Номер провадження: 22-ц/785/5402/17

Номер справи місцевого суду: 501/2505/15-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Сегеди С.М.,Цюри Т.В..

при секретарі: Лопотанові В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Порто-Франко» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Порто-Франко» на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 14 квітня 2016 року, -

встановила:

У травні 2015 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Порто-Франко» звернулося до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 19 вересня 2008 року між акціонерним комерційним банком «Порто-Франко», правонаступником якого є ПАТ АБ «Порто-Франко», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 10 117 доларів 58 центів США на строк до 15 липня 2009 року зі сплатою 18 % річних за користування кредитом. З метою забезпечення виконання вказаного кредитного зобов’язання 19 вересня 2008 року між банком і ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 (померла 12 грудня 2012 року), ОСОБА_4 укладено договір застави, згідно з яким відповідачі передали банку в заставу майнові права на 3/5 частки домоволодіння за адресою: Одеська область,  м. Іллічівськ, смт Олександрівка, пров. Судноремонтний, 42.

Рішенням Іллічівського районного суду Одеської області від 15 вересня 2010 року, що набрало законної сили, позов акціонерного комерційного банку «Порто-Франко» задоволено. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь банку заборгованість за кредитним договором від 19 вересня 2008 року в розмірі 206 689 грн 12 коп.

Постановою державного виконавця від 15 червня 2015 року виконавчий лист, виданий 11 жовтня 2010 року Іллічівським районним судом Одеської області, про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь банку заборгованість за кредитним договором від 19 вересня 2008 року в розмірі 206 689 грн 12 коп. повернуто стягувачеві з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».  

Уточнивши позовні вимоги ПАТ АБ «Порто-Франко» просило суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 19 вересня 2008 року звернути стягнення на предмет застави – майнові права на 9/20 часток (ОСОБА_5 померла) домоволодіння № 42 у пров.Судноремонтному у смт.Олександрівка м. Іллічівська Одеської області, загальною площею 48,5 кв. м, способом продажу банком предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою – покупцем або на публічних торгах.

Рішенням Іллічівського районного суду Одеської області від 14 квітня 2016 року у задоволенні позову ПАТ АБ «Порто-Франко» відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ПАТ АБ «Порто-Франко» подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити їхні позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм права.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 06 липня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано. Позов ПАТ АБ «Порто-Франко» задоволено.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 19.09.2008 року в загальному розмірі 206689 гривен 12 копійок, з яких: 80190 гривен 93 копійки – заборгованість за тілом кредиту, 7414 гривен 63 копійки – заборгованість за відсотками, 119083 гривні 56 копійок – пені, звернуто стягнення на предмет застави: майнові права (право володіння, користування і розпорядження) на 9/20 частин домоволодіння, загальною площею 48,50 кв. метрів, яке розташоване за адресою: Одеська область м. Іллічівськ, смт. Олександрівка, провулок Судноремонтний 42, що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 способом продажу ПАТ АБ «Порто-Франко» предмета забезпечувального обтяження шляхом укладання договору купівлі-продажу з іншою особою – покупцем, або на публічних торгах.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 квітня 2017р. рішення апеляційного суду Одеської області від 06 липня 2016р. скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи й обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд виходив з того, що договори іпотеки, застави, якщо його предметом є нерухоме майно, відповідно до ст. 18 Закону України «Про іпотеку», ст. 13 Закону України «Про заставу», ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 182, 209, 210, 640 ЦК України підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

При цьому, частиною 1 ст. 182 ЦК України встановлено, що право власності  та інші речові права на нерухомі речі  (згідно ч. 1 ст. 181 ЦК України: об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення), обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Копія договору на а.с. 11-12 та витяг з реєстру на а.с. 123 свідчать, що  договір застави сторін не був нотаріально посвідчений та не проведена його державна реєстрація.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним  судом не вимагається.        

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не спростовується сторонами, що згідно  кредитного  договору №163/4-3-08 від 19.09.2008 р.  відповідач ОСОБА_2 отримав у позивача  кредит в суме 10117, 58 дол. США на строк до 15.07.2009 р. зі сплатою 18 % річних (а.с. 9-10).

З метою повного і своєчасного забезпечення зобов’язань боржника за кредитним договором №163/4-3-08 від 19.09.2008 р.  між АКБ «Порто-Франко» і ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 було укладено  19.09.2008 р. договір застави майнових прав №752/1-08- ИП (а.с. 11-12), згідно якому заставодавці передали в заставу заставодержателю майнові права на 3/5 частин домоволодіння, розташованого за адресою:  Одеська область, м. Іллічівськ, смт. Олександрівка, пров. Судноремонтний, 42  загальною  площею 48, 5 кв. м; майнові права передані в заставу з метою забезпечення зобов’язань по поверненню кредитних коштів у сумі 10165,39 дол. США в термін  по 23.07.2009 р. зі сплатою 18 % річних, а також пені, штрафів, відшкодування збитків, заподіяних простроченням платежів за вищевказаним договором, відшкодування витрат по зверненню стягнення  на предмет застави в повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення вимог заставодержателя. Відповідно до п. 7.2 вказаного договору заставодержатель має право у випадку невиконання заставодавцем – боржником кожного з зобов’язань, забезпечених заставою, у визначений у кредитному договорі термін (несвоєчасне повернення суми кредиту, несвоєчасна сплата відсотків, пені, штрафу), будь-яким способом по своєму вибору звернути стягнення на предмет застави.

Копія свідоцтва про право власності на житло і копія реєстраційного посвідчення на а.с. 13-14 підтверджують, що 3/5 частини вищезазначеного домоволодіння належать на праві приватної власності ОСОБА_2 та членам його сім’ї  ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 в рівних долях.

Копія актового запису на а.с. 54-56 свідчить, що ОСОБА_5 померла 11.12.2012 р.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 15.09.2010 р. були задоволені позовні вимоги АКБ «Порто-Франко» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 і стягнуто з вказаних відповідачів у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором  від 19.09.2008 р. у розмірі 206689 грн. та судові витрати у сумі 1820 грн. (а.с. 24). Копія розрахунку на а.с. 80 та копія виконавчого листа, копії постанови та листа державного виконавця на а.с. 42-47 підтверджують, що виконавчий лист, виданий на підставі зазначеного рішення, повернутий стягувачу 25.06.2015 р. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» з зазначенням про відсутність майна, на яке можливо звернути стягнення, про стягнення з ОСОБА_2 2292, 81 грн. і залишок заборгованості – 206216,31 грн.

За змістом ч. 1. 1, 3 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ч. 1 ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об’єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. Майнові права є неспоживною  річчю та визнаються речовими правами.

Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» дає визначення поняття «майнові права» як будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на проводження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (ст. 3 Закону).

Як вбачається зі змісту договору застави майнових прав заставодавці передавали в заставу свої майнові права на частину житлового приміщення.

Згідно до статті 13 Закону України «Про заставу», в редакції, яка була чинною на момент його укладання, у випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об’єкти, договір застави повинен бути нотаріальнопосвідчений на підставі відповідних документів.

Відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про іпотеку», у редакції, яка діяла на момент укладення договору застави, іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Частиною першою ст. 220 ЦК Україним встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

За таких обставин, районний суд обґрунтовано прийшов до висновку, що предметом застави є речове право на нерухоме майно, а тому договір застави підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, а оскільки зазначені вимоги сторонами при укладенні договору застави дотримані не були, то такий договір є нікчемним.

Таким чином судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись: ст. 304; п. 1 ч. 1 ст. 307; ст. 308; 315; 317; 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Порто-Франко»– відхилити.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 14 квітня 2016 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області:

ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8