Р І Ш Е Н Н Я                                          2-1959/2009

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

03 листопада 2009 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді                                          Канурної О.Д.

при секретарі                                                    Солдатенко О.М.

за участю:

позивача                                                            ОСОБА_1

відповідача                                                        ОСОБА_2

третьої особи                                                     ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа – фізична особа – підприємець ОСОБА_3 про стягнення сплачених грошових коштів за неотриманий товар та позовну заяву третьої особи ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення грошових сум за отриманий товар,

В С Т А Н О В И В:  

 15 червня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа – фізична особа – підприємець ОСОБА_3 про стягнення сплачених грошових коштів за неотриманий товар.                   12 жовтня 2009 року третя особа – фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення грошових сум за отриманий товар.

В обгрунтування своїх позовних вимог, які підтримав в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 суду пояснив, що він 05 травня 2008 року по накладної без номеру сплатив в магазині, який розташований за адресою: м. Добропілля вул. Першотравнева, 13 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 за будівельний товар суму 10316 грн., але товар одразу не забрав, домовившись, що забере вищевказаний товар через декілька днів. В момент уплати грошей з ним були присутні спеціалісти, котрі казали, який матеріал треба придбавати для ремонту його квартири. Коли він через декілька днів звернувся до відповідача з проханням забрати свій товар, то йому пояснили, що наступного дня прийшли спеціалісти, котрі були з ним і повідомили продавця, що він відмовився від придбаного товару і просив повернути гроші, що ОСОБА_2 і зробила.

28 липня 2008 року відповідач частково виконала свої зобов’язання по договору купівлі-продажу і видала йому товар на суму 7439,50 грн., він розписався в отриманні товару на вищевказану суму. Решту товару відповідач відмовилася видавати. Він вимушений був в іншому магазині  придбавати необхідний товар.

Щодо позовної заяви третьої особи ОСОБА_3, то ОСОБА_1 заперечує проти стягнення з нього7439,50 грн. за отриманий товар.

Просить суд стягнути з відповідача на його користь 2876,50 грн. за неотриманий товар, витрати по сплаті судового збору та ІТЗ, а також витрати за надання правової допомоги в розмірі 250 грн.

Відповідач – фізична-особа-підприємець ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала і суду пояснила, что дійсно 05 травня 2008 року позивач сплатив за належий їй будівельний товар суму 10316 грн., внаслідок чого вона виписала накладну б/н, позивач в накладній не розписувався, так як не забрав в день сплати товар. Разом з позивачем були два чоловіки, які вказували, який саме товар брати. Наступного дня гр. ОСОБА_4 зайшов в магазин і повідомив,що ОСОБА_5 відмовився від сплаченого товару і просив повернути сплачені гроші, що вона і зробила.

Просить суд в позовних вимогах ОСОБА_1 відмовити.

Третя особа – фізична особа-підприємець ОСОБА_3позовні вимоги позивача не визнав і суду пояснив, що він є власником магазину, який розташований за адресою: м. Добропілля Донецької області вул. Першотравнева, 13. Дійсно 05 травня 2008 року фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 позивач сплатив за будівельний матеріал 10316 грн. по накладної, яку він не підписував, але ОСОБА_1 товар не забрав.

Згідно до накладної № 657 від 28.07.2008 року ОСОБА_1 отримав у нього товарно-матеріальні цінності на загальну суму 6500 грн. Того ж числа на накладною б/н від 28.07.2008 року ОСОБА_1 ще отримав товарно-матеріальні цінності на загальну суму 936,50 грн., а всього на суму 7439,50 грн. ОСОБА_1 грошові кошти за отриманий товар йому не уплатив.

Просить суд в позовних вимогах ОСОБА_1 відмовити, а по його позовній заяві стягнути з ОСОБА_1 на його користь 7439,50 грн. за отриманий товар.

В судове засідання 03.11.2009 року третя особа ОСОБА_3  не з’явився, направивши до суду письмову заяву з проханням розглянути справу в його відсутність, з позовними вимогами ОСОБА_1 не згодний.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, суд керуючись ст. 169 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу в відсутність третьої особи ОСОБА_3, направивши після розгляду справи копію рішення для відома.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтовані і підлягають задоволенню, а позовні вимоги третьої особи ОСОБА_3 не підлягають задоволенню з наступних підстав.  

В судовому засіданні встановлено, що 05 травня 2008 року в магазині, розташованому за адресою: м. Добропілля вул. Першотравнева, 13  по накладної без номеру ОСОБА_1 сплатив фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 за придбаний в магазині будівельний товар суму 10316 грн., але товар не отримав (а.с.12).

В матеріалах справи мається свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 і свідоцтво про сплату єдиного податку видане на ім’я суб’єкта підприємницької діяльності – фізичній особі ОСОБА_2 (а.с. 35-36).

Згідно зі ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується предати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

ОСОБА_1 сплатив за товар 10316 грн., а фізична особа-підприємець ОСОБА_2 суму 10316 грн. віддала  ОСОБА_4

Як вибачається із постанови про закриття кримінальної справи від 31.03.2009 року, кримінальна справа по факту шахрайства закрита у зв’язку зі смертю особи, яка скоїла злочин (а.с. 5).

28.07.2008 року фізична особа –підприємець ОСОБА_3, який є власником магазину за адресою: Донецька обл. м. Добропілля вул. Першотравнева, 13 (а.с. 38) і в якого фізична особа-підприємець ОСОБА_2 працює на підставі договору комісії (а.с. 49-50) згідно накладної № 657 та накладної без номеру видав гр. ОСОБА_1 будівельний товар на суму 6500 грн. та 939,50 грн., що підтверджується накладними (а.с. 13), а всього на суму 7439,50 грн.

Частиною 1 ст. 670 ЦК України передбачено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 різницю між сплаченою позивачем сумою і виданим товаром, яка складає 2876,50 грн.

Що стосується вимог третьої особи ОСОБА_3 щодо стягнення на його користь з ОСОБА_1 7439,50 грн., то ці вимоги є необгрунтованими, так як в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 в рахунок погашення боргу передав ОСОБА_1 товар на суму 7439,50 грн.          

З відповідача ОСОБА_2 також слід стягнути на користь позивача ОСОБА_1 згідно зі ст. 88 ЦПК України витрати по сплаті судового збору в розмірі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250 грн., а також згідно зі ст. 84 ЦПК України, витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката в розмірі 250 грн. (а.с. 1, 2, 17).    

Керуючись ст.ст. 10, 60, 84, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 530, 655, 662, 670 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:      

 Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2876 (дві тисячі вісімсот сімдесят шість грн.) 50 коп. за неотриманий товар, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250 грн., а також 250 грн. – витрати за надання правової допомоги.

В позовних вимогах третьої особи – фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_1 анатолійовича про стягнення грошових сум за отриманий товар, відмовити.

Копію рішення направити ОСОБА_3 для відома.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскраження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий суддя                                                   О.Д.Канурна