ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2009 року №22а-18135/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Обрізка І.М., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання Сивулич О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Міністерства фінансів України на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.10.2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської міської ради, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України про стягнення грошової допомоги, -
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської міської ради, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України про стягнення грошової допомоги.
Позивач посилався на те, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому, як учаснику бойових дій щорічно до 5 травня повинна виплачуватись разова грошова допомога у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком. Однак, всупереч цим вимогам грошова допомога в 2004-2007 роках виплачувалась не в повному обсязі.
Позивач просив стягнути з управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської міської ради на його користь 5182,25 грн. недоплаченої щорічної разової грошової допомоги.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.10.2008 року позов задоволено частково.
Зобов’язано Міністерство фінансів України та Державне казначейство України виділити для виплати ОСОБА_1 недоплати одноразової грошової допомоги за 2007 рік в розмірі, передбаченому ст.. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Міністерству праці та соціальної політики України.
Зобов’язано Міністерство праці та соціальної політики України перерахувати управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської міської ради суму недоплати одноразової щорічної грошової допомоги та зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської міської ради виплатити ОСОБА_1 недоплату одноразової допомоги за 2007 рік в розмірі 5-ти мінімальних пенсії за віком
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржило Міністерство фінансів України, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що виплата грошової допомоги потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України.
Крім того, Міністерство фінансів України не здійснює виплату щорічної одноразової допомоги до 5 травня ветеранам війни.
Апелянт просить скасувати постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.10.2008 року та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у повному обсязі заявлених позовних вимог.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення статті Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якою встановлено виплату щорічної разової допомоги для учасників бойових дій у розмірі 280 грн., а тому виплата разової щорічної грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у 2007 році повинна здійснюватись у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Суд першої інстанції відмовив в задоволені позовних вимог щодо стягнення щорічної допомоги за 2004-2006 роки у зв’язку з пропуском строку звернення до суду.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи.
Встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, з врахуванням чого до 5 травня йому виплачувалась разова щорічна грошова допомога у 2004 році – в розмірі 120 грн., у 2005-2006 роках - в розмірі 250 грн., у 2007 році - в розмірі 280 грн. відповідно до положень Законів України Про Державний бюджет України на відповідні роки.
За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватись положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
За таких підстав, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми недоплаченої щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2005, 2006 роки є безпідставними, і тому відповідно немає підстав застосовувати положення про пропуск строку звернення до суду.
Щодо стягнення суми недоплаченої щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2004рік та 2007 рік, то Рішеннями Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №20-рп/2004 та від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 було визнано неконституційними положення Законів України Про Державний бюджет України на 2004 та 2007 рік, яким зупинено на 2004 та 2007 рік дію частини п'ятої статей 12, 13, І4 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Тобто рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №20-рп/2004 та від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 мають перспективну дію.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. За цим конституційним приписом у разі якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата грошової допомоги для ветеранів війни, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України.
При цьому, відповідач не має повноважень на самостійне визначення розміру грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня.
Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції помилково вирішено питання, щодо стягнення допомоги за 2007 рік, оскільки на момент виникнення спірних відносин, а саме: на дату нарахування і виплати ОСОБА_1 органами праці та соціального захисту населення відповідних коштів, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» були діючими, а відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, підстав для визнання дій управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської міської ради неправомірними щодо виплати щорічної одноразової допомоги до 5 травня в 2007 році немає, оскільки управління діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Беручи до уваги, що законодавством врегульовані правовідносини щодо виплат, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також, що ОСОБА_1 отримував зазначені виплати в розмірах, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», органи державної влади правомірно керувалися нормами даного Закону у спірних правовідносинах.
З огляду на викладене оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Міністерства фінансів України задоволити.
Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.10.2008 року у справі № 2а-133/08 скасувати та прийняти нову постанову, якою позивачу в задоволені позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : І.М. Обрізко
В.З. Улицький
Повний текст виготовлено 06.11.2009 року