ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/8715/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді                                                  Іщук Л.П.,

суддів                                                                      Попка, Я.С., ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання                    Джули В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 03 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

                    встановив:

ОСОБА_2 звернулася з позовом до Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі - Калуське ОУПФ України Івано-Франківської області) про визнання протиправною відмови у включенні до пенсії державного службовця усіх виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням усіх сум, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 03.07.2017 року позов задоволений частково: визнано протиправними дії Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо невключення до заробітку усіх виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; зобов'язати Калуське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії з 12.07.2016 року з розрахунку 80 відсотків від суми заробітної плати з урахуванням усіх виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі, посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років, середньомісячного розміру премії, середньомісячного розміру надбавки, середньомісячного розміру індексації заробітної плати, середньомісячного розміру матеріальної допомоги на оздоровлення, середньомісячного розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових проблем, середньомісячного розміру оплати днів тимчасової непрацездатності (лікарняні) та середньомісячного розміру сум виплаченої заробітної плати за невідпрацьований час (оплата основних та додаткових відпусток), з проведенням коригування даних виплат згідно п. 2 Порядку коригування розміру виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" та з проведенням індексації згідно Закону України "Про індексацію грошових доходів населення без зміни базового місяця для обчислення індексації.

Відповідач - Калуське ОУПФ України Івано-Франківської області оскаржило постанову суду першої інстанції. Вважає, що вона винесена без належного з’ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального права. Просить її скасувати і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що у зв’язку з набуттям чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року№889-VIII, положення Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII втратили чинність, в тому числі втратили чинність і норми, якими врегульовано право на перерахунок пенсії державним службовцям, а тому відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії. Крім того, зазначає, що матеріальна допомога (на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань) премії, вихідна допомога носять разовий характер та не є складовими заробітної плати, отримання цих сум не є підставою для включення їх до заробітку для обчислення розміру пенсії державного службовця.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи. Суд ухвалив провести розгляд справи відповідно до ст.ст. 41, 196 КАС України та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного пристрою.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 з 05.12.2006 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області, правонаступником якого є Калуське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, та отримує пенсію, призначену відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».

12.01.2017 року ОСОБА_2 звернулася до начальника Долинського об’єднаного управління ПФУ із письмовою заявою про здійснення перерахунку призначеної їй пенсії із включенням до неї усіх сум виплат, на які були нараховані та сплачені страхові внески з проведенням коригування всіх виплат та надання інформації про період, за який здійснено розрахунок та нарахування пенсії подавши довідку, видану Західним офісом Держаудитслужби за №11-19/1596 від 23.12.2016 року про складові заробітної плати.

Листом №5/Ю-13 від 19.01.2017 року Долинське об’єднане управління ПФУ Івано-Франківської області відмовило ОСОБА_2 у проведенні такого перерахунку, вказавши, що в розрахунок для призначення їй пенсії включені суми, які зазначені у наданих нею довідках про складові заробітної плати.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, виходив з того, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

При цьому суд першої інстанції не встановив, які виплати (згідно поданої довідки від 23.12.2016 року ) отримувала позивач на час виходу на пенсію та зобов’язав зарахувати всі види зазначених позивачем у позовній заяві виплат. Апеляційний суд не погоджується з судом першої інстанції і надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього ж Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон N 1788-ХІІ) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи при обчисленні пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається з довідки № №11-19/1596 від 23.12.2016 року про складові заробітної плати ОСОБА_2 за період з 01.12.2004 року до 30.11.2006 року виплачувалися надбавки за високі досягнення праці, надбавки за особливі умови праці, надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії відповідно до Постанови КМУ №268 від 09.03.2006 року, премії відповідно до Постанови КМУ №2288 від 13.12.1999 року, премії до державних професійних свят та ювілейних дат, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, на які нараховувались внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, неправомірною є відмова у перерахунку пенсії у зв’язку з не включенням до заробітку матеріальної допомоги, вихідної допомоги, премії та інших виплат, отримуваних застрахованою особою, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування і які враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Вказана правова позиції висловлена Верховним Судом України в постанові від 03.06.2014 року.

На підставі наведеного апеляційний суд приходить до висновку, що слід включити до розрахунку заробітної плати ОСОБА_2, з якої нараховується пенсія, виплати, що зазначені у довідці, зокрема, надбавки за високі досягнення праці, надбавки за особливі умови праці, надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії відповідно до Постанови КМУ №268 від 09.03.2006 року, премії відповідно до Постанови КМУ №2288 від 13.12.1999 року, премії до державних професійних свят та ювілейних дат, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, а у включенні інших виплат, про які просить позивач, і які відсутні у довідці, слід відмовити.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність проведення індексації перерахованого ОСОБА_2 розміру пенсії відповідно до вимог ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» без зміни базового місяця для проведення індексації, оскільки перерахунок пенсії не може бути підставою для здійснення нової індексації із застосуванням нового рівня споживчих цін та встановлення нового базового місяця. Перерахований розмір пенсії буде таким, що підлягав виплаті при призначенні пенсії, але внаслідок протиправних дій відповідача не був нарахований та виплачений в належному розмірі, тому базовий місяць для проведення індексації її пенсії має бути залишений без змін, оскільки п. 10-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003 року передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пенсій особам, які набули право на її призначення, здійснюється починаючи з місяця, в якому їх призначено. По призначених пенсіях обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пенсій здійснюється починаючи з місяця призначення.

Покликання апелянта на те, що з 01.05.2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII, згідно з яким втратили чинність положення Закону № 3723-ХII, в тому числі ст. 37-1 цього Закону, а постановою Кабінету міністрів України від 09.12.2015 року скасовано п. 4 Постанови Кабінету міністрів України від 31.05.2000 року № 895, апеляційний суд вважає безпідставними та такими, що не перешкоджають перерахунку пенсії з наступних підстав.

Як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), за загально визначеним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Як вбачається із матеріалів справи, спірні відносини між сторонами виникли ще в 2006 році у зв'язку з неврахуванням у розмір пенсії всіх виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне соціальне страхування, тобто в період дії Закону України «Про державну службу» № 3723-ІІ від 16.12.1993р.

Щодо дати, з якої позивач має право на такий перерахунок, апеляційний суд зазначає, що відповідно до ст.ст. 83, 84, 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статей 43, 44, 45, 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" призначення чи перерахунок пенсії проводиться виключно на підставі звернення (заяви) особи до відповідного територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі. Пенсія призначається чи перераховується з дня звернення, крім окремих випадків, передбачених згаданими Законами.

Згідно зі ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Таким чином, суд першої інстанції помилково зазначив датою, починаючи з якої слід провести перерахунок пенсії 12.01.2017 року, що є порушенням статей 43, 44, 45, 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Разом з тим апеляційний суд також зазначає, що позовні вимоги про перерахунок за період з 05.11.2016 по 31.12.2016 року у зв’язку з вищенаведеними обставинами, зокрема неправильним визначенням судом першої інстанції строку перерахунку (ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"), до задоволення не підлягають.

Враховуючи те, що позивач про перерахунок пенсії звернулася до управління у 12.01.2017 року, тому слід зобов'язати Калуське ОУПФ України Івано-Франківської області з 01.01.2017 року здійснити такий перерахунок.

Щодо позовних вимог за період з 05.12.2006 року, то апеляційний суд враховує, що позов подано позивачем 05.05.2017р., а позовні вимоги позивача стосуються періоду з 05.12.2006 р. (а.с.2-8).

Згідно ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із позовом, пропуску позивачем строку звернення та відсутність клопотання про визнання причин пропуску строку поважними, апеляційний суд вважає, що слід залишити без розгляду позовні вимоги за період з 05.12.2006 року по 05.11.2016 року.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права або процесуального, що призвело до неправильного вирішення справи.

З врахуванням того, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою позов слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

                    постановив:

Апеляційну скаргу Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області задовольнити частково.

Постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 03 липня 2017 року у справі № 343/761/17 – скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо невключення до заробітку ОСОБА_2, з якого нараховується пенсія, суми усіх виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Зобов'язати Калуське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області здійснити ОСОБА_2 з 01.01.2017 року перерахунок та виплату пенсії з розрахунку 80 відсотків від суми заробітної плати з урахуванням усіх сум виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в тому числі, надбавки за високі досягнення праці, надбавки за особливі умови праці, надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та з проведенням індексації згідно Закону України "Про індексацію грошових доходів населення без зміни базового місяця для обчислення індексації.

В задоволенні позовних вимог за період з 05 листопада 2016 року по 31 грудня 2016 року відмовити.

Позовні вимоги за період з 05 грудня 2006 року по 05 листопада 2016 року залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                                      Л.П. Іщук

Судді                                                                                          Я.С. Попко

                                                                                          ОСОБА_1

Постанова складена в повному обсязі 20.09.2017 року