ЛЬВІВСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД  

м. Львів, вул. Чоловського, 2

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

Справа № 2а-6062/09/1370  

13 листопада 2009 року                                  м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі  

Головуючого – судді           Качур Р. П.  

За участю секретаря судового засідання     Дрозди І.С.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова до Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу

за участю представників:  

від позивача:  Матюшко Х.Ю. (довіреність № 117/10-0 від 14.05.2009 року)

від відповідача:  не з’явився  

В С Т А Н О В И В:  

28 вересня 2009 року Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 26,01 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачено самостійно нараховану суму узгодженого податкового зобов'язання у строки, що э порушенням п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Представник позивача у судових засіданнях позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що відповідачем створено податкову заборгованість по єдиному податку на підприємницьку діяльність в розмірі 26, 01 грн. Просить позов задовольнити.

Відповідач вимог ухвал суду не виконав, заперечення по справі не надав, участь уповноваженого представника у судових засіданнях не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

В судовому засіданні 13 листопада 2009 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанову в цілому складено та підписано 16 листопада 2009 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд виходив з наступного.  

Суб’єкт підприємницької-фізична особа ОСОБА_1 зареєстрована Виконавчим комітетом Львівської міської ради 17.08.2007 року № НОМЕР_2.

Відповідач був платником єдиного податку з 01.04.2008 р. по 31.12.2008 р. За вказаний період платником самостійно нараховано 2 400, 00 грн., при цьому сплачено 2 375, 00 грн. Позивачем було нараховано відповідачу пеню в розмірі 1, 01 грн. Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача по єдиному податку на підприємницьку діяльність суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 становить 26, 01 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Галицькому районі м. Львова виставлено податкові вимоги. Перша податкова вимога від 28.10.2008 року № 1/916, друга податкова вимога від 16.06.2009 року № 2/454.

Відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємства» № 727/98 від 03.07.1998 року(далі – Указ Президента) суб’єкти малого підприємництва – фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Згідно ч. 4 та ч. 6 п. 2 Указу Президента у разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім’ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділення Державного казначейства України.

Відповідно до ст.67 Конституції України «кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом».  

Згідно із п. 5.3.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Відповідно до п. 5.4.1. закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Враховуючи те, що відповідачем самостійно не сплачено суму заборгованості, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до стягнення.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:  

1.   Позов задовольнити повністю.

2.   Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету податкову заборгованість в розмірі 26,01 грн.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 16 листопада 2009 року  

Суддя     (підпис)     Р.Качур  

З оригіналом згідно  

Суддя         Р.Качур