гривень матеріальної шкоди і враховує , що відшкодовано 600 гривень моральної шкоди.

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що у неї був мопед, яким їх сім»я користувалася при вирішенні господарських питань і вона їздила на роботу. Однак, в липні 2015 року пізно ввечері мопед викрадено з двору, при чому хвіртка була зачинена, а, напередодні , хтось отравив їх собаку. Мопед був у справному стані, перед цим чоловік приїхав з роботи. Вона була присутня під час слідчого експерименту і обвинувачений ОСОБА_1 пояснював, як він вчиняв крадіжку їх мопеда, їм повернули двигун і раму, які упізнав її чоловік. Цивільний позов підтримує , просить стягнути з ОСОБА_1 1172 гривні матеріальної шкоди, оскільки ОСОБА_1 відшкодував 500 гривень, і моральну шкоду дві тисячі гривень, яку обґрунтовує тим, що зазнала моральних страждань у зв»язку з пошкодженням її майна, оскільки виявилося, що мопед розібрано і не повернуто, мопедом користувалася родина, а за його відсутності порушено нормальний уклад її життя, що спричиняє їй душевних страждань.

Потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що 23 липня 2015 року з його двору вночі було викрадено мопед, який стояв біля літньої кухні. Зранку він виявив крадіжку і почав займатися пошуками мопеда самостійно, а потім викликав міліцію, однак пошуки мопеда не припинив. Пішов до знайомого, який займається продажем запчастин і попросив показати, що в нього мається. Н а складі у знайомого знайшов бачок від мопеда, який упізнав за вм’ятинами та подряпинами і спробував відімкнути власним ключем, який підійшов до бачка і довів, що це бачок з його мопеда.Його знайомий повідомив, що бачок і дві дуги з мопеду альфа йому приніс ОСОБА_1, який у подальшому пояснив працівникам поліції, що ці речі придбав у невідомого чоловіка, а потім перепродав тому, в кого їх вилучили. Працівники поліції у подальшому вилучили у ОСОБА_1 інші запчастини з його ж мопеда, які він також упізнав. Він був присутній під час проведення слідчого експерименту і ОСОБА_1 гарно орієнтувався у його дворі і показав, як викрадав мопед . Позов підтримує повністю . Йому не відшкодовано навіть і частину вимог.Моральну шкоду обґрунтовує тим, що зазнав душевних страждань через те, що порушився його нормальний уклад життя, тому що без мопеда йому важко пересуватися у власних потребах і вирішувати побутові питання родини. Просить покарати так як на це заслуговує обвинувачений.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що 6 листопада 2015 року близько 8 години вона знаходилась на подвір'ї будинку , який винаймала з ОСОБА_12 в м. Конотоп та між нею та ОСОБА_2 виникла сварка в ході якої ОСОБА_2 вимагав віддати йому карту ПАТ КБ “Приват Банк”, на яку їй перераховують соціальну допомогу 2 тис гривень кожного місяця. Коли вона відмовила віддати, ОСОБА_2 умисно наніс їй один удар кулаком в область лівого ока, а потім взяв на подвір'ї дерев'яну палицю, якою наносив удари по тулубу і кінцівкам. Вона втекла від нього в будинок і хотіла сховати картки та документи, однак ОСОБА_2 зайшов за нею в будинок, вхопив її за руку, вона вирвала свою руку, почала кричати і кликала на допомогу і до неї прийшла Рита, дружина ОСОБА_2, почала умовляти чоловіка не чіпати її, а, коли Рита пішла, то ОСОБА_2 за те, що вона не виконує побутові обов»язки в будинку та за те, що на нього сварилася нецензурно почав її виховувати і сваритися. Ій набридло таке відношення до неї, яке, до речі було і раніше, вона зібралася піти звідти, однак на виході з будинку у іншій кімнаті ОСОБА_2 примушував ставати на коліна і просити в нього вибачення, відкрив погріб і помістив її туди і закрив ляду. Прийшла знову Рита і вона змогла вивільнитися.Зайшла в кімнату, почала вимагати повернути її документи і забрала свою банківську картку, однак ОСОБА_2 вхопив її за волосся, потягнув у іншу кімнату, вона кричала, він кинув її на ліжко і відібрав картку, а також продовжив вимагати в неї відомості про код доступу до картки. При цьому прикладав до шиї ніж, погрожував, що уб»є, якщо вона не повідомить код. Вона злякалася, боялася, що він спричинить їй тяжкі ушкодження або, ще гірше, може і вбити, а також, що в неї боліло тіло від побоїв, то вона сказала йому код доступу і він припинив такі дії відносно неї. ОСОБА_12 при цьому був присутній і її не захистив, а зайняв позицію ОСОБА_2Т . і також примушував її віддати карточку. Вона зібрала речі і пішла з дому. Коли розповіла знайомій жінці про те, що з нею трапилося, та порекомендувала їй зняти побої. Про те, що її бив ОСОБА_2 повідомляла працівникам поліції через днів зо два. Через декілька днів після того, як її побив ОСОБА_2 ,приблизно о 5 ранку до них додому прийшов працівник поліції і почав питати, де ОСОБА_2 і ОСОБА_12, а їх вже на той час більше трьох днів не було вдома і її допитували. На запитання учасників судового розгляду вона декілька разів підтвердила, що карточку в неї відібрано саме 06 листопада 2015 року, коли бив її ОСОБА_2, хапав її за волосся, бив палицею по тулубу, прикладав ніж до шиї і вимагав код доступу, а ОСОБА_12 , при цьому йому потакав, і не давав їй можливості звідти втекти утримував і кидав на ліжко. Згодом виявила, що з її картки знято гроші. І вона повідомила в поліцію і про її побиття ОСОБА_2, про викрадення грошей з картки. До того ж , додала, що ОСОБА_2 над нею знущався і раніше, незадовго до цих подій, застосовував силу, і також після того ще раз на побутовому грунті, через те, що не виконувала його вказівки з приводу прибирання. Про це повідомляла в поліцію. Під час огляду фото з камери , вмонтованій у банкоматі, з якого було знято гроші з картки потерпілої ОСОБА_6 , вона впізнала на фото ОСОБА_12, на якого вказала, що це він знімав гроші, а позаду стояв ОСОБА_2, якого було видно здалеку. На даний час ОСОБА_2 їй відшкодував заподіяну шкоду, претензій до нього не має, але забути, те, що з нею трапилося, повністю не може. При обранні покарання ОСОБА_2 покладається на розсуд суду, але суворо і позбавити волі.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показала, що вони жили дружно, не сварились. Їй ОСОБА_6 розповідала, що дала карточку ОСОБА_12 і вони вдвох хотіли зняти кошти, а ОСОБА_2 не ходив з ними і не говорив, що ходив допомагати знімати гроші. Скандалу між ними не було. Затримали ОСОБА_2 близько 6-ї ранку перед паскою минулого року працівники поліції. У березні її чоловік вдома не був. Щодо обставин застосування сили до ОСОБА_6, знає з її слів. З ОСОБА_2 має двох дітей від сумісного з ним проживання , однак перед затриманням чоловіка вона з ним не бачилась 5-6 місяців. Що його розшукує поліція, побачила біля Конотопського відділу поліції.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показала, що працює в Конотопській ЦРЛ. ОСОБА_6 приходила до них у відділення, вони їй допомагали, оскільки в неї нікого з рідних немає і ніхто не може дати їй будь-яку пораду чи допомогу. Одного разу було, більше року тому, прийшла ОСОБА_6 і розповіла, що декілька днів тому її побив один з чоловіків, з якими вона мешкала у найманому будинку і той же чоловік разом з її співмешканцем відібрали в неї банківську карточку. На руках у ОСОБА_6 були синці. Вона їй порекомендувала звернутися в поліцію і зняти побої. ОСОБА_11 розповідала, що з картки, яку в неї відібрали ті чоловіки , знято всі гроші і вона давала вже давала свідчення слідчому Конотопського відділу поліції.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показав, що ввечері 14 липня 2015 року у вечірній час з їх господарства по вул. Першого Травня, буд. 74 в м. Конотоп викрали мопед «Дельта ОСОБА_8». Калитка була не замкнена, але зачинена. Викрадені двигун і раму упізнав, як такі, що зняті з їх мопеда, яким користувалася його дружина. Згодом він дізнався , що ці запчастини, які у подальшому повернули, знайшли на розборці. Мопед заводився без ключа, був у справному стані і він на ньому також їздив.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показав, що займається розборкою та продажем запчастин. До нього звернувся чоловік, бажав придбати бак для мопеду і надав свій ключ, щоб перевірити, чи підійде і ключ підійшов, тому до нього прийшли працівники поліції і попросили розповісти, де він взяв цей бензобак. І він пояснив, що придбав бензобак і запчастини, багажник і кришку бака у ОСОБА_1 1-1,5 місяця до вилучення.

Із висновку судово-медичної експертизи № 519 від 7 грудня 2015 року слідує, що у ОСОБА_6 на час обстеження мали місце синці під лівим оком, в проекції 8-10 грудних хребців, в проекції 7-8 ребер по біля-хребетній лінії, садно в лівій скуловій ділянці, синці на внутрішній поверхні лівого передпліччя в середній третині, зовнішній поверхні правого передпліччя в нижній третині, задній поверхні лівої гомілки в середній третині, зовнішній поверхні правої гомілки в середній третині, рубець (внаслідок загоєння рани) над правою бровою. Дані ушкодження виникли від дії тупих предметів, що підтверджується характером пошкодження. По часу спричинення синці під лівим оком, в проекції 8-10 грудних хребців, в проекції 7-8 ребер по біля-хребетній лінії могли утворитися за 6-8 діб до часу обстеження, відношення до часу травми 08.11.2015р. не мають. Рубець (наслідок загоєння рани) над правою бровою міг утворитися біля 10-14 діб до часу обстеження, відношення до часу травми 08.11.2015р. не має. Інші ушкодження могли утворитися в час вказаний потерпілою, що підтверджується кольором синців та станом садна. По ступеню важкості синці, садно та рана згідно правил згідно правил судово-медичного визначення ступеню важкості тілесних пошкоджень затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року “Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України” відносяться до легких тілесних ушкоджень. Виходячи з наявності тілесних ушкоджень потерпілій було спричинено біля 5-ти ударів. В момент спричинення тілесних ушкоджень потерпіла могла знаходитися як у вертикальному так і в горизонтальному або близькому до них положеннях. Дані ушкодження виникли від дії тупих предметів, з обмеженою травмуючою поверхнею якими могли бути кулаки рук, носаки взутих ніг та тому подібні предмети (а.п.14-16 т.2).

Із висновку судово-медичної експертизи № 31 від 13 квітня 2016 року слідує, що у ОСОБА_6 тілесні ушкодження, які малися на час обстеження у вигляді синців під лівим оком, в проекції 8-10 грудних хребців, в проекції 7-8 ребер по біля-хребетній лінії, рубець, наслідок загоєння рани, над правою бровою могли виникнути в вказаний час у постанові, 06.11.2015 року, на що вказує колір синців та стан рубця. Виходячи з виявлених тілесних ушкоджень, які могли виникнути 06.11.2015 року, потерпілій було здійснено прикладання біля 4-х кратної дії травмуючого предмету. По ступеню важкості синці, садно та рана згідно правил судово-медичного визначення ступеню важкості тілесних пошкоджень затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року “Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України” відносяться до легких тілесних ушкоджень. Дані ушкодження виникли від дії тупих предметів, що підтверджується характером пошкодження. В момент спричинення тілесних ушкоджень потерпіла могла знаходитися як у вертикальному так і в горизонтальному або близькому до них положеннях ( а.п.18-20 т.2).

Крім того, винність обвинуваченого ОСОБА_2 підтверджується: матеріалами ОМП ( а.п. 23-30 т.1); матеріалами слідчого експерименту з ОСОБА_2, який проведений із записом на оптичний диск, і проглянуто в судовому засіданні(а.56-59 наданих матеріалів т.1, 179т 2), з якого було встановлено, з ким вчиняв злочин у ОСОБА_5,завдяки чому був викритий ОСОБА_1; протоколом слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_18, в ході проведення якого вона розповіла на місці, яким чином ОСОБА_2 вимагав картку та код доступу до неї та застосовував її побиття та погрози вбивством, з її пояснень також вбачається, що події ці відбувалися 6 листопада 2015 року, крім того потерпіла ОСОБА_6 розповідала,що напередодні, перед тим , як забрали в неї картку та застосовували силу, ОСОБА_2 та ОСОБА_12 кудись ходили, спочатку ОСОБА_12 не розповідав і сказав їй, щоб не питала, бо в них нічого не вийде, а вранці ОСОБА_2 та ОСОБА_12 вихвалялися, що в якоїсь бабусі забрали гроші, при цьому ОСОБА_12 демонстрував перед нею гроші, а ОСОБА_2 вихопив їх і поклав на сервант(а. 52-59 наданих матеріалів т. 1); роздруківками банку про рух коштів, з яких вбачається, що 09.11.2015 року з картки потерпілої знято грошові кошти, та фото (а. 43-46, 64 наданих матеріалів т. 1), з яких вбачаються потерпіла ОСОБА_6 впізнала обвинуваченого ОСОБА_2, а на іншу особу-вказала, що то ОСОБА_12; з протоколів огляду місця події від 15.07.2016 року , 13.12.2016 року, 24.07.2015 року, 19.08.2016 року, 06.11.2015 року вбачається, де саме та яким чином ОСОБА_10 вчиняв угон транспортних засобів, а потім ОСОБА_10 з ОСОБА_2 вчиняли грабежі (а. 11-12, 46-48. 77-81, 82-89, 139-144 наданих матеріалів т.2); згідно висновків авто-товарознавчих експертиз № 57 від 28.07.2015 року та № 393 від 21.08.2015 року визначено вартість мопедів «Дельта Сігма» та «Альфа» відповідно (а.п. 22-26, 105-108 т.4) ; винуватість ОСОБА_19 підтверджується також його письмовими заявами із зізнанням (а наданих матеріалів 52, 111 т.2), протоколами слідчих експериментів під час проведення яких він гарно орієнтувався на місці, де вчиняв крадіжку мопедів, а також показав, де саме вчиняв розбій з ОСОБА_12, ОСОБА_2, а також вказував на свою роль у цьому епізоді(а. наданих матеріалів 62-65, 123-126, 200-205 т.2) .

Аналізуючи досліджені докази, суд дійшов висновку, що вони є належними, допустимими, послідовними і такими, що логічно узгоджуються між собою, а так, в повній мірі доводять винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_19 в інкримінованих їм злочинах і їх суд покладає у основу вироку.

Показання обвинуваченого ОСОБА_2, що він фізичного насильства до ОСОБА_6 не застосовував, ніж до її шиї не приставляв, гроші взяв у присутності ОСОБА_6, суд вважає дозволеним йому законом способом захисту. В той же час, його показання спростовуються показами самої потерпілої під час судового розгляду, підстав недовіряти яким судом не встановлено, показами потерпілої під час проведення слідчого експерименту з нею. Покази потерпілої ОСОБА_6 є незмінними, а також такими, що узгоджуються з іншими доказами, а саме з висновками судово-медичних експертиз, роздруківками банку та фото з камери банкомату, показаннями свідка ОСОБА_15 і підтверджуються, частково, і показами самого обвинуваченого ОСОБА_2, що він визнає вчинення цього злочину, пояснюючи, що деякі дії не вчиняв, однак, при цьому, ні він, ні захист не вказують, що дії органом обвинувачення кваліфіковані не вірно, а також тією обставиною, що ОСОБА_2 повністю відшкодував потерпілій ОСОБА_6 заподіяні збитки і та претензій не має, а від позову відмовилася. Твердження захисту про невідповідність показань потерпілої фактичним обставинам справи, щодо дати вчинення відносно неї вимагання, суд не приймає до уваги оскільки судом достеменно встановлено, що протиправні дії відносно ОСОБА_6 ОСОБА_2 та іншою особою вчинені саме 06. 11.2015 року і вказане підтверджується , крім показів самої потерпілої в суді, її показами під час слідчого експерименту, під час якого вона називала цю дату, а також вказувала, що зранку ОСОБА_2 вихвалявся перед нею, що пограбували бабусю і демонстрував гроші, а трохи згодом вчинив і відносно неї побиття і відібрання карточки. А пограбування у ОСОБА_5, яке органом обвинувачення інкримінується ОСОБА_2 і ОСОБА_19, вчинено саме 06 .11.2015 року і у учасників судового розгляду не виникало сумнівів щодо цієї дати. Не заслуговують на увагу суду твердження захисту в тому, що органом обвинувачення порушено права підзахисного і здійснено слідчі дії в період відбування ним адміністративного арешту, оскільки, як вбачається з витягу з журналу Конотопського ІТТ, який долучено до матеріалів провадження і досліджений судом, а також з повідомлення Конотопського ІТТ, ОСОБА_2 поміщений відбувати арешт за рішенням Білопільського районного суду 12.05. 2016 року о 18 год 50 хв, а строк арешту закінчився і ОСОБА_2 був звільнений з ІТТ 18.05.2016 року о 7 год 30 хв (а.п. 101, 113 т.2, а підозру фактично отримав 18.05.2016 року о 9 годині (а.п. 102 т. 1) при захиснику і при цьому не порушено право на захист , допитаний ОСОБА_2 був 18.05.2016 року з 9 год 52 хв до 11 год 50 хв при участі захисника і 18 травня 2016 року було застосовано запобіжний захід також вже після 8 години, після того, як підготовлено клопотання, яке передано до суду і судом розглянуто. Суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_13, яка є цивільною дружиною ОСОБА_2, і показала, що має з ним у цивільному шлюбі двоє дітей, і вказане підтверджується і довідками з їх місця проживання, і вважає при дачі показань її зацікавленою особою і що свідчення вона давала з метою допомогти ОСОБА_2 захиститися від обвинувачення. Суд також критично відноситься до показів ОСОБА_2 з приводу застосування до нього заходів незаконного впливу з боку працівників поліції, оскільки такі покази спростовуються відсутністю скарг з його боку з цього приводу.

Органом обвинувачення ОСОБА_2 інкримінується відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілої, з проникненням у житло та за попередньою змовою групою осіб, вчинений повторно, за ч. 3 ст. 186 КК України, в тому , що він разом з ОСОБА_1 та іншою особою вчинив розбій щодо ОСОБА_5 Однак, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 вважається особою раніше не судимою в силу ст. 89 КК України, вчинення злочину щодо ОСОБА_5 йому інкриміновано саме 06.11.2016 року о 5 год, тобто до вчинення вимагання у ОСОБА_6, а вчинення інших злочинів, які б давали підставу включення до обвинувачення кваліфікуючу ознаку повторність, йому не інкримінується, тому суд дійшов висновку, що таку кваліфікуючу ознаку до обвинувачення ОСОБА_2 інкриміновано безпідставно, тому її слід виключити з його обвинувачення за ч. 3 ст. 186 КК України .

Таким чином, винуватість обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_1В повністю доведена і дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст.189 КК України, тобто вимога передачі чужого майна та вчинення дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб з погрозою вбивства та за ч.3 ст. 186 КК України – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілої, з проникненням у житло , вчинений за попередньою змовою групою осіб, а дії ОСОБА_1суд кваліфікує за ч. 2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно з проникненням у сховище та за ч.3 ст. 186 КК України, тобто, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілої, з проникненням у житло, вчинений повторно та за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання суд враховує, ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинувачених , обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання .

Встановлюючи обставини, які пом»якшують покарання обвинуваченим, суд дійшов висновку про можливість визнання такою обставину, щодо обох обвинувачених, що вони мають неповнолітніх дітей, незважаючи, що на те, що діти записані зі слів матері і не носять прізвище обвинувачених, однак, в той же час, зі свідоцтва про народження ОСОБА_20 та ОСОБА_21 вбачається , що їх батьком значиться ОСОБА_22, що співпадає з даними обвинуваченого ОСОБА_1В.(а 236,237 наданих матеріалів т.2), а, згідно свідоцтва про народження ОСОБА_23, вбачається , що його батьком значиться ОСОБА_24, що співпадає з даними обвинуваченого ОСОБА_2, а матір’ю ОСОБА_13 (а.с. 40 т. 1), і що ОСОБА_13, ОСОБА_23 і ОСОБА_2 проживають у складі однієї сім»ї, за однією адресою (а.с. 37-39), яка співпадає з адресою місця проживання обвинуваченого ОСОБА_2

Обвинувачені обоє вчинили тяжкі злочини.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_1, їх обох, суд визнає , що вчинили злочин щодо особи похилого віку.

Обставинами, що пом»якшують покарання ОСОБА_1 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, часткове добровільне відшкодування завданого збитку, те що має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, характеризується позитивно, вважається особою, раніше не судимою.

Обставинами, що пом»якшують покарання ОСОБА_2, суд визнає розкаяння у вчинених злочинах, добровільне повне відшкодування завданого збитку одній потерпілій, те що має на утриманні неповнолітню дитину , вважається особою , раніше не судимою.

Обвинувачений ОСОБА_1 на обліку у лікарів нарколога , психіатра не перебуває, працює.

Обвинувачений ОСОБА_2 на обліку у лікарів нарколога , психіатра не перебуває не характеризується негативно.

Приймаючи до уваги вищевказані обставини, а також обставини справи, тяжкість скоєних злочинів і наставші наслідки, думку потерпілих та, виходячи із принципів індивідуалізації покарання і співмірності заходів примусу характеру вчинених дій, суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, в той же час, з урахуванням часткового відшкодування заподіяної шкоди, його ставлення до вчиненого, наявності пом»якшуючих обставин, суд вважає за можливе призначити покарання ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 186 та ч. 2 ст 189 КК України у розмірі, наближеному до мінімального, а за сукупністю злочинів, визначити розмір покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд виходить з його ставлення до вчиненого, що розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, що частково відшкодував заподіяну шкоду, працює, що має на утриманні неповнолітніх дітей, а також його роль у вчиненні злочину, який вчинено групою осіб, яка виразилася в тому, що лише стояв на подвір»ї і спостерігав, щоб не бути викритими іншими особами, вважає за можливе перейти до більш м»якого покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст. 186 КК України та ч. 2 ст.289 КК України та не призначати додаткового покарання за ч. 2 ст.289 КК України і таким, на думку суду, є покарання у виді обмеження волі, яке полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов»язковим залученням засудженого до праці. При цьому, суд вважає що застосований кожному з обвинувачених вид покарання, з яким визначився суд, і його строк, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених і попередження скоєння ними нових злочинів.

Враховуючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 своїми протиправними діями заподіяли матеріальну і моральну шкоду потерпілій ОСОБА_14І і її повністю не відшкодували, крім часткового відшкодування ОСОБА_1 в розмірі 700 гривень матеріальної шкоди і 600 гривень відшкодування моральної шкоди, і вчинення злочину перебуває у прямому причинному зв»язку з наслідками, що настали у виді заподіяння шкоди потерпілій, в силу ст. 128 КПК України та ст.ст. 1166 , 1167 ЦК України підлягає задоволенню цивільний позов потерпілої ОСОБА_14 про стягнення моральної шкоди в розмірі, заявленому нею, за виключенням суми, яка відшкодована обвинуваченим ОСОБА_1, а саме 14400 гривень, враховуючи, що ним сплачено 700 гривень матеріальної шкоди повність, яку вона заявляла, і 600 гривень моральної шкоди і вона з цим погодилася в судовому засіданні. Враховуючи, що судом доведено, що заподіяння шкоди охоплювалося єдиним умислом обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, тому позов про стягнення моральної шкоди 14400 гривень суд задовольняє шляхом стягнення з обох обвинувачених в солідарному порядку. Судом враховується, що ОСОБА_1 відшкодував частково потерпілій і судом вказану обставину визнано в якості пом»якшуючої при визначенні йому покарання, в той же час , така обставина не звільняє ОСОБА_1 від обов»язку солідарного відшкодування шкоди.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 своїми злочинними діями заподіяв потерпілим ОСОБА_7 , ОСОБА_9 матеріальну та моральну шкоду, матеріальна шкода доведена матеріалами кримінального провадження, оскільки доказування підстав і розміру цивільного позову у кримінальному провадженні покладається на орган обвинувачення і таке доводиться висновками експертів, які досліджені судом, а моральну шкоду , на переконання суду , доведено самими потерпілими, і, які в силу ст. 23, 1167 ЦК України, мають право на відшкодування моральної шкоди, якщо вона заподіяна пошкодженням майна, а таке встановлено в судовому засіданні, як і те, що вчинення злочину перебуває у прямому причинному зв»язку з наслідками, що настали , суд дійшов висновку, що позови потерпілих підлягають задоволенню у тому обсязі, в якому вони їх підтримують , та визнає сам обвинувачений ОСОБА_1, а так, з ОСОБА_1 підлягає стягненню : на користь ОСОБА_7 дві тисячі гривень відшкодування моральної шкоди та 1172 гривні матеріальної шкоди; на користь ОСОБА_9 – три тисячі відшкодування моральної шкоди та 5730 гривень матеріальної шкоди .

Вирішуючи долю цивільного позову ОСОБА_6, суд виходить з тих обставин, що потерпіла від нього відмовилася і претензій до обвинуваченого ОСОБА_2 не має, тому суд, застосовуючи положення ч. 1 п.3 ст. 205 ЦПК України, як то передбачено ч. 5 ст. 128 КПК України приймає її відмову від позову і провадження за цим позовом закриває.

Питання про речові докази та судові витрати підлягає вирішенню в порядку ст..ст. 100,124 КПК України відповідно.

Вирішуючи питання про запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2, суд, враховуючи тяжкість покарання, з яким визначився суд, позицію прокурора з цього приводу, який просить залишити тримання під вартою, а також відомості про особу обвинуваченого, що він вчинив ряд тяжких злочинів і наявний ризик, що обвинувачений ОСОБА_2 може скоїти інший злочин, а також, що ухилявся від слідства, що свідчить про існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню шляхом ухилення від покарання, тому вважає за необхідне до вступу вироку в законну силу залишити йому раніше застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, однак строком, не більше, ніж на два місяці. Щодо запобіжного заходу ОСОБА_1, то суд, враховуючи репутацію обвинуваченого, що вчинив ряд тяжких злочинів, що свідчить про існування ризику вчинення ним іншого злочину, однак він жодного разу не порушив раніше застосований до нього домашній арешт і обов»язки, тому суд вважає за можливе залишити йому раніше застосований запобіжний захід і обов»язки до вступу вироку в законну силу, але не більше ніж до 17 листопада 2017 року до 24 години, а його паспорт, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, повернути йому.

Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України,

Ухвалив :

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.189, ч.3 ст. 186 КК України і призначити йому покарання:

за ч.2 ст. 189 КК України у виді трьох років двох місяців позбавлення волі;

за ч.3 ст. 186 КК України у виді чотирьох років двох місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України ОСОБА_2 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді чотирьох років двох місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити тримання під вартою до вступу вироку в законну силу, але не більше ніж до 17 листопада 2017 року до 24 години. Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 18 травня 2016 року, тобто з моменту застосування, зарахувавши в строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України ( в редакції ЗУ № 838-VІІІ від 26 листопада 2015 року), час його попереднього ув'язнення з 18 травня 2016 року до 20 червня 2017 року до 24 години, а з 21 червня 2017 року у відповідності до ЗУ № 2046-VІІІ від 18 травня 2017 року)-день за день.

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 186 КК України і призначити йому покарання:

за ч.2 ст. 289 КК України з застосуванням ст. 69 КК України у виді чотирьох років обмеження волі без конфіскації майна;

за ч.3 ст. 186 КК України з застосуванням ст. 69 КК України у виді трьох років шести місяців обмеження волі.

Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України ОСОБА_1 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді у виді чотирьох років обмеження волі без конфіскації майна.

Запобіжний захід ОСОБА_1 домашній арешт з застосуванням електронних засобів контролю залишити до вступу вироку в законну силу, але не довше, ніж до 17 листопада 2017 року до 24 години, і покласти на нього до вступу вироку в законну силу, але не довше, ніж до 17 листопада 2017 року до 24 години, обов»язки : з»являтися за вимогою до органу, що відає направленням до відбування покарання; не залишати місце свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_5 в нічний час доби з 22 год до 06 год наступного дня, кожного дня, у вихідний день- неділю цілодобово; носити електронні засоби контролю, застосовані працівниками поліції. Паспорт ОСОБА_19, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, повернути йому.

Цивільний позов ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_1 на її користь моральної шкоди в сумі дві тисячі гривень та 1172 (одну тисячу сто сімдесят дві гривні) матеріальної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 1172 (одну тисячу сто сімдесят дві гривні) матеріальної шкоди та дві тисячі гривень відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_9 про стягнення з ОСОБА_1 на його користь матеріальної шкоди 5730 (п»ять тисяч сімсот тридцять ) гривень та три тисячі моральної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 5730 (п»ять тисяч сімсот тридцять) гривень матеріальної шкоди та три тисячі гривень відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь ОСОБА_14 14400 (чотирнадцять тисяч чотириста) гривень відшкодування моральної шкоди.

Прийняти відмову ОСОБА_6 від позову і провадження за її позовом закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов»язані із залученням експертів на загальну суму 736 (сімсот тридцять шість) гривень 56 копійок.

Речові докази: пакет, в якому знаходяться два диски із записами зізнання ОСОБА_2, слідчими експериментами з ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_6, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження – залишити там же; належні ОСОБА_6М речі: жіночу чорну спідницю, жіночу майку, жіночу спортивну кофту, білизну, рожеву сумочку, піджак джинсовий, чорний рушник, пояс жіночий, жіночу рожеву кофту, сарафан, водолазку, майку оранжеву, блузку оранжеву, гаманець рожевий, сумку дорожню спортивну, рушник махровий, кофту жіночу, бірюзову майку, футболку жіночу, рушник фіолетовий, хустку жіночу, безрукавку, біло-чорну кофту, бюстгальтер чорний, чорну футболку, чорно-сіру кофту, верхню частину купальника, чохол від окулярів, косметичку рожеву з косметикою, які знаходяться у ОСОБА_6 під збережною розпискою – повернути їй, як законному володільцю; сліди підошв взуття та сліди транспортного засобу, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження – залишити там же; раму від мопеда «Дельта» чорного кольору, мотор від мопеда «Дельта», бак від мопеду «Альфа», які знаходяться в камері зберігання речових доказів Конотопського ВП ГУНП в Сумській області – повернути ОСОБА_1; два дзеркала від мопеда, гальмівну лампочку, газовий трос, карбюратор, багажник від мопеда «Альфа» та доску ДВП, мопед «Альфа» зі зміненими мотором, рамою та запчастинами, який знаходиться у ОСОБА_9 під збережною розпискою – повернути йому як законному володільцю; диски з записом слідчих дій, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження – залишити там же.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Конотопський міськрайсуд на протязі 30 днів з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з дня отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на вирок, якщо його не скасовано, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя: ОСОБА_25