Справа № 2-22/08 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 квітня 2008 року Авдіївський міський суд Донецької області в складі головуючого:   Соболєвої І.П.,

при секретарі: Злагода Н.Ю.,

за участю позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Авдіївкі цивільну справу за позовом:

ОСОБА_3 до Комунального Підприємства "Компанія "Вода Донбасу"   про захист прав споживачів, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд до відповідача з позовом про захист прав споживачів, мотивуючи вимоги тим, що він є мешканцем квартири АДРЕСА_1. З серпня 2006 року він письмово звернувся до відповідача-підприємства з вимогою направити за його адресою фахівців та взяти на облік лічильник холодної води. Відповідно вимог п. 32 Правил Надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затвердженні Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 - відповідач зобов'язаний за заявою споживача взяти на абонентський облік у тижневий строк квартирних засобів обліку. Однак відповідач-підприємство не дотримався цієї норми закону, та почав вимагати з позивача сплатити на їх рахунок 4 гривні 56 копійок за якісь послуги. Після того, як позивач здійснив оплату цих коштів, відповідач прийняв лічильник на облік, але це сталося 6 вересня 2006 року, тобто більш ніж через місяць. Отже це є другий факт порушення його прав, як споживача з боку відповідача, оскільки згідно ст. 23 Закону України „Про питну воду та водопостачання" - підприємства питного водопостачання зобов'язані забезпечити участь у фінансуванні реконструкції та розвитку об'єктів централізованого питного водопостачання і водовідведення, оснащення їх засобами обліку та регулювання споживання води, тобто відповідач повинен особисто оснащати квартири лічильниками холодної води або приймати участь у фінансуванні, апе ні в якому разі не вимагати від позивача будь-яких додаткових витрат. В позові просить визнати, що його права, як споживача відповідачем були порушені, та просить стягнути з відповідача-підприємства на користь позивача моральну шкоду у розмірі 15000 гривень, оскільки він переніс душевні страждання, порушений був нормальний склад його життя.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, судові пояснила, що позивачу-абоненту 11 вересня 2006 року встановлений індивідуальний прибор обліку нарахувань за послуги водопостачання та водовідведення, однак позивач не сплачує зазначені послуги. Авдіївське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарство неодноразово зверталося в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги по холодному водопостачанню та прийняттю стоків, однак позивач не тільки ігнорує вимоги підприємства, але не виконує судові рішення, заборгованість досі існує. Крім того, підприємством-відповідачем у серпні 2006 року був виявлений  факт нецільового  використання  житлового  приміщення.  За даною  адресою

позивача знаходиться юридична консультація, а ні жиле приміщення. В зв'язку з чим абоненту ОСОБА_3 були направлені листи з проханням явитися до підприємства та укласти договір на послуги з питного водопостачання та водовідведення, як особі, яка займається підприємницькою діяльністю, оскільки згідно розпорядження міського голови „Про встановлення тарифів" - тарифи для даної категорії осіб вище ніж для населення. Однак позивач досі ігнорує вимоги водоканалу та порушує норми закону. Що стосується суми 4 гривень 56 копійок - ця сума, яку необхідно сплачувати при пломбуванні індивідуального водолічильника при взятті його на абонентський облік, яка нараховується відповідно до калькуляції вартості послуг на пломбування приборів обліку при введенні в експлуатацію. Вважає, що права позивача, як споживача не порушені, в позові просила відмовити.

Суд, вислухав позивача, представника відповідача, дослідив матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою КП СЄЗ від 26 квітня 2007 року.

Також встановлено, що підприємство „Компанія „Вода Донбасу" є правонаступником підприємства КП „Донецькоблводоканал", що підтверджено рішенням Донецької обласної Ради від 14 вересня 2007 року №5/11-322 Про реорганізацію комунального підприємства „Донецькоблводоканал".

З матеріалів справи вбачається, що позивач письмово від 3 серпня 2006 року звернувся до директора Авдіївського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства з проханням направити за його адресою фахівців та взяти на облік лічильник холодної води.

Лічильник холодної води за адресою позивача був взятий на облік 11 вересня 2006 року, що підтверджується актом від 11.09.2006 року, де зазначено, що водолічильник опломбований контролерами Авдіївського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства.

Відповідно вимог п. 32 Правил Надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затвердженні Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 - відповідач зобов'язаний за заявою споживача взяти на абонентський облік квартирних засобів обліку у тижневий строк.

Згідно до ст. 6 Закону України „Про захист прав споживачів" від 1.12.2005 року -виконавець зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію, крім того, виконавець зобов'язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативним документом.

Таким чином, судом встановлено, що підприємство водопровідно-каналізаційного господарства порушило строк взяття на абонентський облік лічильник холодної води споживача ОСОБА_3 CO., що також призвело до порушення його прав, як споживача, а саме з письмової заяви позивача до встановлення лічильника на облік пройшов не тижневий строк, а більш ніж один місяць: з 3 серпня 2006 року по 11 вересня 2006 року, порушило права споживача ОСОБА_3

Крім того, позивач наполягав на той факт, що його примусили понести витрати у сумі 4 гривень 56 копійок, хоча він не повинен був нести ці витрати, оскільки згідно ст. 23 Закону України „Про питну воду та водопостачання" - підприємства питного водопостачання зобов'язані забезпечити участь у фінансуванні реконструкції та розвитку об'єктів централізованого питного водопостачання і водовідведення, оснащення їх засобами обліку та регулювання споживання води, тобто відповідач повинен особисто оснащати квартири лічильниками холодної води або приймати участь у фінансуванні, але ні в якому разі не вимагати від позивача будь-яких додаткових витрат.

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України „Про захист прав споживачів" від 1.12.2005 року - крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього закону та пов'язаного з ним законодавства права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець визначив ціну продукції неналежним чином, що стосується даної конкретної справи.

В судовому засіданні представник відповідача надала судові калькуляцію вартості послуг на опломбування пристроїв обліку при прийнятті в експлуатацію, з якої вбачається, що вартість цієї послуги наданої позивачу складає 4 гривні 56 копійок.

Аналізуючи даний письмовий доказ, суд дійшов висновку, що дана довідка не підтверджена письмовими доказами, де не вбачається, на підставі чого нарахована саме така сума.

Відповідно до вимог ст. ст. 60, 59 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана представити судові докази в обґрунтуванні своїх вимог. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином письмовий документ - калькуляція вартості послуг на опломбування пристроїв обліку при прийнятті в експлуатацію, який не підтверджений в судовому засіданні певними засобами доказування, а саме судові не доведено, на підставі чого складається дана калькуляція - не може бути прийнятий судом до уваги.

За таких підстав суд вважає, що позов в частині визнання дій Комунального Підприємства "Компанія "Вода Донбасу" такими, що порушують права ОСОБА_3, як споживача - підлягає задоволенню.

В іншій частині позову про стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про захист прав споживачів" від 1.12.2005 року - споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

В судовому засіданні встановлено, що неправомірними діями відповідач позивачеві не було заподіяно пошкодження ані життю, ані його здоров'ю, тому, за таких обставинах у позові про стягнення моральної шкоди позивачу слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 4, 22 Закону України „Про захист прав споживачів" ст. ст. 10, 11, 57-61, 63, 64, 88, 130, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Комунального Підприємства "Компанія "Вода Донбасу"   про захист прав споживачів - задовольнити частково.

Визнати дії Комунального Підприємства "Компанія "Вода Донбасу" такими, що порушують права ОСОБА_3, як споживача.

В частині позову про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з Комунального Підприємства "Компанія "Вода Донбасу" на користь держави державне мито у сумі 8 гривень 50 копійок.

Стягнути з Комунального Підприємства "Компанія "Вода Донбасу" на користь державного бюджету у Ворошиловському районі міста Донецька витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 7 гривень 50 копійок.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Авдіївський міський суд.

Заява на апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з моменту його проголошення, апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо заяви на апеляційне- оскарження не подано, рішення суду набуває законної сили.