справа №2а-464/09

(справа розглянута у порядку письмового провадження)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2009 року       Дніпровський  районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

головуючого              Гнєзділова В.Є.    

при секретарі:                 Полухіній Г.О.

розглянувши у порядку письмового провадження  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС батальйону ДПС ДАІ м.Дніпропетровська ОСОБА_2  та відділу ДАІ по обслуговуванню м.Дніпропетровська щодо оскарження постанови про адміністративне правопорушення,-                

ВСТАНОВИВ :

Позивач  звернувся до Дніпровського районного суду як місцевого адміністративного суду  з  адміністративним позовом про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якому просить суд поновити строк оскарження постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, винесену відносно нього інспектором  ДПС батальйону ДПС ДАІ м.Дніпропетровська ОСОБА_2 27 квітня 2009 року за ст.122 ч.1 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позову вказує, що не згоден з винесеною постановою та вважає її такою, що не відповідає вимогам закону та складена з порушенням норм діючого законодавства виходячи з того, що

відповідно до оскаржуваної постанови, швидкість вимірювалась за допомогою прилада "Візір" №0812572; постанова винесена з порушенням ст.33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне  правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом, та іншими законами України. При винесенні оскаржуваної постанови посадовою особою не були враховані характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, були грубо порушені права позивача, передбачені ст.268 КУпАП на ознайомлення з матеріалами справи, на дачу пояснень, подання доказів, заявлення клопотань,  користування юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права. Про час і місце розгляду справи він не був повідомлений. Незважаючи на те, що положеннями КУпАП передбачений 15-денний строк для розгляду справи про адміністративне правопорушення, справа була розглянута з винесенням постанови 27 квітня 2009 року – в день фіксації правопорушення. На місці нібито порушення його ніхто не зупиняв, постанову та протокол не складав. Враховуючи, що автомобілем окрім нього керує ОСОБА_3 ствердження, що саме власник автомобіля скоїв правопорушення не має за собою підстав. Відповідно до положень КУпАП, Закону України  “Про дорожній рух”, у разі порушення Правил дорожнього руху України, водій повинен бути зупинений, постанову складено на місці, у випадку незгоди з порушенням повинен бути складений протокол, у порядку, передбаченому ст.256 КУпАП, із зазначенням відомостей про особу, що скоїла правопорушення, пояснень цієї особи, та роз’ясненням її права на правову допомогу та на право оскарження даної постанови. Проте ж ніякого протоколу складено не було, чим грубо порушено ч.2 ст.254, 256 КУпАП. Згідно ст.14-1 КУпАП, така фіксація та “заочне” винесення постанови відносно власника транспортного засобу можлива, якщо порушення зафіксоване приладом, працюючим в автоматичному режимі. Прилад “Візир” не є автоматичним засобом фото- чи відео- фіксації. На фотознімку дійсно зображено автомобіль, що належить позивачеві, але із доданого зображення неможливо ідентифікувати місце скоєного правопорушення, а саме присутність автомобіля у населеному пункті. Відсутні жодні підстави, підтверджені належними доказами, що швидкість, вказана на зображенні доданого до постанови належить саме до його автомобіля. У постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фотофіксацію. Як вбачається з поштового конверту, де міститься печатка пошти про відправку поштової кореспонденції, постанова по справі про адміністративне правопорушення була направлена позивачеві тільки 24 травня 2009 року. Позивач отримав лист лише 27 травня 2009 року, про що зроблений відповідний запис у книзі реєстрації поштового відділення №37 в м.Дніпродзержинську.

Відповідач – інспектор ДПС ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомляв, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду клопотання  щодо розгляду справи за його відсутності на підставі ст.122 ч.3 КАСУ України, надав письмові пояснення щодо позовних вимог, згідно яких підтверджується факт несення служби інспектором ДПС на Кайдацькому мості м.Дніпропетровська 27.04.2009 року за допомогою приладу «Візір» №0812572 фото-фіксації порушень ПДР.

Представник відповідача Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м.Дніпропетровська при УМВС України в Дніпропетровській області – в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомляв, клопотань чи заяв  про розгляд справи у його відсутності до суду не надіслав, письмових пояснень щодо визнання чи заперечення проти позовних вимог до суду не надав, проте на адресу суду направив письмові пояснення командира роти БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Дніпропетровська та АТІ майора міліції В.В.Доля, згідно яких 27 квітня 2009 року інспектор ДПС ОСОБА_2 був направлений для несення служби на маршрут патрулювання вул.Наб.Заводська – Кайдацький міст з дистанційним приладом вимірювання швидкості “Візір” №0812572.

В судове засідання позивач не з’явилася, однак надав суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд позов задовольнити, просить розглядати справи у його відсутністі.

У судовому засіданні досліджені наступні письмові докази:

копія постанови (а.с.7);

копія фотографії (а.с.8);

копія конверта (а.с.9);

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі з оцінкою належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, судом відповідно до вимог ст.86 КАСУ встановлені наступні обставини:

Позивач є власником автомобілю марки «Субару» д/н НОМЕР_1. 27 квітня 2009 року інспектором ДПС ОСОБА_2 було складено постанову про адміністративне правопорушення серії АЕ 165290, згідно установчої частини якої 27 квітня 2009 року о 8:47 в м.Дніпропетровську на Кайдацькому мості водій автомобіля Субару н.з. НОМЕР_1 в населеному пункті рухався зі швидкістю 84 км/год., чим перевищив встановлену швидкість руху на 24 км/год. В зв’язку з чим за правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КУпАП на ОСОБА_1 було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень. 27 травня 2009 року з поштового відділення №37 м.Дніпродзержинська позивач отримав постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Встановленим фактам та обставинам справи відповідають такі правовідносини:

Відповідно до ст.217 КУпАП право накладати адміністративні стягнення надано посадовим особам, уповноваженим розглядати справи про адміністративні правопорушення. В судове засідання не надано належних та достовірних доказів (сертифікату відповідності технічного засобу «Візір» державним стандартам України  вимірювальної техніки; карту маршруту патрулювання ІДПС ДАІ ОСОБА_2 27 квітня 2009 року; відомості здачі заліку щодо правил застосування та знань  правил експлуатації  відеозаписуючого вимірювача щвидкості «Візір» ІДПС ДАІ ОСОБА_2, постову відомість розстановки нарядів дорожньо-патрульної служби  на 27 квітня 2009 року щодо ІДПС ДАІ ОСОБА_2 тощо), з яких би вбачалося що начальник відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м.Дніпропетровська та автомобільно - технічної інспекції, підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області уповноважував 27 квітня 2009 року інспектора ДПС відділу ДАЇ м.Дніпропетровська ОСОБА_2 нести службу за маршрутом, де знаходиться Кайдацький міст та розглядати адміністративні справи по факту виявлених ним порушень ПДР України в цей день під час проходження служби. В матеріалах адміністративної справи відсутні відомості повноважень інспектора ДПС ОСОБА_2 фіксувати 27 квітня 2009 року правопорушення виявлені на Кайдацькому мості в м.Дніпропетровську під час проходження служби за допомогою ВШ «Візір» №0812572 та виносити постанови про накладення адміністративного стягнення по факту порушення ПДР України.

Суд вважає встановленим факт порушення порядку складання постанови про адміністративне правопорушення і зазначення інспектором ДПС в постанові про адміністративне правопорушення відомостей стосовно керування транспортним засобом марки «Субару» д/н НОМЕР_1 саме позивачем по справі. Крім того в постанові про адміністративне правопорушення не вказано, хто саме проводив вимірювання швидкості ВШ «Візір» №0812572  27 квітня  2009 року на Кайдацькому мосту в м.Дніпропетровську о 08.47  годині, а зазначено лише посадову особу, яка склала постанову. Проте також взагалі не вказано, яким саме чином вимірювалась швидкість руху автомобілю, що належить позивачу, тобто чи вимірювання швидкості проводилось певним працівником ДАЇ чи вказаний технічний засіб «Візір» був встановлений стаціонарно та контролювався працівником ДАЇ знаходився в автоматичному чи ручному режимі працювання.

Таким чином, з увагою на встановлені в судовому засіданні обставини та виниклі відповідно до них спірні правовідносини, суд не приймає до уваги як доказ по справі – фотокартку автомобіля  «Субару» д/н НОМЕР_1, на підставі якої інспектором ДПС ОСОБА_2 27 квітня 2009 року складено постанову про накладення адміністративного стягнення на позивача по справі. В той же час суд враховує обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог і вважає встановленим під час розгляду справи факт відсутності доведеності вини ОСОБА_1 щодо вчинення ним порушень вимог п.12.4 ПДР  27 квітня 2009 року о 08.47 годині на Кайдацькому мосту в м.Дніпропетровську та скоєння відповідного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП.

Очевидно, що співробітником ДАІ складено документи саме зі „спрощеним” підходом, із значними процесуальними порушеннями, таким чином, що протокол взагалі не складався, автомобіль позивача не зупинявся працівниками ДАЇ, рапорт відсутній, документи які б підтверджували правомірність винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачами суду не надані.

В зв’язку з чим мається необхідність задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача, з  таких мотивів

Згідно ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 288 КУАП прямо передбачає оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в районний у місті суд в порядку визначеному КАС України.  

Згідно вимог ст.105 КАСУ адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви ….

Згідно ст.69 КАСУ, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.2,3,4 ст.70  КАСУ, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову..

Згідно ч.3 ст.143 КАС України, якщо доданий до справи або наданий суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності або є фальшивим, особа, яка бере участь у справі, може просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів...                      

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 11.06.2004  „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення”,  -  Згідно  зі  ст.245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно  й  об'єктивно  з'ясувати  обставини  справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні   правопорушення на транспорті» -  Звернути  увагу  судів  на   неприпустимість   спрощеного підходу   до   судового   розгляду   справ   про   адміністративні правопорушення  на  транспорті  та  ігнорування  прав  осіб,  яких притягають    до   відповідальності,   потерпілих,   їх   законних представників і захисників.  

Згідно до п.12.7 Інструкції з діяльності  підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України затвердженої Наказом МВС 13.11.2006 N 1111 (далі Інструкція), Основними методами несення служби є: Спостереження за дорожнім рухом, втручання при правопорушеннях...

Згідно п.12.8 Інструкції,  Під  спостереженням  за  дорожнім  рухом  слід розуміти
візуальний  або  за  допомогою  технічних  засобів   контроль   за дотриманням  учасниками дорожнього руху встановлених правил,  норм та стандартів у сфері  безпеки  дорожнього  руху,  доцільністю  та ефективністю організації дорожнього руху на посту, маршруті.

Згідно п.12.11 Інструкції, Втручання при правопорушеннях полягає в  обов'язковому
реагуванні  на дії громадян з метою запобігання правопорушенням та їх припинення,  застосуванні до  порушників  установлених  заходів впливу.

Згідно передбаченого п.12.12 Інструкції  Порядку несення служби - При несенні служби на маршруті патрулювання  (посту)працівник  ДПС  зобов'язаний шляхом умілого вибору форм і методів, застосування спеціальних технічних  засобів  активно  впливати  на процес руху… Під час контролю за  дорожнім  рухом  працівник  ДПС активно реагує на порушення Правил дорожнього руху…До яких належить і перевищення встановленої швидкості руху.

Згідно п.13.1 Інструкції, Спеціальні контрольно-вимірювальні    прилади    для
визначення  швидкості  руху,  фіксації  порушень  правил,  норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху та   інші   спеціальні   технічні   засоби застосовуються згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів.

Згідно п.6 «Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості «Візір» за вх.№7669 від 08.07.2008 року ДДАЇ МВС України, При роботі двох інспекторів – один інспектор здійснює контроль за дорожнім рухом за допомогою технічного пристрою «Візір», а другий інспектор зупиняє автотранспорт і складає протоколи. При роботі групами – встановлюється перший патруль оснащений одним або двома ВШ, а за 100-200м встановлюється другий патруль, який здійснює зупинку автотранспорту та складають протоколи…

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 КпАП України у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати  уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ за правопорушення, відповідальність за які серед інших статей  передбачають і ч.1 ст.122 КпАП України. Протокол фіксує початок провадження у справі  про адміністративне правопорушення.

Таким чином, з оглядом на чинне законодавство України, вбачається, що головною функцією Державтоінспекції при нагляді за дорожнім рухом є не фотофіксація порушень правил дорожнього руху водіями на дорозі та складення чисельної кількості постанов про вчинення адміністративних правопорушень, а насамперед обов'язкове реагування на дії громадян з метою запобігання правопорушенням та їх припинення,  застосуванні до  порушників  установлених  заходів впливу з метою зменшення кількості порушень ПДР України.

З увагою на встановленні в судовому засіданні обставини та визначенні відповідно до них правовідносини, з урахуванням вимог чинного законодавства України та встановленого порядку в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, приймаючи до уваги той факт, що будь-які докази, які б спростовували надані позивачем докази у суду відсутні та надані не були, суд приходить до висновку, що задоволення позову не суперечить закону та не порушає права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вимоги позивача є обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

На підставі ст.55, 62 Конституції України,  ст.ст.245,247,251,252,258,287,288,289 КпАП України,  п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 11.06.2004  „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення”, п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні   правопорушення на транспорті», пп.12-13 Інструкції з діяльності  підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 N 1111),  керуючись ст. ст. 2,6, 69,71,86, 94, 104, 122, 128,143,161,163 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом щодо оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Адміністративний  позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС батальйону ДПС ДАІ м.Дніпропетровська ОСОБА_2 та відділу ДАІ по обслуговуванню м.Дніпропетровська щодо оскарження постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором ДПС батальйону ДПС ДАІ м.Дніпропетровська ОСОБА_2 27 квітня  2009 року серії АЕ 165290 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за  ч.1 ст.122 КпАП  України ОСОБА_1 з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 300 гривень.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови (або з дня складання в повному обсязі) і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або поданням скарги у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                         В.Є. Гнєзділов