Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-2309 - 2009 р. Головуючий у 1 інстанції – Льон С.М.
Категорія 19, 27 Доповідач – Суровицька Л.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«17» листопада 2009 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
г оловуючої судді – Авраменко Т.М.,
суддів – Пономаренко В.Г., Суровицької Л.В.
при секретарі – Чернезі М.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ комерційний банк «Надра», ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» , ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним.
В обґрунтування позову зазначав, що 24 липня 2008 року між ВАТ КБ «Надра» та Терещенко Зоєю Василівною було укладено кредитний договір, згідно якого ОСОБА_3. отримала кредит в сумі 17 000 грн. на споживчі цілі строком до 17 липня 2011 року.
ОСОБА_2, його дружина, з якою він перебуває у шлюбі, виступила поручителем і уклала з ВАТ КБ «Надра» договір поруки від 24 липня 2008 року, відповідно до якого вона несе солідарну відповідальність перед ВАТ за кредитним договором ОСОБА_3..
Про наміри дружини укласти договір поруки він не знав, свою згоду на укладення такого договору не надавав. Оскільки договір поруки укладений його дружиною без його згоди , посилаючись на ч.2 ст.65 СК України просив суд визнати договір недійсним.
Ухвалою суду від 1 червня 2009 року до участі у справі залучено в якості третьої особи – ОСОБА_3 (а.с.39).
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 червня 2009 року позов задоволено (а.с.46-47).
Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 вересня 2009 року стягнуто солідарно з ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. судові витрати в сумі 16 грн. (а.с.80).
В апеляційній скарзі ВАТ КБ «Надра» просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В судовому засіданні апеляційного суду представник банку підтримав доводи апеляційної скарги, а позивач, відповідач і третя особа заперечили проти них.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що 24 липня 2008 року ОСОБА_2 уклала із ВАТ КБ «Надра» договір поруки № 860082/ФО/980, за яким вона виступила поручителем ОСОБА_3. і несе солідарну відповідальність перед ВАТ КБ «Надра» за кредитним договором ОСОБА_3. № 860082/ФО/980 від 24 липня 2008 року.
Задовольняючи позов ОСОБА_1. про визнання недійсним договору поруки від 24 липня 2008 року № 860082/ФО/980 суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1. перебувають у шлюбі з 16 березня 1992 року, і , посилаючись на ч.2 ст.61, ч.2 ст.65 СК та ст. 203 ЦК України, дійшов висновку про недійсність спірного договору поруки як такого, що суперечить нормам Сімейного Кодексу України у зв’язку із відсутністю згоди одного з подружжя на його укладення.
Однак з таким висновком колегія суддів не може погодитись з таких підстав.
Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
Зі змісту наведеної норми випливає, що порука є угодою щодо прийняття перед третьою особою на себе обов’язку поручитися перед кредитором за виконання боржником свого зобов’язання та нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язання боржником шляхом відшкодування в грошовій формі того, що не було виконано боржником.
Таким чином, порука є способом забезпечення виконання зобов’язання (як правило, грошового), а не угодою щодо розпорядження майном, належним поручителю; договір поруки не створює обов’язків для будь-яких інших осіб, крім сторін договору.
Судом першої інстанції неправильно застосовано до правовідносин, які склались з договору поруки, положення ст.65 СК України , яка стосується договорів, які подружжя або один із них укладає з іншими особами щодо майна, яке їм належить на праві спільної сумісної власності.
Оскільки договором поруки , укладеним ВАТ та ОСОБА_2 не вирішуються питання щодо розпорядження майном, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності і згода другого з подружжя на укладення договору поруки не є обов’язковою, підстави для задоволення позову про визнання недійсним договору поруки, відсутні.
Так як суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
У зв’язку із скасуванням рішення суду підлягає скасуванню і додаткове рішення від 14 вересня 2009 року про розподіл судових витрат.
На підставі ст.553 ЦК України, керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309 , ст.ст.313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 червня 2009 року та додаткове рішення від 14 вересня 2009 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра», ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним, відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуюча суддя:
Судді: