У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Ковальчук Н.М.,

суддів - Боймиструка С.В., Григоренка М.П.,

секретар судового засідання - Демчук Ю.Ю.,

з участю представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рівненської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 21 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 21 липня 2017 року вказаний позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_2 66 804,00 грн. матеріальної шкоди за ушкодження здоров'я та 3 340,20 грн. моральної шкоди. Стягнуто з ПАТ «НАСК «Оранта» судовий збір у розмірі 668,04 грн. за вимоги про відшкодування матеріальної шкоди та 640,00 грн. за вимоги про відшкодування моральної шкоди. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, ПАТ «НАСК «Оранта» оскаржило його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі вказує, що місцевий суд помилково ототожнив поняття «процесуальні строки позовної давності» та «звернення із заявою про виплату» та пояснює, що процесуальні строки позовної давності - це строки в межах яких вчиняються процесуальні дії, тоді як звернення із заявою про виплату - дія потерпілого чи іншої особи, яка має право на отримання страхового відшкодування, спрямована на його одержання. Зазначає, що водій автомобіля марки «Daewoo Т13110», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3 здійснив письмове повідомлення ПАТ «НАСК «Оранта» за фактом ДТП 30.12.2013 року, при цьому потерпілий ОСОБА_2 із заявою про виплату страхового відшкодування у визначений ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не звертався, що є підставою для відмови йому у відповідній виплаті. З наведених міркуваньпросить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах

________________________________________________________________________________________________________________________

Справа №557/1275/16-ц Головуючий у І інстанції - Чорноус Л.І.

Провадження № 22-ц 787/1416/2017 Доповідач - Ковальчук Н.М.

доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, рішення суду першої інстанції не оскаржене, а тому, у відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" апеляційним судом не перевіряється.

Судом встановлено, що 27 грудня 2013 року приблизно 18 год. 50 хв. водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем Daewoo Т13110, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись зі сторони смт. Гоща Рівненської області у напрямку с. Тесів Острозького району, на 42 км автодороги Рівне-Тучин-Острог, в межах вул. Вишнева с. Симонів Гощанського району, допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2.

В результаті ДТП позивач ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: важкої черепно-мозкової травми - перелому склепіння основи черепа; забою-компресії головного мозку важкого ступеня; гострої субдуральної гематоми правої гемісфери головного мозку; забою осадження м'яких тканин голови; закритої травми грудної клітки - забою легень; забою осадження лівого колінного, правого колінного суглобів - що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення.

Внаслідок отриманих у ДТП травм ОСОБА_2 встановлено І групу інвалідності, що підтверджується довідками серії АВ № 0306466 від 23.04.2014 року та серії АВ № 0412348 від 26.05.2016 року.

За даним фактом СВ Гощанського РВ УМВС України в Рівненській області проводилось досудове розслідування, провадження №12013190080000621 від 27.12.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, в ході якого позивача було визнано потерпілим.

Постановою заступника начальника СВ Гощанського РВ УМВС Колесник І.О. від 27.11.2014 року кримінальне провадження №12013190080000621 від 27.12.2013 року закрито за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_2 обґрунтовував свої вимоги тим, що внаслідок ДТП він отримав тяжкі травми, став інвалідом І групи, а також поніс матеріальні збитки і зазнав значних моральних страждань.

Задовольняючи позов в частині вимог до ПАТ «НАСК «Оранта», суд першої інстанції керувався положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким зокрема передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників та виходив з того, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА», а скоєне ДТП є страховим випадком.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3, місцевий суд виходив з того, що він сплатив позивачу кошти як потерпілому в розмірі 17550 грн., врахував вину самого потерпілого у скоєнні ДТП та завдані йому збитки і моральну шкоду, та прийшов до переконання про можливість зменшення розміру відшкодування до тієї суми, що була ним раніше сплачена потерпілому.

На підтвердження даних висновків у рішенні суду містяться необхідні доводи та обґрунтування, з якими погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

У відповідності до ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА», поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АС номер 7516118 від 04.10.2013 року.

За фактом ДТП від 30.12.2013 року відповідачем ОСОБА_3 було здійснено письмове повідомлення страхувальника НАСК «ОРАНТА» за реєстраційним номером 03/12/2013, зареєстроване у НАСК «Оранта» 20.01.2014 №52.

Згідно ст.22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, згідно ст..23.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

У своїй апеляційній скарзі ПАТ «НАСК «Оранта» вказує на відсутність заяви ОСОБА_2 про виплату страхового відшкодування як на підставу відмови у стягненні, а відтак і задоволенні позовних вимог до страхової компанії. Колегія суддів відхиляє такі посилання, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Так, на а.с.55 міститься копія заяви ОСОБА_2 на адресу Рівненської обласної дирекції ПАТ «НАСК «Оранта» про виплату страхового відшкодування через подію ДТП від 21.09.2016 року. Окрім цього, в справі наявний адвокатський запит адвоката Петрука О.В. щодо надання інформації про строки розгляду цієї заяви (а.с. 61) та відповідь ПАТ «НАСК «Оранта» на нього від 13.10.2016р. (а.с.62).

Решта доводів апеляційної скарги не спростовують законних висновків суду та були предметом дослідження в суді першої інстанції.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Рівненської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» відхилити.

Рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 21 липня 2017 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя підпис Ковальчук Н.М.

Судді: підпис Боймиструк С.В.

підпис Григоренко М.П.

Копія вірна: суддя-доповідач Ковальчук Н.М.