УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2009 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Поплавського В.Ю.(доповідач)
суддів - Сафронової С.В., Уханенка С.А.,
при секретарі - Фесовець А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради
на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2008 року у справі за позовом ПП ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради про визнання нечинним рішення, -
в с т а н о в и л а:
В травні 2008 року позивачка звернулася з позовом до Дніпропетровської міської ради та просила визнати не чинним рішення Дніпропетровської міської ради від 28.11.2007р. №68/25 «Про втрату чинності рішень міської ради від 18.02.2004р. №48/15 та від 13.07.2005р. Зобов’язати Дніпропетровську міську раду прийняти рішення про передачу позивачці земельної ділянки по вул.. Автотранспортній в районі буд. 11 в оренду для проектування та будівництва цеху з виробництва профнастилу та складських приміщень.
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2008 року рішення Дніпропетровської міської ради від 28.11.2007р. №68/25 «Про втрату чинності рішень міської ради від 18.02.2004р. №48/15 «Про погодження місць розташування об’єктів у місті» стосовно п.33 та від 13.07.2005р. «Про дозвіл приватному підприємцю ОСОБА_1 продовження проектно-вишукувальних робіт щодо розташування цеху з виробництва профнастилу та складських приміщень по вул. Автотранспортній у районі будинку 11 (Красногвардійський район)» було визнано неправомірним та скасовано. (а.с. 43-44).
В апеляційній скарзі представник Дніпропетровської міської ради Калмиков М.Ю. просив скасувати постанову суду першої інстанції в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 52-55).
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпропетровської міської ради №48/15 від 18.02.2004р. «Про погодження місць розташування об’єктів у місті», Дніпропетровська міська рада вирішила погодити місце розташування цеху з виробництва профнастилу та складських приміщень по вул. Автотранспортній в районі будинку №11 та надало дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки після погодження проектної документації Головним архітектурно-планувальним управлінням міської ради.
Рішенням Дніпропетровської міськради від 13.07.2005р. було прийнято рішення №185/29 про дозвіл приватному підприємцю ОСОБА_1 у продовженні проектно-вишукувальних робіт щодо розташування цеху з виробництва профнастилу та складських приміщень по вул. Автотранспортній в районі будинку №11 «Красногвардійський район», яким міськрада надала дозвіл позивачці на продовження проектно-вишукувальних робіт щодо розташування цеху та складських приміщень по вул. Авотранспортній в районі будинку №11, надала згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки, та дозвіл на проведення проектних робіт і збір вихідних даних для проектування об’єкту.
Проект відведення земельної ділянки був погоджений із органами земельних ресурсів, природоохоронними та санітарно-епідеміологічними органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини, та був наданий позитивний висновок державної землевпорядної експертизи від 28.12.2006р. №1042-06-Д з зауваженнями, які були усунуті згідно висновку Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів від 12.04.2007р. №33-07/ф-фіз.
Узгоджений проект відведення земельної ділянки було передано до Земельного управління Дніпропетровської міської ради для подальшої роботи, на підставі Регламенту прийняття рішень сесією Дніпропетровської міськради та порядку передбаченому рішенням Дніпропетровської міськради від 13.07.2005р. №34/29, що підтверджується листом від 31.01.2007р. №232/04.1
Рішенням Дніпропетровської міськради від 13.07.2005р. №68/25 було визнано таким, що втратив чинність п.33 додатка 1 до рішення міської ради від 18.02.2004р. №48/15 «Про погодження місць розташування об’єктів у місті» та рішення міської ради від 13.07.2005р. №185/29 «Про дозвіл приватному підприємцю ОСОБА_1 продовження проектно-вишукувальних робіт щодо розташування цеху з виробництва профнастилу та складських приміщень по вул.. Автотранспортній у районі буд. 11.»
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1., суд першої інстанції виходив з того, що вказане рішення не може вплинути на відносини, які склалися між позивачем та відповідачем, ще до прийняття Дніпропетровською міськрадою зазначеного рішення, а отже порушує право ОСОБА_1. на передачу їй земельної ділянки, визначені ст.ст. 123,124 Земельного Кодексу України.
Тобто, суд першої інстанції зробив висновки про те, що рішення відповідача не має законних підстав та порушує право позивачки на передачу їй земельної ділянки в оренду.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки проект відведення земельної ділянки був погоджений із органами земельних ресурсів, природоохоронними та санітарно-епідеологічними органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини, також, було надано позитивний висновок державної землевпорядної експертизи від 28.12.2006р. №1042-06-Д з зауваженнями, які були усунуті відповідно до висновку Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів від 12.04.2007р. №33-07/ф-фіз.
Посилання відповідача на лист постійної комісії міської ради з питань земельних відносин і охорони навколишнього середовища від 25.09.2007р. №225 та на рішення міської ради від 17.11.2006 року №145/6, як на підставу прийняття рішення №68/25 від 28.11.2007р. не є обґрунтованим, бо на час його прийняття вже був зроблений висновок державної експертизи землевпорядної документації і зауваження до цього висновку на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки були усунуті.
Позивачкою було виконано рішення відповідача від 13.07.2005р. №185/29 в частині розробки проектної документації.
31.10.2007р. ТОВ «Геоматика» направила начальнику земельного управління міської ради погоджену у встановленому порядку землевпорядну документацію ОСОБА_1. для подальшої роботи. (а.с. 21-22).
Відповідно до п.6 ст. 123 Земельного Кодексу від 21.10.2001р., в редакції на час направлення узгодженого проекту до Земельного управління Дніпропетровської міської ради, а саме 31.01.2007р., проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
Згідно ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач не довів правомірності свого рішення, а підстави які зазначені в цьому рішенні не є обґрунтованими.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення..
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника Дніпропетровської міської ради – залишити без задоволення.
Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2008 року – залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення повного тексту.
Ухвала суду у повному обсязі складена 12 листопада 2009 року.
Головуючий: Поплавський В.Ю.
Судді: Сафронова С.В.
Уханенко С.А.