Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #66485446


ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


"20" вересня 2017 р.Справа № 916/3432/16

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І.,

ОСОБА_1;


При секретарі судового засідання: Бендерук Є.О.;


За участю представників сторін:

Від Малого ПП "Татьяна" - ОСОБА_2, довіреність № б/н, дата видачі : 19.12.17;

Від КП теплових мереж "Южтеплокомуненерго" - ОСОБА_3, довіреність № б/н, дата видачі : 01.02.17;

розглянувши апеляційну скаргу Малого приватного підприємства “Татьяна”, Одеська область, м.Южне

на рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2017

у справі № 916/3432/16

за позовом Комунального підприємства теплових мереж “Южтеплокомуненерго”, Одеська область, м. Южне

до Малого приватного підприємства “Татьяна”, Одеська область, м. Южне

про стягнення 43 601,69 грн.


ВСТАНОВИВ:

В грудні 2016 року Комунальне підприємство теплових мереж “Южтеплокомуненерго” (далі – КП “Южтеплокомуненерго”) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Малого приватного підприємства “Татьяна” (далі – МПП «Татьяна») 33527,82 грн. суми основного боргу; 4790,20 грн. пені; інфляційних втрат в розмірі 4317,57 грн. та 966,10 грн. 3% річних за договором від 02.01.2015 №4/183 купівлі – продажу теплової енергії.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.02.2017 (суддя – Д’яченко Т.Г.) по справі №915/205/17 позовні вимоги КП “Южтеплокомуненерго” до МПП «Татьяна» задоволено, стягнуто з МПП «Татьяна» на користь КП “Южтеплокомуненерго” суму основного боргу в розмірі 33527,82 грн., пеню у розмірі 4790,20 грн., інфляційні втрати у розмірі 4317,57 грн. та 3% річних у розмірі 966,10 грн. за договором від 02.01.2015 №4/183 купівлі – продажу теплової енергії.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції МПП «Татьяна» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2017 по справі №916/3432/16 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте у відсутність представника МПП «Татьяна», підприємство не було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення судового засідання, оскільки підприємство з 27.02.2015 тимчасово припинило свою діяльність, у зв’язку з чим офіс підприємства був зачинений, будь-які особи відсутні.

Крім того, МПП «Татьяна» зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства, а також з врахуванням укладеного між сторонами договору про постачання теплової енергії, після того, як воно перестало сплачувати позивачу кошти за надану теплову енергію, позивач повинен був відключити відповідача від мереж теплопостачання, але на свій ризик та всупереч умов договору продовжував постачання теплової енергії. Апелянт вказує, що його вина в постачанні теплової енергії КП “Южтеплокомуненерго” після 27.02.2015 відсутня.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на її задоволенні.

Крім того, в судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про залучення до матеріалів справи в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України додаткових доказів, а саме: лист МПП «Татьяна» від 19.02.2015 про відключення від централізованого опалення підприємства, відповідь позивача від 27.02.2015 та акти і рахунки про надання відповідачеві послуг, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судовою колегією вказане клопотання розглянуто та задоволено з огляду на неможливість надання відповідачем вказаних документів до суду першої інстанції у зв’язку з тим, що представник відповідача не приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, наполягав на залишенні рішення суду першої інстанції без змін, а скарги – без задоволення.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в апеляційній скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач – МПП «Татьяна» є власником вбудовано-прибудованого приміщення магазину загальною площею 195,7 кв.м. за адресою: Одеська область, м.Южне, вул. Хіміків, 14/3, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно. (а.с.57)

02.01.2015 року між КП “Южтеплокомуненерго” (Теплопостачальна організація) та МПП «Татьяна» (споживач) укладено Договір №4/183 купівлі – продажу теплової енергії (а.с. 11-16)

Відповідно до п. 1 зазначеного Договору, Теплопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати Споживачеві теплову енергію (постачання, виробництво та транспортування теплової енергії) в обсягах, зазначених у Додатку №2 до цього Договору та забезпечувати температуру мережної води відповідно до встановленого температурного графіку теплової мережі, а Споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором. Об’єктом користування тепловою енергією є магазин за адресою: Одеська обл., м.Южне, вул. Хіміків, 14/3.

Розділом 2 Договору передбачено, що теплова енергія постачається Споживачу в порядку та обсягах згідно з Додатком 2 до цього Договору на такі потреби: опалення – в опалювальний період та гаряче водопостачання.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що Споживач теплової енергії зобов’язується дотримуватися вимог Правил користування тепловою енергією, Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води ДНАОП 0.00-1.11-98, Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду та цього договору.

Згідно з п. 4.2.6. Договору, Споживач теплової енергії зобов’язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені цим Договором.

Положенням п. 6.4. Договору визначено, що порядок розрахунків за поставлену теплову енергію визначається умовами Додатку 6 до цього Договору, в залежності від основної тарифної групи Споживача.

На виконання умов Договору, КП “Южтеплокомуненерго” поставлено МПП «Татьяна» протягом березня 2015 року по жовтень 2016 року теплову енергію на загальну суму 33527,82 грн.

Рахунки для сплати та акти про надання послуг були надіслані на адресу Споживача, які ним оплачені не були, у зв’язку з чим виникла заборгованість за період з березня 2015 року по жовтень 2016 року на загальну суму 33527,82 грн. (а.с. 20).

Пунктом 3 Додатку №6 до Договору №4/183 купівлі – продажу теплової енергії від 02.01.2015 визначено, що розрахунки за теплову енергію здійснюються у грошовій формі за тарифами, діючими на момент здійснення операції купівлі-продажу.

Відповідно до п. 5 Додатку №6 до Договору №4/183 купівлі – продажу теплової енергії від 02 січня 2015 року, Споживач до десятого числа місяця, наступного за розрахунковим сплачує Теплопостачальній організації повну вартість заявленого у договорі обсягу споживання теплової енергії (Додаток №2 до Договору) на розрахунковий період з урахуванням сальдо розрахунків.

У відповідності до п. 8 Додатку №6 до Договору №4/183 купівлі – продажу теплової енергії від 02 січня 2015 року, в разі несплати Споживачем за спожиту теплову енергію відповідно до терміну, встановленого п.3 цього Додатку, з наступного дня після закінчення терміну сплати Споживачу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний календарний день прострочення.

Вищезазначені обставини стали підставою для звернення КП “Южтеплокомуненерго” до Господарського суду Одеської області з позовом до МПП «Татьяна» про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію, пені та 3% річних і інфляційних, нарахованих за період прострочки виконання грошового зобов’язання відповідачем відповідно до умов Договору №4/183 від 02.01.2015.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, вважає рішення від 13.02.2017 у справі №916/3432/16 законним, обґрунтованим та таким, що відповідає приписам чинного законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти, акти цивільного законодавства.

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Також ст. 193 Господарського Кодексу України та ст. 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Чинним законодавством України, а саме ч.1 та ч.7 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору, що визначений позивачем в якості підстави позову, відповідачу були надані послуги з теплопостачання в період з березня 2015 року по жовтень 2016 року, оплата за які ним не здійснена в строки, обумовлені сторонами в договорі.

Відповідачем не заперечується факт неоплати виставлених рахунків, оскільки він вважає, що належним чином повідомив позивача про припинення теплопостачання у зв’язку з тимчасовим припиненням роботи підприємства, що на його думку звільняє від обов’язку сплачувати надану теплову енергію.

Враховуючи наявну заборгованість відповідача перед позивачем, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в цій частині та відхиляє доводи апеляційної скарги, з огляду на наступне.

З наявних в матеріалах справи актів вбачається про включення опалення в житлових будинках, в т.ч. за адресою: вул. Хіміків,14 в період з 22.10.2015 по 02.04.2016 та з 22.10.2016. (а.с.17-19)

Як вбачається з матеріалів справи і не оспорюється сторонами, магазин, що належить відповідачеві на праві власності, є вбудовано-прибудованим приміщенням у багатоквартирному будинку.

Відповідно до наданого відповідачем суду листа від 19.02.2015 МПП «Татьяна» звернулося до Комунального підприємства теплових мереж «Южтеплокомуненерго» з проханням відключити МПП «Татьяна» (за адресою: м.Южне, вул. Хіміків, 14/3) від централізованого опалення з 27.02.2015 у зв’язку з припиненням його діяльності.

Позивачем на адресу відповідача направлено лист за №01-10-291 від 27.02.2015, якому зазначено, що відключення приміщення від системи опалення можливе тільки при умові встановлення приладу обліку теплової енергії у приміщенні, оскільки приміщення знаходиться у житловому будинку і відключення від системи теплопостачання може незадовільно вплинути на тепловий баланс всієї будівлі.

Право споживача на відключення від мереж централізованого опалення визначене, зокрема, Законом України «Про теплопостачання» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за №630 (далі- Правила).

Відповідно до п. 24 Правил споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від централізованого опалення та постачання гарячої води не допускається (п.25 Правил).

Поряд з цим, п. 26 Правил встановлено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України за №4 від 22.11.2005 затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (далі – Порядок).

Пунктом 2.1 Порядку передбачено, що для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

Комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї. Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення приймає рішення щодо відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. При цьому обов’язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання. Рішення Комісії оформляється протоколом, витяг з якого надається заявникові (п.2.2 Порядку).

Відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи. Роботи з відключення будинку від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виконуються у міжопалювальний період (п. 2.5 Порядку).

По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження (п.2.6 Порядку).

Таким чином, діючим законодавством визначено процедуру відключення з виконанням усіх передбачених дій необхідних для припинення теплопостачання із дотриманням усіх технологічних правил.

Натомість відповідачем не надано доказів дотримання передбаченої законодавством процедури відключення приміщення, яке належить на праві власності МПП «Татьяна» від системи централізованого опалення, що є підставою для стягнення з останнього вартості наданих позивачем послуг теплопостачання.

Також судовою колегіє розглянуто та відхилено доводи апеляційної скарги щодо обов’язку позивача припинити відповідачеві теплопостачання у зв’язку з порушенням термінів сплати, з огляду на наступне.

Згідно з ч.ч. 5,6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

П. 7 Додатку 6 до Договору купівлі-продажу теплової енергії передбачено, що у разі порушення терміну сплати за поточне споживання теплової енергії чи наявності боргу на початок кожного розрахункового періоду, Теплопостачальна організація має право припинити відпуск теплової енергії, згідно з Додатком ; до цього Договору. Проте вказане припинення відпуску теплоенергії є правом, а не обов’язком позивача. Крім того, судова колегія зазначає, що приміщення відповідача знаходиться у житловому багатоквартирному будинку і приєднане до централізованої системи опалення, у зв’язку з чим відключення в опалювальний період лише приміщення МПП «Татьяна» вплинуло б на забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання всього житлового будинку.

Щодо нарахування відповідачеві пені у розмірі 4790,20 грн., інфляційних втрат у розмірі 4317,57 грн. та 3% річних у розмірі 966,10 грн. за договором від 02.01.2015 №4/183 купівлі – продажу теплової енергії, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині, з огляду на наступне

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За приписами ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст. 549 Цивільного Кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, як зазначалося раніше, умовами п. 8 Додатку №6 до Договору №4/183 купівлі – продажу теплової енергії від 02 січня 2015 року сторони передбачили, що в разі несплати Споживачем за спожиту теплову енергію відповідно до терміну, встановленого п.3 цього Додатку, з наступного дня після закінчення терміну сплати Споживачу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний календарний день прострочення.

Таким чином, враховуючи наявність заборгованості по оплаті за надану позивачем теплову енергію за період з березня 2015 року по жовтень 2016 року відповідно до умов Договору від 02.01.2015 року, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню у розмірі 4790,20 грн.

З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги щодо відсутності обов’язку відповідача сплачувати пеню є безпідставними та не приймаються судовою колегією до уваги.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних простроченої суми, якщо законом або договором не передбачений інший розмір відсотків.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу з врахуванням індексу інфляції та 3-х відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, належними кредитору.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов’язань за Договором купівлі – продажу теплової енергії №4/183 від 02.01.15, позивачем здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Так, відповідно до розрахунку позивача, з яким погодився суд першої інстанції, розмір інфляційних втрат складає 4317,57 грн. та 966,10 грн. 3% річних.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду, перевіривши розрахунок позивача 3% річних у розмірі 4317,57 грн. та інфляційних втрат у розмірі 966,10 грн, вважає такий розрахунок вірним, погоджуючись з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині.

Доводи апеляційної скарги, що відповідач не був присутнім в судових засіданнях суду першої інстанції у зв’язку з неналежним повідомленням про дату, час та місце їх проведення, з огляду на те, що інформація про припинення діяльності підприємства, а також закриття офісу за адресою, на яку судом першої інстанції надсилалася поштова кореспонденція, не була доведена до відома суду відповідачем, судовою колегією не приймаються до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві позивачем зазначено адресу відповідача: Одеська область, м.Южне, вул. Хіміків, 14/3, аналогічна адреса юридичної особи відповідача вказана і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. (а.с.39)

Ухвала суду першої інстанції про порушення провадження у справі та ухвали про розгляд справи в подальшому надсилалися за вказаною адресою, яку МПП «Татьяна» також зазначено і в апеляційній скарзі. Згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень кореспонденція, яка надсилася відповідачеві за його юридичною адресою, поверталася у зв’язку з закінченням терміну зберігання. Враховуючи зазначене, судова колегія вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційна скарга МПП «Татьяна» задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2017 у справі №916/3432/16 залишається без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -


П О С Т А Н О В И В:


Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства “Татьяна” на рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2017 у справі №916/3432/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2017 у справі №916/3432/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.


Головуючий                                                                       Н.М. Принцевська


Судді:                                                                        Г.І. Діброва


ОСОБА_1



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація