ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

Справа 2а-7460/09/1370  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

20 листопада  2009 року                                                                                                м. Львів  

Львівський окружний  адміністративний суд в складі:  

головуючого – судді           Костіва М.В.,  

при секретарі         Билень Н.С.,  

за  участю представників:  

від позивача:   Синенко О.Ю.- представник,  

від відповідача:   ОСОБА_1;  

перекладача:   ОСОБА_3,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Палестини ОСОБА_1 про примусове видворення за межі України,      

  в с т а н о в и в :  

  Мостиський     прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що громадянин Палестини ОСОБА_1, при спробі незаконного перетину державного кордону України і Республіки Польща поза пунктами пропуску через державний кордон 31.10.2009 року о 18 год.05 хв., був затриманий прикордонним нарядом «Оперативно-пошукова група» від відділу прикордонної служби «Шегині».   09.11.2009 року о 17 год. 30 хв. представниками прикордонної варти Республіки Польща у пункті пропуску   «Шегині»   на територію України було передано громадянина Палестини ОСОБА_1, який на ділянці відділу прикордонної служби "Шегииі" 08.11.2009 року, в районі 515 прикордонного знаку, територія Шегинської селищної ради Мостиського району Львівської області повторно незаконно перетнув державний кордон поза пунктом пропуску з України в Республіку Польща. 09   .11.2009 р.  поміщений для утримання в пункт тимчасового тримання Мостиського прикордонного загону.  

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.  

Відповідач позов визнав в повному обсязі, а також визнав, що він є саме ОСОБА_1.  

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи, прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.  

Згідно з ч.4 ст.50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.  

Судом встановлено, що громадянина  Палестини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  при спробі незаконного перетину державного кордону України і Республіки Польща поза пунктами пропуску через державний кордон 31.10.2009 року о 18 год.05 хв., було затримано прикордонним нарядом «Оперативно-пошукова група» від відділу прикордонної служби «Шегині».   02.11.2009 року громадянина Палестини ОСОБА_1 Мостиським районним судом було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та накладено адміністративний арешт 15 діб.  

02. 11.2009 року начальником Мостиського прикордонного загону відносно громадянина Палестини ОСОБА_1 було прийнято рішення про добровільне видворення за межі території України та встановлено виїхати     до 12.11.2009 року.  

09.11.2009 року о 17 год. 30 хв. представниками прикордонної варти Республіки Польща у пункті пропуску   «Шегині»   на територію України було передано громадянина Палестини ОСОБА_1, який на ділянці відділу прикордонної служби "Шегииі" 08.11.2009 року, в районі 515 прикордонного знаку, територія Шегинської селищної ради Мостиського району Львівської області повторно незаконно перетнув державний кордон поза пунктом пропуску з України в Республіку Польща. 09   .11.2009 р.  поміщений для утримання в пункт тимчасового тримання Мостиського прикордонного загону (протокол про адміністративне затримання від 09.11.2009 року).  

12.11.2009 року Мостиським районним судом Львівської області громадянина   Палестини ОСОБА_1   визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого, ч.2 ст. 204-1 КУпАП та обрано відносно нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту.  

Судом встановлено, що у відповідача немає відповідних документів, що посвідчують особу, які б дали змогу переміщатися законно на території України, він тимчасово не працює, не одружений, працевлаштуватись на території України не має змоги, родичів на території Україні не має. Суд бере до уваги доводи позивача щодо наявності обґрунтованих підстав вважати, що відповідач буде ухилятися від виїзду, а також здійснений повторно незаконний перетин Державного кордону України.  

Представлені позивачем документи та пояснення відповідача, як письмові, так і в судовому засіданні, свідчать про те, що реалізуючи свої права та свободи, відповідач міг встановленим порядком іммігрувати в     Україну або іншу державу Європи на постійне місце проживання, або тимчасово прибути для працевлаштування на визначений термін, як це передбачено законодавством України, законодавством інших держав, не завдавши шкоди національним інтересам України. Проте, знаючи про можливість легально в'їхати до держав Європи, відповідач вибрав найбільш легкий та незаконний спосіб.  

Відповідно до ч. 6 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше, ніж шість місяців.  

Аналогічна норма міститься в   п. 3.1.1, 3.І.3 Положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого наказом МВС України 16.10.2007 року № 390.  

Встановлені судом обставини, а саме: відсутність у громадянина   Палестини ОСОБА_1     близьких родичів, власного житла, постійного джерела існування та законних представників на території України, незаконне перетинання ним державного кордону з метою подальшого транзитного пересування без належним чином оформлених проїзних документів по території України з метою виїзду до республіки Польща, свідчать про те, що ним порушені вимоги ст. 25, ст. 28 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без і громадянства», тому згідно вимог ч.ч. 2,5 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» він підлягає примусовому видворенню за     межі  України.  

Крім того, відповідач визнає факт незаконного перетинання кордону держави України без відповідного дозволу та порушення норм чинного законодавства України.    

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» затримання і примусове видворення з України іноземця може бути здійснене органом охорони державного кордону тільки на підставі постанови адміністративного суду, яка приймається судом, якщо є обґрунтовані підстави  вважати,  що  він  буде ухилятися від виїзду після прийняття рішення про видворення.  

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.  

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню.  

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143,  158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  

п о с т а н о в и в :  

1. Позов задовольнити частково.  

2. Затримати та примусово видворити громадянина Палестини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України.  

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.  

  Постанова   може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.  

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.  

Суддя                 М.В. Костів  

Повний текст постанови виготовлено 23.11.2009 року.