Справа № 161/9698/17

Провадження № 2/161/3112/17

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого - судді Гринь О.М.

при секретарі - Муригіній А.І.,

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

Свій позов мотивує тим, що 05 вересня 2013 року вона уклала шлюб з відповідачем, від даного шлюбу у них народилась одна дитина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказує, що син проживає з нею, однак вона самотужки не може забезпечити йому належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. А тому, батько дитини, який є здоровим та працездатним чоловіком, має сплачувати аліменти в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) на дитину, оскільки працює вчителем в школі с. Городище-2 Луцького району та має постійний дохід.

Заявою про збільшення позовних вимог від 14 липня 2017 року також зазначила, що відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Крім того, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на наведене, просить стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати подачі позовної заяви до суду і до досягнення сином повноліття, а також стягнути з відповідача в її користь понесені нею судові витрати.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав, наведених в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, суду пояснив, що він не заперечує щодо стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітнього сина, однак розмір аліментів заявлений позивачем вважає завищеним, оскільки його заробітна плата не покриває всіх фінансових витрат, до яких відносяться, зокрема, комунальні платежі та ін. Крім того, щодо стягнення з нього витрат на правову допомогу зазначив, що не бажає оплачувати вартість послуг адвоката позивача, оскільки вважає, що при розгляді даної справи не було необхідності надання правової допомоги. Просив позов задовольнити частково, враховуючи його заперечення.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20.11.1959 р., проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння; вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості (принцип 6).

Батьки зобов'язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття (стаття 51 Конституції України, стаття 180 Сімейного кодексу України).

Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з частинами першою, третьою статті 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними;за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька та/або у твердій грошовій сумі.

За правилами статті 182 Сімейного кодексу України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 названого Кодексу у разі визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено у 2017 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: для дітей віком до 6 років у розмірі з 1 січня 2017 року - 1 355 грн., з 1 травня - 1 426 грн., з 1 грудня - 1 492 грн.; для дітей віком від 6 до 18 років у розмірі з 1 січня 2017 року - 1 689 грн., з 1 травня - 1 777 грн., з 1 грудня - 1 860 грн.

Судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується копією свідоцтва про народження останньої серії НОМЕР_1 (а.с.8).

Неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає з матір'ю, яка здійснює його виховання та догляд.

Батько дітей, ОСОБА_3, згідно довідки ДФС України про надання інформації від 26 липня 2017 року отримує регулярний дохід у вигляді заробітної плати, його сукупний дохід за четвертий квартал 2016 року становить 12843,04 грн., а за перший квартал 2017 року - 17881,47 грн.

В сукупності оцінених судом доказів є підстави вважати, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання дитини та зобов'язаний згідно із законом належним чином забезпечувати її матеріально.

У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини. Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів, суд виходить з непорушності конституційного права неповнолітньої дитини на утримання батьками до досягнення нею повноліття; обов'язок батьків утримувати свою дитину не припиняється із припиненням шлюбу між батьками та спільного проживання з дитиною.

Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначено статтею 181 Сімейного кодексу України. Оскільки сторони добровільно не домовилися про утримання сина, тому кошти на утримання дитини (аліменти) присуджує суд.

Частина заробітку (доходу) матері, батька, як передбачає ст. 183 СК України, визначається судом. При цьому розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача,суд враховує матеріальне становище платника аліментів, наявність в нього стабільного заробітку, стан його здоров'я, матеріальне становище матері дітей, стан її здоров'я, а також ту обставину, що дитина перебуває на утриманні матері, стан здоров'я дитини, який є задовільним.

Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що слід стягувати з відповідача в користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати звернення з позовом до суду та до досягнення дитиною повноліття.

Згідно зі статтею 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Суд у порядку пункту 1 частини першої статті 367 ЦПК України допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача в її користь понесених нею витрати на правову допомогу, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України, витрати пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» (в редакції станом на 01.01.2017 р.) встановлено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

У пп. 47, 48 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам роз'яснено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті12,46,56 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в п. 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, копіювання документів).

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 гривень.

Зі звіту про виконання роботи (надання послуг) вбачається, що вартість послуг адвоката ОСОБА_2 склала 2000 грн. Згідно копії квитанції до прибуткового касового ордера №3 від 14 липня 2017 року позивачем сплачено адвокату ОСОБА_2 2000,00 грн. за послуги, згідно договору про надання правової допомоги від 20 червня 2017 року.

Відповідно до статті 88 ЦПК України суд присуджує стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору за подання позову про стягнення аліментів.

Керуючись ст.ст. 10-11, 57-60, 88, 212-215, п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України на підставі ст.ст.180, 181,182, 183 СК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 червня 2017 року та до досягнення ОСОБА_4 повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 понесенні ОСОБА_1 витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі) гривень.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на неповнолітніх дітей у межах суми платежу за один місяць допустити до обов'язкового негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Луцького міськрайонного суду О.М. Гринь