Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
10 листопада 2009 року справа № 2а-20795/09/1270
зал судового засідання № 10 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді:Ханової Р.Ф.
суддів: Арабей Т.Г.
Старосуда М.І.
при секретарі судового засідання
Чуріковій Я.О.
за участю представників:
від позивача: не з’явився
від відповідача:
не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
представника позивача ОСОБА_1
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від 30 червня 2009 року
по адміністративній справі №2а-20795/09/1270 (суддя Солоніченко О.В.)
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_2
до
Головного Луганського обласного управління у справах захисту прав споживачів
про
скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2009 року у справі № 2а-20795/09/1270 (арк. справи 37) відмовлено у задоволені позовних вимог (арк. справи 3 - 4) приватному підприємцю ОСОБА_2 (позивач по справі) до Головного Луганського обласного управління у справах захисту прав споживачів (відповідач по справі, надалі Управління) про скасування постанови Управління від 23 січня 2009 року №000003 «Про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу», якою до позивача застосований штраф у розмірі 412 грн., за порушення пункту 5 статті 8 Закону України «Про рекламу», з мотивів правомірності її прийняття.
В апеляційній скарзі (арк. справи 44- 45) представник позивача, посилаючись на не з’ясування судом обставин, які мають значення у справі та невірне застосування норм матеріального права просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову якою визнати незаконним та скасувати рішення відповідача.
Позивач та відповідач у судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином. Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 є суб’єктом підприємницької діяльності – включена до ЄДРПОУ за номером НОМЕР_1 (арк. справи 5).
Спірною постановою до позивача застосований штраф у сумі 412 грн., на підставі статті 27 Закону України «Про рекламу», на підставі акту перевірки від 5 січня 2009 року № 000003, за порушення пункту 5 статті 8 Закону України «Про рекламу». Реклама про продаж зі знижками у магазині позивача не містить інформації про терміни проведення знижок та співвідношення знижок до попередньої ціни.
Апелянт доводить що розміщення рекламної інформації позивачем здійснювалось товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-вінмакс», згідно договору від № 72/2 від 25 грудня 2008 року, станом на 5 січня 2009 року інформація ще не була закінчена внаслідок чого її не можна вважати рекламою, доводить що відсутність дозволу на розміщення реклами несе організація яка надає рекламні послуги.
Закон України «Про рекламу» від 3 липня 1996 року №270/96-ВР відповідно до його преамбули регулює відносини, що виникають у процесі зокрема розповсюдження реклами.
Загальні вимоги до реклами встановлені статтею 8 вищенаведеного закону, пунктом п’ятим якого передбачено, що реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.
Відповідальність за порушення законодавства про рекламу визначена статтею 27 Закону України «Про рекламу», пунктом 2 частини першої якої передбачена відповідальність рекламодавця, яким є позивач у справі, за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами.
Зазначена норма має імперативний характер, склад правопорушення доводиться самим фактом порушення вимог щодо змісту реклами, не залежить від вини роботодавця, внаслідок чого штраф застосований правомірно.
Колегія суддів не приймає посилання апелянта на відсутність предмету реклами, з огляду на те що зазначене спростовується актом перевірки, та приймає доводи що обставини наявності або відсутності дозволу не впливають на спірні відносини.
Колегія суддів дійшла висновку що відповідачем доведений склад правопорушення за яке застосований штраф спірним рішенням, внаслідок чого зазначене рішення не підлягає не скасуванню.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана неправильна правова оцінка спірним правовідносинам, постанова прийнята з додержанням норм матеріального права.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2009 року у справі № 2а-20795/09/1270 –залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2009 року у справі № 2а-20795/09/1270 –залишити без змін.
Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 10 листопада 2009 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Р.Ф. Ханова
Судді: Т.Г. Арабей
М.І. Старосуд