Справа № 2-а-1621/09

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

10 листопада 2009  року                   Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:

                                                             головуючого судді                       Затєєвої С.Д.

                                                             при секретарі                                Циліцької Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі про визнання протиправною відмови у виплаті щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов”язання здійснити нарахування і забезпечити виплату зазначеної допомоги за 2008 рік, -

В С Т А Н О В И В :

               ОСОБА_1.  звернулася до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що вона у відповідності до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус “дитина війни”, що гарантує їй право на певні пільги, в тому числі й право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але відповідачем протягом 2008 року така доплата безпідставно не проводилася, внаслідок чого утворилася заборгованість за вищевказаний період в сумі 1737,90 грн.  яку і просить стягнути на її користь в примусовому порядку.

               Позивачка в судове засідання не з”явилася, в своїй заяві просить розглядати справу без її участі, заявлені вимоги повністю підтримує.

               Представник Пенсійного фонду України в Борзнянському районі в судове засідання не з”явився, подавши заяву, в якій просить справу розглядати в їх відсутність. В своїх запереченнях, зазначають, що, дійсно, відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено процентне підвищення до пенсії особам, яким встановлено статус “дитини війни” в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але на законодавчому рівні не вирішено питання щодо джерел, порядку і механізму обчислення та виплати зазначеного підвищення до пенсії; крім того,  позивач пропустив строк звернення до суду й просять застосувати позовну давність. В зв”язку з цим вважають, що в їх діях жодного порушення чинного законодавства немає, а тому вимоги позивача не підлягають задоволенню.

               Оскільки в матеріалах справи достатньо даних для вирішення її по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами без участі сторін.

               Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з”ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення даного спору, суд приходить до слідуючого висновку.

               В судовому засіданні встановлено, що позивач відповідно до ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус “дитина війни”, що підтверджується  відповідними документами та не заперечується відповідачем. Тому, в зв”язку із законодавчим наділенням позивача статусом “дитина війни”, суд вважає, що на нього повністю розповсюджуються пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, в тому числі і право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як то передбачено ст.6 зазначеного Закону.

               Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

               Суд не може взяти до уваги доводи відповідача щодо приписів ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” про застосування мінімального  розміру пенсії за віком, встановленого абзацом 1 частини 1 цієї статті, виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої  норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачу конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячного підвищення на 30%  мінімальної  пенсії за віком, як це передбачено ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

               Відповідно до ст.7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у Державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Разом з тим, на думку суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі і на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом. Реалізація особою права, що пов”язане з отриманням бюджетних коштів, яка базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов”язань, судом не приймається до уваги, що узгоджується з правовими позиціями Європейського Суду з прав людини при розгляді справи “Кечко проти України”.

               Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

               Пунктом 41 розділу 11 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007р. текст ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в наступній редакції (набрала чинності з 01 січня 2008 року): дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення проводиться  за їх вибором згідно з одним із законів.

               Однак, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р. положення п.41 розділу 11 Закону України “Про Державний бюджет України  на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

               Згідно з ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

               Виходячи з вищевикладеного та враховуючи, що право на отримання щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком не залежить від розміру доходів одержувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер, суд вважає, що непроведення відповідачем з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року перерахунку підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” є порушенням прав позивача, визначених даним Законом та Конституцією України.

               В той же час суд приймає до уваги заперечення відповідача про застосування позовної давності до вимог позивача і вважає, що вимоги підлягають задоволенню за 2008 рік в межах строку позовної давності.

               Щодо вимог позивача за період з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року, то суд вважає, що підстав для визнання дій відповідача неправомірними немає, так як він у відповідності до положень ч.2 ст.19 Конституції України діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що були передбачені діючим у даний проміжок часу чинним законодавством.

               З матеріалів справи також вбачається, що Управлінням Пенсійного фонду України в Борзнянському районі позивачу було виплачено підвищення до пенсії, як “дитині війни” за період з жовтня 2008 року по грудень 2008 року у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зокрема, Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” було встановлено прожитковий мінімум для непрацездатних осіб у розмірі: з 01 квітня 2008 року - 481 грн. й надбавка виплачувалася в сумі 48,10 грн.; з 01 липня 2008 року - 482 грн й надбавка становила 48,20 грн., з 01 жовтня 2008 року - 498 грн. й сума надбавки склала 49,80 грн. Тому, зазначені підвищення підлягають виключенню з суми, яка підлягає стягненню.

               Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

               На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 19, 22, 152 Конституції України, Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, ст.ст.2, 11, 17-20, 50, 71, 99-103, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

               Позовні вимоги  ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі про визнання протиправною відмови у виплаті щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов”язання здійснити нарахування і забезпечити виплату зазначеної допомоги за 2008 рік, - задовольнити частково.

               Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі щодо невиплати позивачці щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, за період з 28 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

               Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її розміру, як дитині війни, на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, за період з 28 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року і здійснити відповідні виплати на користь позивача за вказаний період за виключенням виплаченого підвищення до пенсії.

               В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

               Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Борзнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Суддя Борзнянського районного суду                                                        С.Д.Затєєва