ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2017 р. Справа № 804/5129/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про:

- визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо не здійснення нарахування судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_2 з 01.01.2017 суддівської винагороди, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік";

- зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести з 01.01.2017 перерахунок та виплату ОСОБА_2 суддівської винагороди за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2017 року з розрахунку 10 мінімальних заробітних плат, відповідно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" станом на 01.01.2017, який становить 3200 грн. 00 коп., з урахуванням проведених раніше виплат.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що вона є суддею Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області. Відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VІІІ суддівська винагорода регулюється цим Законом і не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Перехідними положеннями вказаного Закону України встановлено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№41 - 45, ст.529; 2015 р., №№18 - 20, ст.132 із наступними змінами). Відповідно до ч. 3 ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VІ посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат. Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 3200,00 грн. При цьому, відповідачем неправомірно здійснюється нарахування позивачці суддівської винагороди за січень-липень 2017 року із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого у розмірі 1600,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року відкрито провадження у справі № 804/5129/17 та призначено її до розгляду на 12 вересня 2017 року об 11:00 год. Останнє судове засідання відбулося 18.09.2017 р..

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що в Законі України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" та в кошторисі не передбачено посадовий оклад у розмірі 32000,00 грн. для суддів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання та не здійснюють правосуддя. Відповідачем розмір суддівської винагороди ОСОБА_2 розраховувався з урахуванням приписів п.3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII від 06.12.2016 щодо не застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення відповідних змін до законів України вона застосовується у розмірі 16000,00 грн. Цим же законодавчим актом передбачено внесення змін і до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VІІІ.

У судове засідання представник позивача з'явився, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

У судове засідання представник відповідача не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмета спору на стороні відповідача у судове засідання 18.09.2017 не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Указом Президента України від 07.11.2013 №620/2013 ОСОБА_3 призначено на посаду судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Наказом голови Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05.12.2015 № 54 ОСОБА_3 зараховано до штату Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу від 19.12.2014 серії І-КИ №298088, виданого Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції позивачкою змінено прізвище на ОСОБА_2.

В матеріалах справи наявні розрахункові листи за січень – липень 2017 року, з яких видно, що посадовий оклад ОСОБА_2 складає 16000,00 грн..

Таким чином, її суддівська винагорода розраховується виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2017 у розмірі 1600,00 грн..

Позивач наголосила на тому, що згідно положень ч.3 ст.133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" її посадовий оклад має становити 10 мінімальних заробітних плат.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст.130 Конституції України, розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Згідно з ч. 1 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 3 ст. 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Згідно з п. 22 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII, право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 1 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., NN 41 - 45, ст. 529; 2015 р., NN 18 - 20, ст. 132 із наступними змінами).

Відповідно до п.23 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., NN 41 - 45, ст. 529; 2015 р., NN 18 - 20, ст. 132 із наступними змінами).

Згідно з ч.3 ст.133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. №2453-VI (далі - Закон № 2453-VI) посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст. ст. 7, 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 р. № 1801-VІІ у 2017 році розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня становить 3200 гривень; з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 1600 грн..

Згідно з п. 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 р. № 1774- VІІІ (далі – Закон № 1774-VІІІ) установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

Згідно з ч.2 ст.133 Закону №2453-VI суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до ч. 10 ст. 133 Закону № 2453-VI суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.

Відповідно до правової позиції Конституційного суду України, викладеної в рішенні від 26.12.2011 року № 20-рп/2011, передбачені законом соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною 1 статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2 призначена на посаду до набрання чинності Законом №1402-VII та не проходила кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді).

З 01.01.2017 набрав чинності Закон № 1774-VІІІ, положеннями якого установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

На час розгляду справи п. 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ є чинним, не конституційним у встановленому законодавством порядку не визнавався.

При цьому, Закон № 1774-VІІІ не містить вказівки щодо не застосування п.3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону до Законів України №1402-VIII та №2453-VI.

Таким чином, посадовий оклад позивача з 01.01.2017, як судді місцевого загального суду, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання, має становити саме 16000,00 грн. (1600,00 грн. х 10).

Відповідно до ч. 10 ст. 133 Закону № 2453-VI суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.

Вказана норма на момент розгляду справи також є чинною, не визнана не конституційною у встановленому Законом порядку.

А відтак, відсутні правові підстави для нарахування ОСОБА_2 суддівської винагороди з 01.01.2017 з розрахунку 10 мінімальних заробітних плат (3200,00 грн.).

Таким чином, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області не допускалася бездіяльність щодо не нарахування судді Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_2 з 01.01.2017 суддівської винагороди виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік".

З огляду на все вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність відмови у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 94, 122, 128, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмета спору на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1