ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2017 р.Справа № 915/549/17

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: С.В. Таран,

Суддів: Л.О. Будішевської, М.А. Мишкіної,

при секретарі судового засідання Г.Є. Бєлянкіній,

за участю представників:

від позивача – ОСОБА_1, довіреність серії НВА№677653 від 08.11.2016;

від відповідача – участі не брали;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ОС-НОВА 2007”

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.08.2017

у справі №915/549/17

за позовом: публічного акціонарного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Донецька залізниця” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “ОС-НОВА 2007”

про стягнення 982422 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 04.08.2017 у справі №915/549/17 (суддя С.М. Коваль) позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “ОС-НОВА 2007” (далі – ТОВ “ОС-НОВА 2007”) на користь публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Донецька залізниця” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (далі – ПАТ “Українська залізниця”) 982422 грн штрафу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ “ОС-НОВА 2007” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.08.2017 у справі №915/549/17 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідач в засіданні суду 19.09.2017 участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про час та місце його проведення, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення №5442600014600 від 07.09.2017 (а.с. 82), при цьому за кілька хвилин до початку судового засідання через канцелярію Одеського апеляційного господарського суду його повноважним представником було подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв’язку з укладенням між скаржником та цим представником угоди про надання правової допомоги лише напередодні слухання справи.

У судовому засіданні 19.09.2017 представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, проти задоволення клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги висловив заперечення, зазначаючи про затягування відповідачем розгляду справи.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги задоволенню не підлягає, оскільки заявником взагалі необгрунтовано які саме обставини перешкоджають взяти участь у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції як представнику ТОВ "ОС-НОВА 2007" ОСОБА_2 (відомості про скасування довіреності б/н від 27.06.2017 (а.с.34) в матеріалах справи відсутні, відповідачем до клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги - не подані), що брала участь у судових засіданнях у суді першої інстанції, так і новому представнику ОСОБА_3 До того ж оформлення однією із сторін документів на представництво її інтересів іншою особою в силу статті 77 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для відкладення розгляду справи. Заявником не наведено жодної із перелічених у вказаній процесуальній нормі обставини, яка свідчила б про наявність правових підстав та обов'язок суду апеляційної інстанції відкласти розгляд апеляційної скарги. При цьому колегією суддів враховано, що явка повноважних представників сторін в судове засідання 19.09.2017 обов'язковою не визнавалась, а правова позиція товариства з обмеженою відповідальністю “ОС-НОВА 2007” щодо рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.08.2017 викладена в його апеляційній скарзі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.

24.02.2017 між ПАТ “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Донецька залізниця” ПАТ “Українська залізниця” («покупець») та товариством з обмеженою відповідальністю “ОС-НОВА 2007” («постачальник») укладено договори про закупівлю №ДОН/Т-17059/НЮ, №ДОН/Т-17060/НЮ (далі – договори №ДОН/Т-17059/НЮ, №ДОН/Т-17060/НЮ від 24.02.2017), за умовами яких постачальник зобов’язався поставити та передати у власність замовнику певну продукцію (вугілля сортове марки АМ 13-25) відповідно до специфікації, а замовник зобов’язався прийняти та оплатити цей товар у порядку та на умовах даного договору (а.с.9-18).

У додатках №1 (специфікаціях) до договорів №ДОН/Т-17059/НЮ, №ДОН/Т-17060/НЮ від 24.02.2017 сторонами узгоджено найменування товару, його марку, кількість, ціну тощо. Зокрема, за специфікацією до договору №ДОН/Т-17059/НЮ від 24.02.2017 ТОВ “ОС-НОВА 2007” зобов'язалось поставити ПАТ “Українська залізниця” вугілля сортове за кодом 09111 марки АМ 13-25 в кількості 950 тонн на загальну суму 2469050 грн, а за специфікацією до договору №ДОН/Т-17060/НЮ від 24.02.2017 - вугілля сортове за кодом 09111 марки АМ 13-25 в кількості 940 тонн на загальну суму 2443060 грн.

Згідно з пунктом 4.1 договорів №ДОН/Т-17059/НЮ, №ДОН/Т-17060/НЮ від 24.02.2017 товар повинен бути поставлений постачальником вагонними нормами протягом 20 календарних днів від дня надання заявки покупцем (допустиме відхилення по об’єму +/- 5%).

Товар постачається постачальником за рахунок постачальника на склад покупця м.Красний Лиман на умовах DDР згідно правил ІНКОТЕРМС-2010 (пункт 4.3 договорів №ДОН/Т-17059/НЮ, №ДОН/Т-17060/НЮ від 24.02.2017).

Відповідно до пункту 9.3 договорів №ДОН/Т-17059/НЮ, №ДОН/Т-17060/НЮ від 24.02.2017 постачальник за даними договорами несе відповідальність за порушення термінів поставки товару, визначених цими договорами: постачальник має сплатити штраф у розмірі 20% від суми непоставленого в строк товару.

Термін дії договорів –з моменту їх підписання сторонами і до 31.03.2017 (пункт 15.1 договорів №ДОН/Т-17059/НЮ, №ДОН/Т-17060/НЮ від 24.02.2017).

          На виконання умов вказаних договорів позивач направив відповідачу листи з заявками №в.о.НДон Філія-01/763, №в.о.НДон Філія-01/764 від 06.03.2017 щодо поставки йому вугілля сортового марки АМ 13-25 у загальній кількості 1890 тонн (а.с.19, 20).

          Між тим відповідач взяті на себе зобов’язання за договорами №ДОН/Т-17059/НЮ, №ДОН/Т-17060/НЮ від 24.02.2017 щодо здійснення поставки товару не виконав.

За порушення постачальником умов вказаних договорів позивачем нараховано відповідачу штраф в розмірі 982422 грн, вимога про стягнення якого є предметом даного спору.

          Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з доведеності позивачем належними та допустимими доказами факту не поставки відповідачем товару, що є підставою для нарахування останньому відповідно до пункту 9.3 укладених між сторонами договорів сум штрафу.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком господарського суду першої інстанції з наступних підстав.

          Статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

          За своєю правовою природою укладені між сторонами договори №ДОН/Т-17059/НЮ, №ДОН/Т-17060/НЮ від 24.02.2017 є договорами поставки.

Положеннями статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

          Із змісту договорів поставки №ДОН/Т-17059/НЮ, №ДОН/Т-17060/НЮ від 24.02.2017 вбачається, що відповідач, як постачальник, зобов’язався поставити позивачу товар у строк, визначений у пункті 4.1 вказаних договорів, згідно з яким товар повинен бути поставлений постачальником протягом 20 календарних днів від дня надання заявки покупцем.

Заявки на здійснення поставки товару позивачем направлені відповідачу та отримані останнім нарочно 06.03.2017 (а.с.19, 20, 54, 55). Відтак кінцевим терміном поставки товару є 26.03.2017. Між тим відповідачем товар взагалі не поставлено. Отже, прострочення виконання зобов'язання виникло з 27.03.2017.

          Відповідно до вимог статті 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          В силу положень статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

          Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з приписами статті 549 Цивільного кодексу України є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

          Згідно з приписами статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

          У пункті 9.3 договорів №ДОН/Т-17059/НЮ, №ДОН/Т-17060/НЮ від 24.02.2017 передбачено обов'язок постачальника у разі порушення термінів поставки товару, визначених цими договорами, сплатити штраф у розмірі 20% від суми непоставленого в строк товару.

У зв’язку з невиконанням відповідачем умов вказаних договорів щодо поставки товару, а саме: у строк до 26.03.2017 (включно), господарським судом першої інстанції обгрунтовано було стягнуто з відповідача на користь позивача штраф в розмірі 982422 грн.

Доводи апелянта на відсутність його вини у простроченні виконання прийнятих на себе зобов'язань за договорами №ДОН/Т-17059/НЮ, №ДОН/Т-17060/НЮ від 24.02.2017 до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки наявність певних обставин, з існуванням яких була пов'язана затримка поставки відповідачем товару, не звільняє його від відповідальності у вигляді сплати неустойки.

          Постачальник на власний ризик та за оплату прийняв на себе зобов'язання протягом 20 календарних днів з моменту отримання заявок поставити покупцю товар.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статті 627, 628 Цивільного кодексу України).

Відповідач, підписавши договори №ДОН/Т-17059/НЮ, №ДОН/Т-17060/НЮ від 24.02.2017, повністю погодився з їх умовами, в тому числі з тими, що встановлюють відповідальність постачальника у разі порушення строків поставки.

До того ж постачальник, будучи обізнаним ще до закінчення узгодженого сторонами за договорами №ДОН/Т-17059/НЮ, №ДОН/Т-17060/НЮ від 24.02.2017 кінцевого строку поставки товару, не вжив усіх залежних від нього заходів для невідкладного повідомлення про це позивача, не звертався до нього з пропозицією щодо продовження терміну поставки, внесення змін до вказаних договорів тощо.

Посилання скаржника у апеляційній скарзі на те, що він звільняється від відповідальності за порушення термінів поставки, оскільки це порушення сталося внаслідок непереборної сили, до уваги колегією суддів також не приймаються з огляду на таке.

Згідно з пунктами 10.1, 10.2 договорів №ДОН/Т-17059/НЮ, №ДОН/Т-17060/НЮ від 24.02.2017 жодна з сторін не несе відповідальність за повне або часткове невиконання будь-яких умов в разі настання наступних обставин: повінь, пожежі, землеструс, катастроф, інших незалежних від сторін обставин, або ембарго, накладених державною владою на експорт та імпорт, якщо вони виникнуть після вступу даних договорів в силу, прийняття нормативного акту який унеможливлює виконання умов договорів; якщо будь-яка з вищевказаних обставин прямо вплине на своєчасність виконання умов, що передбачені даними договорами, то вони будуть продовжені на період, рівний по тривалості цим обставинами; сторони у п’ятиденний термін повинні сповістити одна одну про початок вказаних обставин, що має бути підтверджено відповідними компетентними органами; строк дії форс-мажорних обставин підтверджується довідкою Торгово-промислової палати України.

Отже, сторонами у договорах №ДОН/Т-17059/НЮ, №ДОН/Т-17060/НЮ від 24.02.2017 узгоджено, що наявність форс-мажорних обставин повинна бути підтверджена компетентними органами, зокрема довідкою Торгово-промислової палати України.

Частиною першою статті 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю; сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлюється Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до пункту 6.5 цього Регламенту тягар доказування настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) покладений на заявника; заявник несе відповідальність за повне та належне оформлення встановленої форми заяви для відповідної категорії заявників, достовірність викладених фактів, наданих документів, доказів, даних, вірність завірених ним копій згідно з чинним законодавством України.

Відповідач звернувся до Торгово-промислової палати України стосовно засвідчення форс-мажорних обставин, які виникли з причин транспортної блокади залізниці на територіях Донецької і Луганської областей, підконтрольних Україні, застосованої на підставі указу Президента України №62/2017 від 15.03.2017, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, згідно з яким заборонено переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей.

Листами №187/05-5.4, №188/05-5.4 від 04.04.2017 Торгово-промислова палата України повідомила відповідача про те, що не вбачає підстав для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з посиланням на те, що укладаючи договори №ДОН/Т-17059/НЮ, №ДОН/Т-17060/НЮ від 24.02.2017 відповідач знав про наявність Тимчасових обмежень ПАТ "Укрзалізниця" з перевезень щодо розпорядження №Ц-1/74 від 11.02.2017 та міг передбачити, що зазначені обставини можуть призвести до унеможливлення виконання зобов'язань за цими договорами (а.с.58, 59).

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Наприклад, чинним законодавством, що регулює відносини за договором перевезення вантажу, встановлено перелік документів-доказів, які є підставою для покладення на перевізника відповідальності за втрату, псування, пошкодження або недостачу вантажу. Отже, ніякі інші документи не можуть підтверджувати обставини, що є підставою для покладення на перевізника відповідальності за незбереження вантажу. Так само за змістом статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" єдиним належним доказом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), які мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України, тоді як інші документи не можуть вважатися доказами наявності таких обставин (абзац перший підпункту 2.5 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 в редакції постанови Пленуму Вищого господарського суду України №2 від 24.11.2014).

В силу статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Враховуючи недоведеність відповідачем наявності форс-мажорних обставин належними та допустимими доказами, якими є сертифікати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), видані Торгово-промисловою палатою України, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для звільнення відповідача від відповідальності у вигляді стягнення штрафу за прострочення поставки товару.

          Інші доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновку місцевого господарського суду щодо правомірності нарахування позивачем товариству з обмеженою відповідальністю “ОС-НОВА 2007” штрафу за невиконання останнім зобов'язань за договорами №ДОН/Т-17059/НЮ, №ДОН/Т-17060/НЮ від 24.02.2017.

          За таких обставин, перевіривши відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції об'єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 32, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку із чим дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Миколаївської області норм права при прийнятті рішення від 04.08.2017 не знайшли свого підтвердження, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування цього рішення колегія суддів не вбачає.

          Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

          Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ОС-НОВА 2007” залишити без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.08.2017 у справі №915/549/17 – без змін.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

          Повний текст постанови складено та підписано 21.09.2017.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя М.А. Мишкіна