Справа № 2-"а"-3628/ 2009р.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2009 року суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Бахаєв І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А-3840 про стягнення заборгованості по виплаті надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України ,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість по виплаті надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України в розмірі 12 856 грн. 45 коп. і зазначає, що він підполковник запасу, що проходив військову службу у військовій частині А-3840. З 01.05.2003 р. відповідно до Указу Президента України від 05.05.2003 р. була встановлена надбавка за безперервну військову службу в Збройних Силах України. Безперервна вислуга на військовій службі на час звільнення складає 32 повних календарних років, що підтверджується витягом з послужного списку. Так всупереч вимогам законодавства України, відповідач проводив нарахування і виплату надбавки за безперервну службу більше 25 років у такий спосіб: за період з травня 2003 року по жовтень 2003 року включно надбавка нарахована й виплачена в розмірі 20% замість призначених згідно Указу Президента України до нарахування й виплати 90%, у листопаді та грудні 2003 році надбавка нарахована й виплачена у повному обсязі в розмірі 90%, з січня 2004 року по серпень 2004 року включно надбавка нарахована й виплачена у розмірі 20 % замість призначених до нарахування та виплати 90%, у вересні та жовтні 2004 року надбавка нарахована і виплачена у розмірі 70 %, замість призначених 90%, у листопаді 2004 року надбавка нарахована й виплачена у повному обсязі в розмірі 90%. Внаслідок неправомірних дій утворилася заборгованість, яка підлягає виплаті.
Представник позивача у судове засідання не з явився, але від нього надійшла заява про задоволення позовних вимог та розгляд справи без участі представника позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з явився, але, від нього надійшло заперечення на позов з проханням розглянути позов без участі представника.
Вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги заяви представників сторін, суддя надійшов до наступного.
Позивач проходив військову службу у військовій частині А-3840, і безперервна вислуга на військовій службі на час звільнення становить 32 повних календарних років, що підтверджується витягом із послужного списку /а.с. 8/.
Згідно з Указом Президента України від 5.05.2003 р. № 389/2003 «Про надбавку військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» був встановлений розмір надбавок за безперервну службу в Збройних Силах України.
Всупереч вищевказаним вимогам законодавства України, відповідач нараховував надбавку за безперервну службу більше 25 років у такий спосіб: за період з травня 2003 року по жовтень 2003 року включно надбавка нарахована й виплачена в розмірі 20% замість призначених згідно Указу Президента України до нарахування й виплати 90%, у листопаді та грудні 2003 році надбавка нарахована й виплачена у повному обсязі в розмірі 90%, з січня 2004 року по серпень 2004 року включно надбавка нарахована й виплачена у розмірі 20 % замість призначених до нарахування та виплати 90%, у вересні та жовтні 2004 року надбавка нарахована і виплачена у розмірі 70 %, замість призначених 90%, у листопаді 2004 року надбавка нарахована й виплачена у повному обсязі в розмірі 90%.
В ст. ст. 17 ч.5, 22 Конституції України закріплено, що держава забезпечує соціальний захист громадян, які знаходяться на державній службі, гарантує конституційні права та свободи людини. Також зазначено, що при прийнятті нових законів чи внесенні будь-яких змін в діюче законодавство не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці гарантовано отримують за рахунок держави грошове забезпечення. Статтею 1.1 Положення про порядок виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України закріплено, що грошове забезпечення військовослужбовців визначається в залежності від військового звання, кваліфікації, наукового ступеня та вченого звання, тривалості та умов військової служби. Воно складається з окладів грошового утримання та додаткових видів грошового забезпечення, які включають в себе підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, одноразові та щомісячні винагороди, морське грошове забезпечення, матеріальну та грошову допомогу та премію. Законом України «Про оплату труда» від 24.03.1995 р. визначена структура заробітної плати, яка складається з основної заробітної плати та додаткової, яка включає в себе надбавки, доплати, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені діючим законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань та функцій. Таким чином, надбавка за безперервну службу є невід'ємною частиною грошового утримання (заробітної плати).
Не дивлячись на те, що в п. З наказу Міністра оборони України № 149 від 26.05.2003 р. передбачено, що розмір щомісячної надбавки за безперервну службу в ЗСУ щорічно встановлюється, виходячи з дійсного фонду грошового забезпечення, за рішенням Міністра оборони України, у відповідності з п.2 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента № 888 від 21.08.1997 р. Міністерство оборони України в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України. У відповідності до п.12 цього Положення Міністр оборони України в межах своїх повноважень у відповідності з законодавством видає накази та директиви.
Вважаю, що зміст п. З Наказу № 149 від 26.05.2003 р. не відповідає ступеню його юридичної сили, а саме Указу Президента України № 389 від 5.05.03 р., оскільки в самому Указі передбачено, що Міністр оборони визначає лише порядок та умови виплат надбавки за безперервну службу, а не її розмір. Крім того, згідно з п .3 Указу Кабінет Міністрів України був зобов'язаний запланувати в бюджеті грошові кошти для виплати вказаної надбавки.
Що стосується телеграм, на які посилається відповідач, то вони не є нормативно-правовими актами, тому заперечення відповідача, які засновані на них, безпідставні.
Крім того, згідно листа Міністерства юстиції України від 14.01.2006 р. № 4 державній реєстрації в Міністерстві юстиції України підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Нормативно-правові акти, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер і незанесені до Державного реєстру є не чинними і тому не підлягають застосуванню.
Таким чином, вважаю, що приймаючі рішення про зниження надбавки, Міністерство оборони порушило права позивача, які закріплені Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами і відповідач допустив порушення діючого законодавства та обмежив законне право позивача на винагороду за труд.
Розрахунок заборгованості по сплаті надбавки позивачем зроблено правильно.
Оскільки надбавка за безперервну службу в Збройних Силах України є частиною грошового утримання, вважаю, що відповідно до п.2 ст.256 КАС України необхідно допустити негайне виконання рішення.
Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість по виплаті надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України в розмірі 12 856 грн. 45коп., а також судовий збір на користь держави в сумі 128 грн. 56 коп.
Керуючись ст. ст. 6, 11, 17, 18, ч. 6 ст. 161, п.2 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 526 ЦК України ст. 32 КЗпП України, ст. 2 Закону України «Про соціально та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», -
постановив:
Стягнути з Військової частини А-3840 (р/р 35217007000433 в УДК в Запорізькій області, МФО 813015, ОКПО 22990428) на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України в розмірі 12 856( дванадцять тисяч вісімсот п’ятдесят шість ) грн. 45 коп.
Стягнути з Військової частини А-3840 (р/р 35217007000433 в УДК в Запорізькій області, МФО 813015, ОКПС 22990428) судовий збір в сумі 128 (сто двадцять вісім) грн. 56 коп. на користь держави.
Постанова в частині стягнення заборгованості по виплаті надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України підлягає негайному виконанню
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної заяви протягом десяти днів з дня її проголошення, а потім апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею копії апеляційної скарги до апеляційного суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя: