2-2041/2009
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 жовтня 2009 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Канурної О.Д.
при секретарі Сафронової К.М.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю „Шахта Білозерська”, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля про перерахунок та стягнення сум відшкодування шкоди,
В С Т А Н О В И В:
23 червня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду з позовом до ТДВ „Шахта Білозерська”, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля про перерахунок та стягнення сум відшкодування шкоди.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 суду пояснив, що з 10 січня 1994 року по 3 жовтня 1998 року він перебував в трудових відношеннях з ДП «Добропільвугілля» ВП «Шахта «Білозерська», працюючи, з січня 1994р. по лютий 1995 року в якості електрослюсаря чергового по ремонту устаткування, з квітня 1995р. по жовтень 1998р. в якості гірничого робітника підземного.
15 липня 1997 року, під час виконання трудових обов'язків, він отримав травму - перелом кісток лівої голені, що підтверджується актом про нещасний випадок від 17.07.1997 року №66. Відповідно до висновку МСЕК від 20.07.1998 року № 049870 втрата працездатності склала 55% та встановлена 3-я група інвалідності, при подальшому огляді в листопаді 2002 року втрата працездатності склала 30%, 19 лютого 2008 року встановлено 50% втрати працездатності, довідка МСЕК від 19.02.2008р. № 026950.
Шахтой «Білозерська», відповідно до наказу від 24.09.1998 року № 262 були назначені щомісячні виплати в розмірі 120,99 грн., та одноразова допомога в сумі 11494,48 грн. з розрахунку середнього заробітку гірничого робітника підземного за 3 повних календарних місяці перед травмою в сумі 219,99 грн.
Згідно з довідкою шахти «Білозерська» середня заробітна плата за професією гірничого робітника підземного за липень 1998 року, а саме на момент встановлення йому стійкої втрати професійної працездатності складає 322 грн. 89 коп.
В зв'язку з тим, що розмір заробітку за професією гірничого робітника, який склався на момент встановлення стійкої втрати професійної працездатності більший, ніж визначений за Правилами відшкодування шкоди, а тому підлягає застосуванню при обчислені регресу й одноразової допомоги.
Згідно з п.22 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472, середньомісячний заробіток для обчислення розміру відшкодування потерпілому втраченого заробітку ( або відповідної його частини) визначається за бажанням потерпілого за 12 або за 3 останні повні календарні місяці роботи, що передували каліцтву, а при професійному захворюванні - стійкій втраті професійної працездатності.
П. 12.27 Угоди з тарифів, трудових та соціальних гарантій між Держвуглепромом та галузевими профспілками вугільної промисловості від 12 лютого 1992 року (із доповненнями та змінами станом на 04.03.1998 року) передбачено, що для обчислення розміру втраченого заробітку ( або його частини) постраждалому, а також допомоги, вказаної у п.12.17 цієї угоди (одноразової допомоги) приймається середній заробіток за відповідною професією ( посадою) з урахуванням присвоєного розряду на підприємстві, який склався на момент виплати, якщо розмір середньомісячного заробітку буде не меншим, ніж визначений за правилами відшкодування шкоди, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.93 року № 472.
Відповідно до Закону України від 1 липня 1993 року № 3356-Х11 «Про колективні договори і угоди» ці договори і угоди можуть передбачати як соціальні гарантії працівникам інший порядок обчислення середньомісячного заробітку для відшкодування шкоди, ніж встановлено Правилами відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків.
Відповідно до ст. 5 даного Закону умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.
На підприємстві було підвищення тарифних ставок з грудня 1999 року (коефіцієнт 1,28), тому відкорегований середній заробіток складає 413,3 грн.(322, 89 грн. х 1,28 х 1, 367).
Згідно з висновком МСЕК від 20.07.1998 року в зв'язку з отриманою травмою йому встановлено втрату працездатності в розмірі 55%.
Тому щомісячна сума у рахунок відшкодування шкоди з 20 липня 1998 року повинна складати 227,32 грн. (413,3 грн. : 100%х 55%)
З урахуванням підвищення тарифних ставок з січня 2001 року (коефіцієнт 1,367) суми відшкодування шкоди повинні складати з січня 2001 року - 310,74грн. (227, 32грн. х 1,367).
В 2001 році його справа була передана до відділення ФСС від НВ та ПЗ м. Добропілля.
При подальшому огляді на МСЕК в червні 2002 року втрата працездатності склала 30%.
Тому щомісячна сума у рахунок відшкодування шкоди з червня 2002 року повинна складати 202,21 (322,89 грн. : 100% х 30% х 1,28 х 1,367 х1,193).
З урахуванням збільшення середньої заробітної плати з березня кожного року з урахуванням коефіцієнтів ( 1,182; 1,152; 1,238; 1,203; 1,183; 1,125; 1,063) щомісячна сума повинна складати:
з 1.03.2003 р. - 239 грн. (202,21 грн. х 1,182), з 1.03.2004 р. - 275,34 грн. (239 грн. х 1,152),
з 1.03.2005 р. - 340,87 грн. (275,34 грн. х 1,238), з 1.03.2006 р. - 410,06 грн. (340,87 грн. х 1,203), з 1.03.2007 р. - 485,10 грн. (410,06 грн. х 1,183).
Згідно з висновком МСЕК від 19.02.2008 року в зв'язку з отриманою травмою йому встановлено втрату працездатності в розмірі 50%.
Тому щомісячна сума у рахунок відшкодування шкоди з 19 лютого 2008 року з урахування 50% втрати працездатності повинна складати 808,51 грн., а з 1.03.2008 р. 909,57 грн. (808,51 грн. х 1,125), з 1.03.2009 р. 966,87 грн. (909,57 грн. х 1,063).
З урахування викладеного відділення ФСС м. Добропілля повинно сплачувати йому в рахунок відшкодування втраченого заробітку суму у розмірі 966 гривень 87 коп.
Відповідно до довідки №03/158 від 15.06.09р., наданої Фондом, відшкодування втраченого заробітку, сплаченого позивачу, складає: з липня 2006р. по 01.07.2009 рік в сумі 7740,9 грн.
Недоплата одноразової допомоги складає 5376,52 грн.52 коп.
Просить суд зобов’язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля сплачувати йому 966,87 грн. страхового відшкодування втраченого заробітку з наступним перерахуванням згідно чинного законодавства. Стягнути з Добропільського відділення ФСС недоплату відшкодування втраченого заробітку за період з 01.07.06р. - по 01.07.09р. у сумі 7740,9 грн. Стягнути з ТДВ «Шахта «Білозерська» недоплату одноразової допомоги у сумі 5376 гривень 52 коп.
Представник відповідача – юрисконсульт ТДВ „Шахта Білозерська” ОСОБА_3, діюча на підставі доручення, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, суду пояснила, що 15 липня 1997 року позивач отримав травму на виробництві. Відповідно до висновку МСЄК від 20.07.1998 року, втрата працездатності ОСОБА_1 склала 55 відсотків.
Середньомісячний заробіток для обчислення розміру відшкодування потерпілому визначено згідно п. 22, 23, 24 Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ким трудових обов'язків та п. 12.27 Угоди з тарифів та соціальних гарантій між Держвуглепромом та галузевими профспілками вугільної промисловості від 12.02.1992р. Для обчислення розміру втраченого заробітку та одноразової допомоги приймається середньомісячний заробіток за бажанням потерпілого за 12 або 3 останні повні календарні місяці роботи, що передували каліцтву, або середній заробіток за відповідною професією на момент травми. Найбільший розмір середньомісячного заробітку для ОСОБА_1 встановлено за 3 останні повні календарні місяці роботи, що передували каліцтву, а саме 219,99 грн.
Одноразова допомога потерпілому розрахована з середньомісячного заробітку позивача за кожний процент втрати ним професійної працездатності. Комісією з розслідування нещасного випадку встановлено факт невиконання потерпілим вимог нормативних актів з охорони праці, розмір одноразової допомоги зменшено на 5 відсотків.
Таким чином, розмір одноразової допомоги ОСОБА_1 склав 11494,48 грн. із розрахунку: 219,99грн. х 55° - 5%(провина) = 11494,48грн.
Посилання позивача на середньомісячний заробіток у розмірі 322,89грн. не відповідає розрахунку, а вимога відкорегувати його з урахуванням підвищення тарифних ставок з грудня 1999 року на коефіцієнт 1,28 не мас правових підстав, тому, що середньомісячний заробіток підлягає коригуванню на час встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності з урахуванням підвищення тарифних ставок, посадових окладів відповідних працівників виробничого підрозділу (дільниці, цеху) підприємства, де працював потерпілий до моменту ушкодження здоров'я.
Форми 5, 7 «Розподіл заробітної плати по професіям по дільницям» за 1997, 1998 роки списані через 3 роки.
Згідно ч.1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Без обмеження трьохмісячним строком позовної давності можуть бути заявлені лише вимоги про порушення законодавства про оплату праці.
Просить суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Представник відповідача – провідний спеціаліст юридичного сектору відділення ВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля ОСОБА_4, діюча на підставі доручення, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала та суду пояснила, що відповідно до норм ст. 71 ЦК 1963 р. (з урахуванням правила п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК 2003р.) та відповідно до роз’яснень, викладених у пунктах 1,11, 12, 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1993р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», згідно з якими загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права (позовна давність), встановлюється тривалістю у три роки. Слід відмітити, що у разі неправильного обчислення суми щомісячних платежів, кошти можуть бути стягнуті лише за час, що не перевищує трьох останніх років, які передували моменту звернення особи до суду.
Крім того, у ч. 2 ст. 7 Прикінцевих положень Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності » № 2272-III від 22.02.2001р. Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено у судовому порядку.
У довідці про розмір втраченого заробітку від 30.05.2001р., яка була передана шахтою сума складала 211,71 грн., відповідно до даної довідки позивачу проводилися страхові виплати згідно п.2 ст. 29 Закону України "Про загальнобов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року, тому Добропільським ФСС були застосовані такі коефіцієнти: 1,182; 1,152; 1,238; 1,203; 1,183; 1,125; 1,063..
Просить суд у позовних вимогах ОСОБА_1 відмовити.
Вислухавши пояснення сторін, свідка, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 10 січня 1994 року по 3 жовтня 1998 року перебував в трудових відношеннях з ДП «Добропільвугілля» ВП «Шахта «Білозерська», працюючи, з січня 1994р. по лютий 1995 року в якості електрослюсаря чергового по ремонту устаткування, з квітня 1995р. по жовтень 1998р. в якості гірничого робітника підземного, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 5).
15 липня 1997 року під час виконання трудових обов'язків, ОСОБА_1 отримав травму - перелом кісток лівої голені, що підтверджується Актом № 66 про нещасний випадок за формою Н-1 (а.с.31-34). Відповідно до висновку МСЕК від 20.07.1998 року № 049870 втрата працездатності ОСОБА_1 склала 55%, встановлена 3 група інвалідності, при подальшому огляді 15.11.2002 року згідно довідки МСЕК № 122607 втрата працездатності склала 30%, 19 лютого 2008 року встановлено 50% втрати працездатності (довідка МСЕК від 19.02.2008р. № 026950) (а.с. 8, 26-27, 28-29, 30).
Як вибачається із пункту 22 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків, затверджених ПКМУ від 23 червня 1994 року № 472 (із змінами) середньомісячний заробіток для обчислення розміру відшкодування потерпілому втраченого заробітку (або відповідної його частини) визначається за бажанням потерпілого за 12 або 3 останні повні календарні місяці роботи, що передували каліцтву, а при професійному захворюванні – стійкій втраті професійної працездатності. Такий самий порядок передбачений пунктом 12.27 Угоди з тарифів, трудових та соціальних гарантій між Держвуглепромом та галузевими профспілками вугільної промисловості.
Допитана в якості свідка в судовому засіданні – начальник розрахункового відділу Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» ОСОБА_5 суду пояснила, що середньомісячний заробіток для обчислення розміру ОСОБА_1 втраченого заробітку брався на найбільш вигідних для потерпілого умовах за 3 повних календарних місяців роботи, що передували каліцтву.
Відповідно до наказу № 262 від 24.09.1998 року ОСОБА_1 були призначені щомісячні виплати в розмірі 120,99 грн. та одноразова допомога в сумі 11494,48 грн. з розрахунку середнього заробітку гірничого робітника підземного за 3 повних календарних місяців перед травмою в сумі 219,99 грн.
Посилання позивача на середньомісячний заробіток у розмірі 322,89 грн. за липень 1998 року, вказаний в довідки без номеру та дати (а.с. 9) не відповідає розрахунку, а вимога відкорегувати його з урахуванням підвищення тарифних ставок з грудня 1999 року на коефіцієнт 1,28 не має правових підстав, так як середньомісячний заробіток підлягає коригуванню на час встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності з урахуванням підвищення тарифних ставок, посадових окладів відповідних працівників виробничого підрозділу (дільниці, цеху) підприємства, де працював потерпілий до моменту ушкодження здоров’я.
Як вибачається із пояснень в судовому засіданні представника відповідача, форма 5,7 «Розподіл заробітної плати по професіям по дільницям» за 1997,1998 роки списані через 3 роки.
Керуючись ст.ст.10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, Правилами відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків, затверджених ПКМУ від 23 червня 1994 року № 472 (із змінами), суд
В И Р І Ш И В :
В позовних вимогах ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю „Шахта Білозерська”, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля про зобо’язання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля сплачувати ОСОБА_1 966 грн. 87 коп. страхового відшкодування втраченого заробітку з наступним перерахуванням згідно чинного законодавства, стягнення з Добропільського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України недоплати відшкодування втраченого заробітку за період з 01.07.2006 року по 01.07.2009 року в сумі 7740 грн. 90 коп., стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю „Шахта Білозерська” недоплати одноразової допомоги в розмірі 5376 грн. 52 коп. - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд протягом 20 днів після подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Головуючий суддя О.Д.Канурна