ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
________________________________________________________________________________________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62
Іменем України
ПОСТАНОВА
"10" травня 2007 р. Справа № 11/157а
За позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області |
17500, м. Прилуки, вул. 1 Травня, 48 а |
До: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Прилуки Чернігівської області |
17500, м. Прилуки, вул. Гімназична, 94 |
Про спонукання вчинити певні дії |
Суддя Ю.М. Бобров
Секретар О.Ю.Михальова
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :
Від Позивача: Фетисова Н.В. –гол. спеціаліст. –юрисконсульт, дов. від 19.02.07 р. № 1110/06.
Від Відповідача: Шумар Д.М. –зав. сектором юридично –правового забезпечення, дов. від 17.01.07 р. № 5.
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем - Управлінням Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області подано позов до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Прилуки Чернігівської області (далі –Відділення Фонду в м. Прилуки) про спонукання вчинити певні дії.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені у позовній заяві.
В позовній заяві позивач посилається, зокрема, на те, що пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання призначають органи Пенсійного фонду України на підставі ст. 23, 24, 26 Закону (далі –Закон № 1788). Згідно ст. 8, 81 Закону № 1788 виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Відповідно до п.п. ”г”, „д” п. 1 ст. 21 Закону України від 23.09.99 р. № 1105 –XIV „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (далі –Закон № 1105) на органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків покладено обов’язки по своєчасному та повному відшкодуванню шкоди, заподіяної застрахованій особі внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачувати йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності (в зв’язку з втратою працездатності) внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Крім того, ст. 24 Закону № 1105 передбачає, що після призначення і виплати Пенсійним фондом України пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, він набуває права на відшкодування зазначених витрат за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків, тобто відповідача.
Статтею 7 Закону України від 22.02.01 р. № 2272-ІІ „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (далі - Закон № 2272) передбачено, що органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, починаючи з 1 квітня 2001 р. відшкодовують органам Пенсійного фонду пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Отже, вважає позивач, відповідач з 01.03.06 р. повинен включати в акти щомісячної звірки та відшкодовувати Управлінню Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області виплачені пенсії, призначені громадянам Баран Валентині Миколаївнв, Туркіну Леоніду Мойсійовичу, Долгопяту Юрію Михайловичу, Лабунцю Михайлу Михайловичу та Фатунцову Михайлу Вікторовичу в період дії законодавства СРСР. Але ці виплачені пенсії відповідачем не взяті до заліку для відшкодування, сума виплачених пенсій та поштового збору за період з 01.03.06 р. по 01.03.07 р. не узгоджена, не включені в акт щомісячної звірки і до цього часу не відшкодована.
До прийняття рішення по справі позивачем заявлено усне клопотання про уточнення позовних вимог, в якому він просить суд зобов’язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Прилуки Чернігівської області включити в акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суму витрат на виплату пенсій громадянам Баран В.М., Туркіну Л.М., Долгопяту Ю.М., Лабунцю М.М. та Фатунцову М.В. в сумі 6237,08 грн. за період з 01.03.06 р. по 01.03.07р.
Клопотання судом задоволено.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, посилаючись, зокрема, на те, що питання страхових виплат (в т.ч. пенсій) громадянам, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн співдружності, регулюється Угодою про взаємне визнання права на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншими ушкодженням здоров’я, які пов’язані з виконанням ними трудових обов’язків, що була підписана 09.09.94 р. державами колишнього Союзу РСР, в тому числі і Україною (ратифікована Верховною Радою України). Згідно зі ст. 2 цієї Угоди відшкодування шкоди працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров’я, смерті, проводиться роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалося на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров’я, смерті. Роботодавець відповідальний за заподіяну шкоду відшкодовує її відповідно до свого національного законодавства.
На думку відповідача, взаєморозрахунки між фондами проводяться тільки по витратах ПФУ на виплату пенсій особам, застрахованим у Фонді від нещасних випадків на виробництві, а оскільки підприємства –роботодавці застрахованих осіб, щодо яких виник спір, знаходяться за межами України і не сплачують страхові внески за потерпілих, то дані особи не є застрахованими у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві України, а Фонд не є по відношенню до них страховиком.
Тому відділення Фонду в м. Прилуках не може погодитись з вимогами Управління ПФУ про прийняття до заліку сум пенсій, виплачених потерпілим, які зазнали ушкодження здоров’я на території інших держав, оскільки ні національне законодавство України про соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, ні вищезазначена Угода не покладають на Фонд обов’язок здійснювати виплати потерпілим, які отримали ушкодження здоров’я за її межами і переїхали на постійне місце проживання в Україну.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення на позов з мотивів, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Статтями 8, 10, 81 Закону України „Про пенсійне забезпечення” від 05.11.91 р. № 1788 - ХІІ (далі –Закон № 1178) передбачено, що пенсійне забезпечення громадян, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюються органами Пенсійного фонду України з виплатою пенсій за рахунок його коштів.
01.04.05 р. надбав чинності Закон № 1105, відповідно до ст.ст. 21, 28 якого обов’язок у разі настання страхового випадку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання чи пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Згідно із ч. 2 п. 5 ст. 24 Закону № 1105 якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Зазначена вище норма кореспондується із ч. 2 ст. 7 Закону № 2272, відповідно до якої потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Таким чином при понесенні Пенсійним фондом України витрат у зв’язку із виплатою пенсій, призначених на підставі ст. 26 Закону № 1788, вони підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування він нещасних випадків.
Механізм погодження та відшкодування витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, встановлений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, який був затверджений спільною постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.03 р. № 5-4/4, зареєстрованою в Мін”юсті України 16.05.03 р. за № 376/7697.
Зокрема, пунктом 5 зазначеного вище Порядку встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності ... та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків (пункт 6). Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідних коштів Пенсійному фонду України до 25 числа місяця, наступного за звітним (пункт 7).
Матеріалами справи підтверджується факт виплати позивачем за період з 01.03.06 р. по 01.03.07 р. пенсій по інвалідності громадянам, потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання за пенсійними справами № 130277 Баран В.М., № 132034 Туркіна Л.М., № 111911 Долгопята Ю.М., № 119554 Лабунця М.М. та № 130817 Фатунцова М.В. Факти нещасних випадків на виробництві підтверджуються актами за формою Н -1, витягами із актів огляду у МСЕК, копії яких наявні в матеріалах справи.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на те, що громадяни Баран В.М., Туркін Л.М., Долгопят Ю.М., Лабунець М.М. та Фатунцов М.В. не були застраховані в Україні і за них не сплачувалися до Фонду страхові внески, не приймаються судом до уваги, враховуючи наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 2 Закону № 1105 особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Статтею 27 Закону № 1788 встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Позивач, призначивши громадянам Баран В.М., Туркіну Л.М., Долгопяту Ю.М., Лабунцю М.М. та Фатунцову М.В. пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, тим самим визнав їх право на отримання даного виду пенсії.
Оскільки предметом спору по даній справі являється право позивача на відшкодування понесених ним витрат, а не право вказаних вище громадян на пенсію по інвалідності, посилання відповідача на те, що ці особи не були застраховані в Україні і за них не сплачувалися до Фонду страхові внески, є декларативним.
Питання пенсійного забезпечення громадян держав –учасниць СНД регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав –учасниць Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення від 13.03.92 р. (далі - Угода).
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України „Про міжнародні договори України” згода України на обов’язковість для неї міжнародного договору може надаватися шляхом підписання, ратифікації, затвердження, прийняття договору, приєднання до договору.
Отже Угода набрала чинності з моменту ї підписання, про що також зазначено в ст. 12 вказаної Угоди.
Статтею 1 Угоди встановлено, що пенсійне забезпечення громадян держав –учасників даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Всі витрати, пов’язані із здійсненням пенсійного забезпечення по даній Угоді, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами (ст. 3 Угоди).
Положення Угоди між державами –учасника СНД про взаємне визнання права на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням чи іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ними трудових обов’язків, укладеної 09.09.94 р., на яку посилається відповідач, не можуть застосовуватись до спірних правовідносин сторін, оскільки не розповсюджуються на пенсійні відносини.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов’язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Прилуки Чернігівської області включити в акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суму витрат на виплату пенсій у розмірі 6237,08 грн. за пенсійними справами № 130277 Баран В.М., № 132034 Туркіна Л.М., № 111911 Долгопята Ю.М., № 119554 Лабунця М.М. та № 130817 Фатунцова М.В. за період з 01.03.06 р. по 01.03.07 р.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява.
Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Чернігівської області.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного господарського суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 10.05.07 р. проголошено тільки в ступну та резолютивну частини постанови.
Постанова суду в повному обсязі виготовлена 15.05.07 р.
Сторони можуть отримати копію постанови, виготовлену в повному обсязі, подавши відповідну заяву на ім’я судді через канцелярію суду.
Суддя Ю.М.Бобров