ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2017Справа №910/4528/15-г

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагра" про перегляд рішення № 910/4528/15-г від 20.04.2015 за нововиявленими обставинами у справі

за позовом Заступника прокурора міста Києва

до 1) Київської міської ради

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагра"

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору та

визнання відсутності прав

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача - Бондарчук І.П. (представник за довіреністю);

від відповідача 1 - не з'явився;

від відповідача 2 - Титаренко В.В. (за дов.) Залевський К.С. (за дов.)

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.09.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.02.2015 р. до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Заступника прокурора міста Києва з вимогами до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагра" про визнання незаконним та скасування рішення від 23.10.2013 р. № 419/9907, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,1521 га на вул. Волгоградській, 25 у Солом'янському районі м. Києва та про визнання відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагра" права користування земельною ділянкою площею 0,1521 га (кадастровий номер 8000000000:72:215:0116).

Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що рішення Київської міської ради "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Вагра" земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку на вул. Волгоградській, 25 у Солом'янському районі м. Києва" від 23.10.2013 № 419/9907 прийнято з порушенням норм статей 124, 134, 135 Земельного кодексу України, що тягне наслідком його незаконність, та недійсність договору оренди земельної ділянки, укладеного на підставі зазначеного рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2015 р. порушено провадження у справі № 910/4528/15-г, розгляд справи призначений на 24.03.2015 р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.04.2015 р. позов задоволено частково: визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 13.03.2014 р., укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вагра", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Досінчуком Ф.І. та зареєстрований в реєстрі за № 1100, зареєстрований Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 25.03.2014 р. за № МЗК-1-00195; визнано відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагра" права користування земельною ділянкою площею 0,1521 га (кадастровий номер 8000000000:72:215:0116) на вул. Волгоградській, 25 у Солом'янському районі м. Києва; стягнуто з Київської міської ради в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1218,00 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагра" в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1218,00 грн.; в іншій частині позову відмовлено. Також даним рішенням було скасовано заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2015 р. у даній справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагра" на рішення Господарського суду м. Києва від 20.04.2015 р. у справі №910/4528/15-г залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2015 р. у справі № 910/4528/15-г залишено без змін; матеріали справи № 910/4528/15-г повернуто до Господарського суду міста Києва.

21.10.2015 р. на виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/4528/15-г видано відповідні накази.

29.10.2015 р. Господарський суд м. Києва, відповідно до ст.109 Господарського процесуального кодексу України, на запит від 20.10.2015 р. № 4503/15 скерував справу № 910/4528/15-г за позовом Заступника прокурора міста Києва до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору та визнання відсутності прав до Київського апеляційного господарського суду, у зв'язку з надходженням касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 р. у справі № 910/4528/15-г.

05.11.2015 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагра" надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 20.04.2015 р. у справі № 910/4528/15-г за нововиявленими обставинами.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2015 р., справу № 910/4528/15-г за позовом Заступника прокурора міста Києва до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору та визнання відсутності прав передано судді Усатенко І.В. для розгляду заяви про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 20.04.2015 р. у справі № 910/4528/15-г за нововиявленими обставинами.

Ухвалою від 29.12.2015 заяву ТОВ "Вагра" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами прийнято до провадження, розгляд заяви призначено на 18.01.2016.

Ухвалою від 18.01.2016 розгляд справи відкладено на 25.01.2016.

Ухвалою суду від 25.01.2016 зупинено провадження по розгляду заяви про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 20.04.2015 № 910/4528/15-г за нововиявленими обставинами, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Вагра", у справі № 910/4528/15-г за позовом Заступника прокурора міста Києва з вимогами до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагра" про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та про визнання відсутнім права користування земельною ділянкою до набрання законної сили судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду заяви про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 20.04.2015 № 910/4528/15-г за нововиявленими обставинами, поданої Заступником прокурора міста Києва, у справі № 910/4528/15-г за позовом Заступника прокурора міста Києва з вимогами до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагра" про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та про визнання відсутнім права користування земельною ділянкою.

28.04.2017 через загальний відділ діловодства суду від ТОВ "Вагра" подав клопотання про поновлення розгляду заяви, до якої долучив копію постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 № 910/4528/15-г.

Листом від 11.05.2017 № 01-37.1/662/17 заявника повідомлено, що справа № 910/4528/15-г направлена до Київського апеляційного господарського суду, заява про поновлення провадження буде розглянута судом після повернення матеріалів справи до Господарського суду м. Києва.

18.05.2017 від ТОВ "Вагра" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки, справа повернулась до Господарського суду м. Києва 12.05.2017.

Ухвалою суду від 19.05.2017 поновлено провадження у справі № 910/4528/15-г щодо розгляду заяви про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 20.04.2015 № 910/4528/15-г за нововиявленими обставинами, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Вагра", у справі № 910/4528/15-г за позовом Заступника прокурора міста Києва з вимогами до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагра" про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та про визнання відсутнім права користування земельною ділянкою, розгляд заяви призначено на 08.06.2017.

25.05.2017 на запит від 11.05.2017 № 1913/17 справу № 910/4528/15-г скеровано до Київського апеляційного господарського суду, у зв'язку з надходженням касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 у справі № 910/4528/15-г.

Через загальний відділ діловодства суду 02.06.2017 від відповідача 2 надійшли письмові пояснення по справі.

В зв'язку з вищезазначеними обставинами судове засідання, призначене на 08.06.2017 не відбулось.

Через загальний відділ діловодства суду 26.07.2017 від заявника надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Справа № 910/4528/15-г надійшла до Господарського суду м. Києва 02.08.2017.

Через загальний відділ діловодства суду 18.09.2017 від відповідача 2 надійшли письмові пояснення по справі, в яких він підтримав подану заяву за нововиявленими обставинами та просив суд відмовити у позові в частині позовних вимог: про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 13.03.2014, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вагра", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Досінчуком Ф.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1100, зареєстрованого Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 25.03.2014 за № МЗК-1-00195 та визнання відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагра" права користування земельною ділянкою площею 0,1521 га (кадастровий № 8000000000:72:215:0116) на вул. Волгоградській, 25 у Солом'янському районі м. Києва

Ухвалою суду від 04.09.2017 розгляд заяви призначено на 18.09.2017.

В судове засідання 18.09.2017 представник відповідача 1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Прокурором було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з тим, що ними було підготовлено для Генеральної прокуратури України матеріали заяви про перегляд судового рішення в господарських справах Верховним судом України для підписання та подачі до Верховного суду України, після підписання заяви її буде подано до суду.

Представник відповідача 2 проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи заперечував.

Також прокурор заявляв клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неявкою представника Київської міської ради, що перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник відповідача 2 заперечував проти клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки, Київська міська рада не з'являлась в судові засідання при розгляді справи у Вищому господарському суді.

Відповідно до ст. 77 ГПК України Господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 1 1) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Суд розглянув клопотання позивача та вважає його необґрунтованим, оскільки доказів того, що заява про перегляд судового рішення подана та призначена до розгляду суду не надано, а тому суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи. Також суд відзначає, що відсутність Київської міської ради не перешкоджає розгляду справи по суті, крім того представник відповідача 1 на виклики судів не з'являвся, подав клопотання про розгляд справи без його участі. Крім того, суд звертає увагу на необхідність розгляду справи у розумні строки, передбачені ст. 69 та ст. 114 ГПК України. Суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник прокуратури заперечував проти задоволення заяви про перегляд рішення за ново виявленими обставинами та ухвалення в її частині нового рішення.

Представник заявника підтримав свою заяву та просив прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

Статтею 114 ГПК України визначено, що рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.

За результатами перегляду судового рішення приймаються:

1) рішення - у разі зміни або скасування рішення;

2) постанова - у разі зміни або скасування постанови;

3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

У разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Як встановлено судом, при прийнятті рішення від 20.04.2015 року у справі № 910/4528/15-г в частині задоволення позовних вимог: про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 13.03.2014, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вагра", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Досінчуком Ф.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1100, зареєстрованого Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 25.03.2014 за № МЗК-1-00195 та визнання відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагра" права користування земельною ділянкою площею 0,1521 га (кадастровий № 8000000000:72:215:0116) на вул. Волгоградській, 25 у Солом'янському районі м. Києва, господарський суд виходив з того, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 № 826/8679/14 за позовом Громадського об'єднання "Український суспільно - правовий рух: Демократія через право" до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вагра", Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправним та скасування рішення від 23.10.2013 № 419/9907, визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Вагра" земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку на вул. Волгоградській, 25 у Солом'янському районі м. Києва" від 23.10.2013 року № 419/9907. З огляду на вищезазначене, договір оренди земельної ділянки від 13.03.2015, укладений між відповідачами на підставі рішення Київської міської ради "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Вагра" земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку на вул. Волгоградській, 25 у Солом'янському районі м. Києва" від 23.10.2013 року № 419/9907, яке визнано судом незаконним та скасовано, зазначений договір підлягає визнанню недійсним з моменту його укладення.

Разом з тим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.10.2015 у справі № 826/8679/14 скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 та закрито провадження у справі.

Таким чином, враховуючи, що судове рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення Господарського суду м. Києва від 20.04.2015 у справі № 910/4528/15-г скасоване у встановленому законом порядку, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення, в частині, що переглядається за нововиявленими підставами та прийняття нового рішення про відмову в позові в частині позовних вимог: про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 13.03.2014, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вагра", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Досінчуком Ф.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1100, зареєстрованого Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 25.03.2014 за № МЗК-1-00195 та визнання відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагра" права користування земельною ділянкою площею 0,1521 га (кадастровий № 8000000000:72:215:0116) на вул. Волгоградській, 25 у Солом'янському районі м. Києва.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про прокуратуру" у редакції, чинній на час звернення прокурора з позовом, на органи прокуратури покладено функції представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з положеннями ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження звертатися до суду з позовом.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Конституційний суд у рішенні від 08.04.1999 у справі № 3-рн/99 (далі рішення Конституційного суду) вказав, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України (зараз ГПК), є підставою для порушення справи в арбітражному суді. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Ухвалою суду від 25.01.2016 № 910/4528/15-г було зупинено розгляд заяви про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 20.04.2015 № 910/4528/15-г за нововиявленими обставинами, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Вагра" в частині вимог про визнання договору оренди недійсним та визнання відсутнім права користування земельною ділянкою, у справі № 910/4528/15-г за позовом Заступника прокурора міста Києва з вимогами до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагра" про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та про визнання відсутнім права користування земельною ділянкою до набрання законної сили судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду заяви про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 20.04.2015 № 910/4528/15-г за нововиявленими обставинами, поданої Заступником прокурора міста Києва в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради, у справі № 910/4528/15-г за позовом Заступника прокурора міста Києва з вимогами до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагра" про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та про визнання відсутнім права користування земельною ділянкою.

При розгляді судом заяви прокуратури про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, судом досліджувались та були встановлені обставини з приводу законності та чинності рішення Київської міської ради від 23.10.2013 № 419/9907 та наявності підстав для його скасування. Крім того встановлювались обставини, щодо набуття відповідачем 2 права власності на будинок, розташований на спірній земельній ділянці та порядку відведення земельної ділянки та встановлена та обставина, що земельна ділянка відведена відповідачу 2 є земельною ділянкою необхідною для обслуговування нерухомого майна, що є власністю відповідача 2. За результатами розгляду вказаної заяви Київським апеляційним господарським судом було прийнято постанову від 18.04.2017, яка залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2017.

Щодо позовних вимог про визнання договору оренди землі недійсним та визнання відсутнім у відповідача 2 права користування земельною ділянкою, переданою в оренду за вказаним договором.

Прокурор обґрунтовує свої позовні вимоги порушенням порядку укладення договору оренди, в зв'язку з не проведення аукціону, що суперечить нормам законодавства. З огляду на це та на ст. 203, 215 ЦК України, ст. 207 ГК України просить визнати недійсним спірний договір.

Судом встановлено, що договір оренди земельної ділянки від 13.03.2015 був укладений на підставі рішенням Київської міської ради від 23.10.2013 № 419/9907 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Вагра" земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку на вул. Волгоградській, 25 у Солом'янському районі м. Києва", на підставі вказаного договору у відповідача 2 виникло право користування земельною ділянкою.

Рішення Київської міської ради від 23.10.2013 № 419/9907 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Вагра" земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку на вул. Волгоградській, 25 у Солом'янському районі м. Києва" не скасоване та є дійсним.

Згідно п. 1.1 договору орендодавець (відповідач 1) на підставі рішення Київської міської ради від 23.10.2013 № 419/9907, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором. Земельна ділянка, яка є об'єктом оренди , належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Києва на підставі Закону України від 06.09.2012 № 5245-УІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

Об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Волгоградська, 25 у Солом'янському районі м. Києва; розмір - 0,1521 га; цільове призначення - для будівництва та обслуговування та експлуатації житлового будинку; кадастровий № - 8000000000:72:215:0116. Договір укладається на 10 років. Визначена цим договором орендна плата на земельну ділянку становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі. Річна орендна плата за земельну ділянку на період будівництва об'єкта встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки, яка згідно п. 2.2 договору становить 3427588,16 грн. (п. 2.1, 3.1, 4.1, 4.2 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору на земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов'язана з її цільовим призначенням. Зміна цільового призначення земельної ділянки можлива лише у разі прийняття Київською міською радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв'язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки та внесення відповідних змін до договору оренди.

Договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення (п. 14.1 договору).

До матеріалів справи долучений акт приймання-передачі земельної ділянки від 13.03.2014, згідно якого орендарю було передано земельну ділянку вул. Волгоградська, 25 у Солом'янському районі м. Києва; розмір - 0,1521 га; кадастровий № - 8000000000:72:215:0116.

Згідно ст. 4, 6 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати аукціону.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до ст. 13, 16 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Отже законом передбачено порядок передачі земельної ділянки, що належить до комунальної власності в оренду - це шляхом проведення аукціону або на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування. Тобто спосіб передачі земельної ділянки в оренду на підставі рішення Київської міської ради, а не за результатами аукціону відповідає закону і можливий в тому числі у разі переходу права власності на будівлю (споруду) розміщену на орендованій земельній ділянці.

10.11.2004 між ТОВ "Київтрейд" (продавець) та ТОВ "Вагра" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежилого будинку, згідно умов якого покупець зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти майно- одноповерховий нежилий будинок (літ. "А"), який знаходиться за адресою : м.Київ, вул.. Волгоградська, 25. Будинок має загальну площу 279,20 кв.м., продаж вчиняється за 273000 грн. без ПДВ (п.п. 1.1, 1.5 договору купівлі-продажу) а також 48000 грн доплати (додаткова угода від 15.11.2004 до договору купівлі-продажу).

Відповідачем - ТОВ "Вагра" зареєстровано право власності на вказаний будинок, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 13447255 від 26.11.2013, відповідно ТОВ "Вагра" є власником вказаного нежитлового будинку, який складається з підвалу, площею131,6 кв.м та 1 поверху, площею, 147,6 кв.м., що підтверджується технічним паспортом на вказану будівлю.

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Вказане кореспондується зі ст. 120 Земельного Кодексу України.

При цьому, норми чинного законодавства не встановлюють порядок визначення або нормативи визначення розміру та меж земельних ділянок, необхідних для обслуговування будинків або споруд. Як вбачається з матеріалів справи на спірній земельній ділянці також знаходяться сходи, під'їзна дорога, рампа для розвантаження транспорту та площадка для розвороту транспорту, які необхідні для обслуговування будинку Відповідача 2. Отже, твердження Прокурора, що розмір земельної ділянки, на отримання якої має право Відповідача 2, не може перевищувати 0,015 га (виключно площу під будинком) не грунтується на нормах чинного законодавства України.

У 2006 році на замовлення Відповідача 2 була виготовлена технічна документація, згідно з якою були встановлені розміри та межі земельної ділянки по вул. Волгоградська, 25, на якій знаходиться придбаний Відповідачем 2 будинок та яка є необхідною для його обслуговування, визначено площу цієї земельної ділянки у розмірі 1523,81 кв. м. та присвоєно їй кадастровий номер №8000000000:72:215:0116. З цього часу Відповідач 2 фактично користується цією земельною ділянкою та з 2007 року сплачує за користування земельний податок та орендну плату.

Отже відповідно, згідно з ст.377 Цивільного кодексу України відповідач 2 набув право на отримання у власність або користування земельної ділянки, на якій знаходиться придбаний ним будинок та земельної ділянки, яка є необхідною для його обслуговування.

Згідно ст. 9 ЗК України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, в тому числі: а) розпорядження землями територіальної громади міста; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Згідно з ч.1 ст.122 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч.2 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.2 ст.134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Вказані норми не встановлюють, що розмір таких земельних ділянок повинен обмежуватись виключно площею забудови, а також не визначають яким саме чином повинен визначатись розмір та межі цих земельних ділянок. В той же час, матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка, якою фактично з 2007 року користується Відповідач 2, на якій знаходяться належний Відповідачу 2 будинок, а також споруди сходів, під'їзної дороги, рампи розвантаження транспорту та площадки розвороту транспорту, які необхідні для обслуговування даного будинку, визначена кадастровим номером 8000000000:72:215:0116, площею 0,1521 га та відповідними межами.

Отже вказану земельну ділянку, якою з 2007 року фактично користується Відповідач 2, кадастровий номер 8000000000:72:215:0116, площею 0,1521 га можна вважати земельною ділянкою з розташованими на ній об'єктами нерухомого майна Відповідача 2 у розумінні ч.2 ст.134 Земельного кодексу України.

Отже Київська міська рада має право як особа, що наділена правомочностями власника від імені територіальної громади передавати своїм рішенням в оренду земельні ділянки особам, що набули у власність будівлю для її обслуговування без проведення аукціону та дозволяти будівництво на своїй земельній ділянці.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вказані вище обставини встановлені судом, при розгляді заяви прокурора про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у Постанові Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 № 910/4528/15-г, яка набрала законної сили і в силу ч. 3 ст. 35 ГПК України не доводяться і не встановлюються повторно при розгляді судом заяви ТОВ "Вагра" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (редакція чинна на момент укладення договору оренди) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Чинна редакція закону не передбачає визнання недійсним договору оренди, у разі відсутності в ньому всіх істотних умов та порушення вимог статей 4-6, 11 17 ,19 Закону.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, у відповідності до положень ст. 204 ЦК України проголошується презумпція правомірності правочину, і усі інші треті особи, у тому числі державні органи, не можуть нехтувати правами і обов'язками, що виникли в учасників такого правочину. При цьому, презумпція правомірності правочину може бути спростована лише у двох випадках: коли правочин за своїм змістом, формою чи іншими елементами в імперативній формі визнається законом недійсними з моменту його вчинення (нікчемний правочин); коли недійсність правочину встановлюється судом на вимогу заінтересованої особи у встановлених законом випадках (оспорюваний правочин).

У відповідності до норм статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29 травня 2013 року N 11 правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статей 228, 229, 230, 232, 234, 235, 1057-1 ЦК України, абзацу другого частини шостої статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", частини другої статті 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", частини другої статті 15 Закону України "Про оренду землі", статті 12 Закону України "Про іпотеку", частини другої статті 29 Закону України "Про страхування", статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 7 1 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", частини третьої статті 67 Закону України "Про запобігання корупції" тощо.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Судом встановлено, що спірний договір містить усі істотні умови, передбачені законом та не порушує статей 4-6, 11, 17, 19 Закону України "Про оренду землі". Крім того, суд не вбачає, що договір укладений з порушенням вимог закону чи з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства чи укладений з порушенням контрагентами своєї компетенції, а тому суд не вбачає підстав для недійсності спірного правочину і відмовляє прокурору у позові в цій частині.

Щодо вимоги про визнання відсутнім у відповідача 2 права користування земельною ділянкою, переданою за оспореним договором оренди, то оскільки судом встановлено відсутність підстав для визнання правочину недійсним, тобто договір оренди від 13.03.2014, зареєстрований в реєстрі за № 1100 є дійсним і чинним на даний момент у відповідача 2 наявні всі підстави для користування земельною ділянкою по вул. Волгоградській, 25 у м. Києві, кадастровий номер 8000000000:72:215:0116 за цільовим призначенням, передбаченим договором.

Суд відмовляє прокурору у задоволенні позовних вимог про визнання відсутнім права користування у відповідача 2 земельною ділянкою, в зв'язку з їх безпідставністю.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання заява про перегляд рішення за ново виявленими обставинами. покладаються на прокуратуру в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагра" про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 20.04.2015 у справі № 910/4528/15-г за нововиявленими обставинами в частині позовних вимог: про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 13.03.2014, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вагра", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Досінчуком Ф.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1100, зареєстрованого Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 25.03.2014 за № МЗК-1-00195 та визнання відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагра" права користування земельною ділянкою площею 0,1521 га (кадастровий № 8000000000:72:215:0116) на вул. Волгоградській, 25 у Солом'янському районі м. Києва, задовольнити повністю.

Скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 20.04.2015 у справі № 910/4528/15-г в частині задоволення позовних вимог: про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 13.03.2014, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вагра", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Досінчуком Ф.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1100, зареєстрованого Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 25.03.2014 за № МЗК-1-00195 та визнання відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагра" права користування земельною ділянкою площею 0,1521 га (кадастровий № 8000000000:72:215:0116) на вул. Волгоградській, 25 у Солом'янському районі м. Києва.

Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити в частині позовних вимог: про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 13.03.2014, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вагра", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Досінчуком Ф.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1100, зареєстрованого Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 25.03.2014 за № МЗК-1-00195 та визнання відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагра" права користування земельною ділянкою площею 0,1521 га (кадастровий № 8000000000:72:215:0116) на вул. Волгоградській, 25 у Солом'янському районі м. Києва .

Стягнути з Прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9; ідентифікаційний код 02910019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вагра» (03056, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 38/19, кв. 36; ідентифікаційний код 24373355) витрати зі сплати судового збору за подання зави про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в розмірі 4019 (чотири тисячі дев'ятнадцять) грн. 40 коп.

Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 22.09.2017

Суддя І.В.Усатенко