ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2017 року Справа № 914/224/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовк І.В. (головуючий, доповідач),

Могил С.К., Палій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Олеський завод мінеральних вод" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 року у справі № 914/224/17 за позовом приватного акціонерного товариства "Олеський завод мінеральних вод" до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області та Буської державної нотаріальної контори, третя особа: ОСОБА_4, про визнання недійсними прилюдних торгів, визнання незаконним та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, скасування рішення державного нотаріуса про державну реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року позивач звернувся до господарського суду Львівської області з позовною заявою до відповідача про:

визнання недійсними прилюдних торгів, оформлених протоколом філії № 14 приватного підприємства "Нива В.Ш." проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить на праві власності ПрАТ "Олеський завод мінеральних вод" від 07.07.2014 року № 1414178-1 та актом державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна, виданого головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Германчуком Романом Васильовичем, затвердженого начальником 01.10.2014 року;

визнання незаконним та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого 10.10.2014 року державним нотаріусом Буської державної нотаріальної контори Парфенюком Олександром Володимировичем та зареєстроване в реєстрі за № 943;

скасування рішення державного нотаріуса Буської державної нотаріальної контори Парфенюка Олександра Володимировича від 10.10.2014 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на комплекс нежитлових будівель загальною площею 3552,5 кв.м, що знаходяться в АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обгрунтовано суперечністю спірних торгів вимогам закону, а саме п.п. 4.9, 4.10 та 7.3 Тимчасового положення про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року №68/5 (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), що полягає у неправомірному проведенні державним виконавцем третіх прилюдних торгів після уцінки майна.

При цьому позивач посилається на порушення спірним правочином його майнових інтересів як боржника у виконавчому провадженні, яке полягає у недоотриманні грошових коштів від реалізації арештованого нерухомого майна.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.04.2017 року (суддя Іванчук С.В.) припинено провадження у справі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 року (судді: Кордюк Г.Т., Гриців В.М., Давид Л.Л.) зазначену ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними ухвалу та постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відзиви на касаційну скаргу від відповідачів та третьої особи до суду не надходили.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.08.2017 року продовжено строк розгляду касаційної скарги на 15 днів та її розгляд відкладено на 06.09.2017 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.09.2017 року розгляд справи відкладено на 20.09.2017 року.

Заслухавши пояснення представників позивача і третьої особи, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що рішенням господарського суду Львівської області у справі № 914/2711/15, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 14.09.2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2016 року, за позовом ПрАТ "Олеський завод мінеральних вод" до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, приватного підприємства "Нива В.Ш.", Буської державної нотаріальної контори, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_4, про визнання недійсними результатів прилюдних торгів від 07.07.2014 року реєстраційний номер лоту 1129216, шляхом визнання недійсним протоколу про проведення торгів з продажу арештованого майна №141478-1 від 07.07.2014 року та акту державного виконавця від 07.07.2014 року про реалізацію майна з прилюдних торгів; визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 943 від 10.10.2014 року; зобов'язання приватного нотаріуса скасувати державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, в задоволенні позову відмовлено повністю, а в частині позовних вимог до ПП "Нива В.Ш." провадження у справі припинено на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Підставою такого позову при цьому було визначено неправомірне проведення прилюдних торгів у період дії ухвали Франківського районного суду від 06.06.2014 року про забезпечення позову шляхом заборони органу ДВС вчиняти дії з реалізації арештованого нерухомого майна та заборони приватному підприємству "НИВА В.Ш." вчиняти дії з проведення прилюдних торгів з реалізації цього майна.

Пізніше ПрАТ "Олеський завод мінеральних вод" звернулось до господарського суду з позовом, який є предметом даного судового розгляду, до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області та Буської державної нотаріальної контори, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_4 про визнання недійсним прилюдних торгів, оформлених протоколом філії № 14 Приватного підприємства "НИВА В.Ш." проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить на праві власної ПрАТ "Олеський завод мінеральних вод" від 07 липня 2014 року №1414178-1 та актом державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна виданого головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Германчуком Романом Васильовичем; визнання незаконним та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого 10 жовтня 2014 року державним нотаріусом Буської державної нотаріальної контори Парфенюком Олександром Володимировичем та зареєстрованого в реєстрі за № 943; скасування рішення державного нотаріуса Буської державної нотаріальної контори Парфенюка Олександра Володимировича від 10 жовтня 2014 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на комплекс нежитлових будівель загальною площею 3552,5 кв.м, що знаходяться в АДРЕСА_1.

Підставою цього позову позивачем зазначено порушення державним виконавцем вимог п. 4.9, 4.10 та 7.3 Тимчасового положення про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5, яке полягало у проведенні третіх повторних прилюдних торгів з реалізації арештованого майна після визнання двох попередніх торгів такими, що не відбулися.

Висновок суду першої інстанції про припинення провадження у справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України мотивовано тим, що рішенням у справі 914/2711/15, яке набрало законної сили, господарським судом вирішено спір між тими ж сторонами та із встановленням і врахуванням обставин, про які заявляє позивач, як інші підстави позову у даній справі № 914/224/17.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

У пп. 4.5. п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами і доповненнями) роз'яснено, що припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 80 ГПК можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (абз. 4 пп. 3.12 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

За змістом ч. 2 ст. 80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Однак господарськими судами обох інстанцій не було враховано, що припинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України можливе за наявності тотожності всіх трьох елементів, тобто якщо збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Зміна хоча б одного з них свідчить про відсутність тотожності позовів і не перешкоджає заінтересованим особам звертатись до суду з позовом.

Так, судами попередніх інстанцій правильно встановлено та не заперечувалося позивачем, що позов у справі № 914/224/17 заявлено між тими ж сторонами, що і у справі № 914/2711/15, та предметом обох позовів є однакові матеріально-правові вимоги.

Втім, дійшовши висновку про наявність процесуально-правових підстав для припинення провадження у справі з огляду на п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, суди обох інстанцій не з'ясували питання тотожності/відмінності підстав заявленого позову у даній справі та справі № 914/2711/15.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов.

У цьому зв'язку судам необхідно було мати на увазі, що підстава позову відображає обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто факти, що тягнуть певні правові наслідки. При цьому не слід змішувати підстави позову із нормами права, на які посилається позивач.

Відтак, підстав позову у справі № 914/2711/15 судами попередніх інстанцій в процесі розгляду даної справи з'ясовано не було, а лише зазначено про те, що під час її розгляду досліджено порядок та процедуру проведення прилюдних торгів, зокрема, що стосується можливості проведення третіх повторних прилюдних торгів після нереалізації майна та його уцінки.

При цьому судами встановлено, що підставою позову у даній справі є суперечність прилюдних торгів з реалізації арештованого майна вимогам закону у зв'язку з їх проведенням втретє після визнання двох попередніх торгів такими, що не відбулися.

Водночас з копії позовної заяви у справі № 914/2711/15 та рішення господарського суду Львівської області, яке набрало законної сили, вбачається, що підставою позову було проведення прилюдних торгів у період дії ухвали Франківського районного суду від 06.06.2014 року про забезпечення позову шляхом заборони органу ДВС вчиняти дії з реалізації арештованого нерухомого майна та заборони приватному підприємству "НИВА В.Ш." вчиняти дії з проведення прилюдних торгів з реалізації цього майна, всупереч вимогам ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, за наведених обставин можна дійти висновку, що у вказаних позовах не збігаються підстави, якими їх обгрунтовано.

Разом з цим, не можна погодитися з висновком суду апеляційної інстанції про тотожність підстав позову в даній справі та справі № 914/2711/15 з огляду на те, що позивач у касаційній скарзі в справі № 914/2711/15 вказував на ті ж обставини, які він зазначає підставами позову у даній справі, оскільки наведення таких обставин у касаційній скарзі не може свідчити про тотожність підстав саме позовних вимог, які було подано до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, справи № 914/224/17 і № 914/2711/16 не співпадають за підставами позову, а тому суди попередніх інстанцій дійшли хибного висновку про наявність правових підстав для припинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень зі справи.

За таких обставин, прийняті судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111,11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Олеський завод мінеральних вод" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 року та ухвалу господарського суду Львівської області від 04.04.2017 року скасувати, і справу № 914/224/17 передати на розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді С.Могил

В.Палій