ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

справа №   2а-5830/09/1370  

06 листопада 2009 року           м.Львів  

Львівський окружний адміністративний суд у складі:  
головуючого-судді                 Качур Р.П.  

За участю секретаря судового засідання     Дрозди І.П.  

розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до головного управління юстиції у Львівській області, підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції, третя особа: стягувач у виконавчому провадженні – ОСОБА_1 про скасування постанови від 04.08.2009 ВП № 12690580 про накладення штрафу в розмірі 510 грн. та постанови від 26.08.2009 про результати розгляду скарги головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 17.08.2009 № 7712/06-22  

За участю представників сторін:  

від позивача:   Карплюка В.О. (довір. № 853/06 від 06.02.08 р.)  

від відповідача:   Шургота І.Я. (довір. № 09-01-22/В2 від 22.09.2009 р.)  

ВСТАНОВИВ:  

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося з адміністративним позовом до головного управління юстиції у Львівській області, підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції, третя особа: стягувач у виконавчому провадженні – ОСОБА_1 про скасування постанови від 04.08.2009 ВП № 12690580 про накладення штрафу в розмірі 510 грн. та постанови від 26.08.2009 про результати розгляду скарги головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 17.08.2009 № 7712/06-22   .  

Позовні вимоги мотивовані тим, що підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції винесено Постанову про накладення штрафу від 04.08.09 року за невиконання рішення суду відповідно до ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження», яке може бути виконано лише боржником, проте суму заборгованості стягнуто з боржника примусово.  

В судовому засіданні позивач вимоги позовної заяви підтримав з наведених у ній підстав, просить їх задовольнити.  

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та вважає, що державний виконавець при винесенні постанови діяв відповідно Конституції України та повноважень, наданих Законом України «Про виконавче провадження».  

Суд розглядає справу в порядку ст. 71 КАС України на основі наявних доказів.  

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.  

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова у справі № 2а-59 зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести донарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 з 09 липня 2007 року по 01 січня 2008 року з врахуванням підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 608,56 грн.  

Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції прийнято постанову від 08.05.2009 ВП № 12690580 про відкриття виконавчого провадження.  

Пунктом 2 резолютивної частини вказаної постанови боржнику надано строк для добровільного виконання судового рішення до 16.05.2009 року. Пунктом 3 вказано, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк, виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов’язаних з провадженням виконавчих дій.  

Боржником донарахування пенсії ОСОБА_1 в розмірі вказаному у судовому рішенні проведено, проте кошти не виплачені.  

Постановою від 04.08.2009 ВП № 12690580 за невиконання судового рішення у встановлений державним виконавцем строк на боржника накладено штраф в розмірі 510 грн.  

Суму заборгованості у розмірі, вказаному у судовому рішенні стягнено в примусовому порядку з рахунка боржника, відповідно до пункту 3 постанови про відкриття виконавчого провадження.  

Боржник не погоджуючись з постановою від 04.08.2009 ВП 12690580 про накладення штрафу, оскаржив її до начальника ППВР ВДВС головного управління юстиції у Львівській області. В.о. начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Шурготом І.Я. за наслідками розгляду скарги прийнято постанову від 26 серпня 2009 року, якою відмовлено у задоволенні скарги на постанову від 04.08.2009 року про накладення штрафу. Вказані обставини стали підставою оскарження постанови від 04.08.2009 року про накладення штрафу та постанови від 06.08.2009 року про відмову в задоволенні скарги до суду.  

Позивач стверджує, що постанова про накладення штрафу від 04.08.2009 ВП № 12690580 є незаконною з тих підстав, що приймаючи вказану постанову державний виконавець керувався ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника – фізичну особу в розмірі двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника – юридичну особу – від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. Державний виконавець вважає, що вимога до боржника є немайновою, оскільки рішенням суду зобов’язано боржника нарахувати і виплатити пенсію в розмірі 608,56 грн., що підпадає під визначення, вказане в ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» щодо виконання боржником певних дій, які можуть бути виконані лише боржником. Проте, це, на думку позивача, не відповідає дійсності, оскільки державним виконавцем примусово стягнуто заборгованість в розмірі 608,56 грн. з рахунку боржника, а відтак ця вимога є майновою і не зобов’язує боржника виконати дії, які можуть бути виконані тільки ним. В частині вимоги щодо проведення донарахування пенсії – боржником таке донарахування проведено, про що повідомлено державного виконавця.  

Відповідач проти заявлених вимог заперечує з тих підстав, що боржником проведено донарахування суми стягувачу ОСОБА_1 в розмірі, вказаному в судовому рішенні, проте зазначену суму не виплачено. Тому відповідно до приписів ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 06.08.2009 р. винесено постанову про накладення штрафу на боржника – ГУПНУ у Львівській області в розмірі 510 грн.  

Отже, Судом встановлено, що в частині немайнової вимоги – донарахування суми пенсії боржником рішення суду виконано, а частину майнової вимоги - суму заборгованості в розмірі 608,56 грн. державним виконавцем стягнуто в примусовому порядку з рахунку боржника.  

Згідно ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов’язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до ст. 24 цього Закону визначає йому строк для добровільного виконання рішення. Якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені ст. 87 цього Закону, після чого, виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.  

Статтею 87 цього Закону передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника – фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника – юридичну особу – від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.  

З наведених норм вбачається, що державним виконавцем може застосуватись штраф, передбачений ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, якщо судовим рішенням зобов’язано боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником.  

Оскільки в судовому рішенні Шевченківського районного суду м. Львова вказано суму пенсії, яку зобов’язано боржника виплатити, державним виконавцем зроблено невірний висновок про немайновий характер цієї вимоги. Крім того, суд звертає увагу на той факт, що державним виконавцем примусово стягнено вказану заборгованість, що також свідчить про відсутність підстав для застосування приписів, передбачених у ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження».  

Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про необґрунтованість та незаконність постанови від 04.08.2009 ВП № 12690580 про накладення штрафу в розмірі 510 грн. та постанови від 26.08.2009 про результати розгляду скарги головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 17.08.2009 № 7712/06-22 і вважає що позовні вимоги слід задовольнити.  

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ч. 2, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у формі судового збору, не належить стягувати.  

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 86, 94, 158, 160-163, 167, 181 КАС України, суд   –  

П О С Т А Н О В И В :  

1.   Позовні вимоги задовольнити.  

2.   Визнати протиправною та скасувати постанову від 04.08.2009 ВП № 12690580 про накладення штрафу в розмірі 510 грн.  

3.   Визнати протиправною та скасувати постанову від 26.08.2009 про результати розгляду скарги головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 17.08.2009 № 7712/06-22.  

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.  

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 листопада 2009 року.  

Суддя           - підпис -         Р. Качур  

З оригіналом згідно:  

Суддя                   Р. Качур