Справа № 2-а-7672/09/2270/10
П О С Т А Н О В А
іменем України
05 листопада 2009 року Хмельницький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого – судді Романішина В.Л.,
при секретарі Тимощуку І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку Збройних Сил України щодо видачі та скасування наказу,
в с т а н о в и в :
Пунктом 1 наказу начальника Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку №145 12 серпня 2009 року ( прийнятого на підставі начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 12.06.09р. за №330) ОСОБА_1 виключено з списків особового складу відділу та всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Хмельницького ОМВК.
Вважаючи дії начальника Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку Збройних Сил України щодо видачі наказу про виключення позивача з списків особового складу такими, що грубо порушують вимоги чинного законодавства щодо забезпечення прав військовослужбовців Збройних Сил України, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду в якому просить скасувати п.1 наказу №145 від 12.08.2009 року та визнати дії начальника щодо його видачі неправомірними.
Зокрема, позивач зазначив, що на день виключення йому не виплачено грошову компенсацію взамін речового майна та продовольчого пайка і матеріальну допомогу для вирішення соціально – побутових питань за 2009 рік; не оплачено проїзні документи йому та членам його сім’ї до місця проведення відпустки та у зворотному напрямку та на момент виключення з списків особового складу повністю не використано щорічну основну відпустку за 2009 рік.
В судовому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги підтримали та просять суд задоволити їх в повному обсязі.
Представники відповідача позов не визнали і вказали, що вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки з позивачем повністю проведено розрахунок по грошовому забезпеченню, вихідній допомозі та індексації грошового забезпечення, а невиплата матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань за 2009 рік зумовлена тим, що позивач не звертався з відповідним клопотанням за підпорядкованістю, тому дане питання не розглядалося. Поряд з цим, представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 використано щорічну основну відпустку за 2009 рік тривалістю, встановленою Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон) військовослужбовці мають право на безоплатний проїзд залізничним, повітряним, водним та автомобільним транспортом у відпустку у межах України.
Згідно зі ч.3 ст.14 Закону члени сімей військовослужбовців мають право на безоплатний проїзд залізничним, повітряним, водним та автомобільним (за винятком таксі) транспортом до місця проведення відпустки військовослужбовцем в межах України.
Відповідно до ст.64 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» витрати на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення (в тому числі безоплатний проїзд і перевезення багажу) здійснюється за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих бюджетних установ.
Судом встановлено, що кошторисом Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку на 2009 рік видатки на оплату транспортних послуг (в тому числі виплата вартості проїзду військовослужбовцям до місця проведення відпустки) не передбачені, а тому суд не бере до уваги посилання позивача на неправомірність дій відповідача щодо невідшкодування йому і членам його сім’ї вартості проїзних документів до місця проведення відпустки та у зворотному напрямку.
Поряд з цим, п.1 ч.1 додатку 2 Статуту гарнізонної та вартової служб ЗСУ передбачено обов’язок військовослужбовця не пізніш як наступного дня по прибутті до місця проведення відпустки стати на облік у відповідному органі Служби правопорядку в гарнізоні або в найближчому військовому комісаріаті та знятися з обліку за день перед вибуттям до місця служби, чого позивачем не було зроблено.
Щодо посилання позивача на невиплату йому матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань за 2009 рік суд приходить до наступного.
Відповідно до п.12 наказу Міністра оборони України №30 від 24 січня 2009 року видання наказів про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань необхідно здійснювати після розгляду заяв військовослужбовців, поданих за підпорядкованістю, та прийняття за ними рішення заступниками Міністра оборони України, начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем Збройних Сил України та командувачами Збройних Сил України.
Відповідачем доведено, а позивачем не спростовано, що ОСОБА_1 не звертався з відповідним рапортом чи клопотанням за підпорядкованістю, а тому дане питання не розглядалося і, як наслідок, матеріальна допомога виплачена не могла бути.
Відповідно до ст.10-1 Закону військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні, зокрема, від 15 до 20 років – 40 календарних днів. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються з військової служби за віком, станом здоров’я та у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічна основна відпустка надається з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право за кожний повний місяць служби в році звільнення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 02 лютого 2009 року по 25 лютого 2009 року (24 календарні дні) була надана частина щорічної основної відпустки, що підтверджується наказом начальника Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку від 02.02.2009 року №17. Таким чином, оскільки позивача виключено із списків особового складу в серпня 2009 року, суд вважає, що ним повністю використано щорічну основну відпустку за 2009 рік.
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 виплачено суму грошового забезпечення по час виключення його зі списків особового складу Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку, а також вихідну допомогу та індексацію грошового забезпечення, що підтверджується видатковим касовим орденом №54 від 12.08.2009 року та роздавальною відомістю №53 на виплату грошового забезпечення офіцерам, прапорщикам і військовослужбовцям за контрактом за серпень місяць 2009 року.
Щодо виплати грошової компенсації взамін речового майна та продовольчого пайка, то в даному випадку, суд не вбачає будь-яких порушень з боку відповідача, так як кошторисом Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку на 2009 рік видатки на продукти харчування та обмундирування не передбачені, а відповідно до ст.64 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» бюджетні асигнування є єдиним джерелом утримання бюджетних установ, тому й виплата їх не здійснюється.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вищезазначених обставин суд вважає, що відповідачем в повній мірі доведена правомірність його дій та прийнятого рішення щодо виключення позивача із списків особового складу Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку Збройних Сил України, тому підстав для скасування п.1 наказу №145 від 12.08.2009 року суд не вбачає.
Керуючись Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»,
ст.ст. 160, 163 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
Позов ОСОБА_1 до начальника Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку Збройних Сил України щодо видачі наказу про виключення із списків особового складу відділу та скасування п.1 наказу №145 від 12.08.2009 року залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів.
С у д д я