ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2009 року Справа № 2а- 2331/09/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Григорука О.Б.,
при секретарі Пікович Л.Р.
за участю сторін:
представника позивача - Воришко М.В.
представника відповідача - не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області
до відповідача: Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2
про стягнення податкового боргу в сумі 6549,56грн. за рахунок активів платника податків ,-
встановив:
Державна податкова інспекція в Тисменицькому районі Івано-Франківської області з вернулася в суд із адміністративним позовом про стягнення заборгованості за рахунок активів фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 податкового боргу в сумі 6549,56грн .
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та подав заяву про збільшення позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не з?явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі.
Вислухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи та подані докази судом встановлено, що відповідач є платником податків та зборів до бюджетів у встановленому чинним законодавством порядку, перебуває на обліку ДПІ в Тисменицькому районі як суб'єкт господарювання, що підтверджується копією довідки №2186 від 15.05.2009року.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Судом встановлено, що податкове зобов’язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня її подання. Однак відповідачем допущено несвоєчасну сплату обов'язкових платежів до бюджету, чим порушено п.п.5.3.1. п. 5.3. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Як вбачається з матеріалів справи між Підліською сільською радою та ПП ОСОБА_2 укладений договір оренди землі несільськогосподарського призначення.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про плату за землю" № 2535-ХІІ від 03.07.1992 р. використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
Згідно з ст.5 вказаного Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про плату за землю" власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також оренду плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно поданої ПП ОСОБА_2 податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та умов укладеного договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 1687,39грн.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування» до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) належить і плата (податок) за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності).
Положеннями п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що податкове зобов"язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків його апеляційного узгодження і відповідно до п.п. 5.3.2. п.5.2.ст.5 Закону повинно бути сплачено платником податків на протязі 10-ти календарних днів, наступних за днем узгодження.
Відповідно до п.п.3.1.1 ст.3 вказаного Закону, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов"язань виключно за рішенням суду. Активами платника податків в розумінні п.п.1.7 ст.1 вказаного Закону є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній особі за правом власності або повного господарського відання (п.1.7 ст.1 Закону). Податкове зобов"язання -це зобов"язання платника податків сплатити до бюджетів та державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідач у справі суму податкового зобов'язання не сплатив, чим порушив вимоги п.п.5.3.2 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
На підставі чого за відповідачем рахується податковий борг по орендній платі за землю в сумі 6549,56грн.
Податковий борг підтверджується: податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (а.с.8-9), довідкою про стан розрахунків платника податків до 01.06.2009 року (а.с.10) та іншими матеріалами справи.
Виходячи з викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути за рахунок активів фізичної особи – підприємця ОСОБА_2, код НОМЕР_1, АДРЕСА_1 в дохід бюджету 6549,56грн.(Шість тисяч п’ятсот сорок дев'ять грн. 56к.) податкового боргу.
Відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення..
Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: Григорук О.Б.
Постанова в повному обсязі складена 15.10.2009 року.