16.05.07
Україна
Господарський суд Чернігівської області
І м е н е м У к р а ї н и
Р І Ш Е Н Н Я
м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.7-99-18
10 травня 2007 року № 13/75
Позивачі: ОСОБА_1 АДРЕСА_1
ОСОБА_2 АДРЕСА_2
ОСОБА_3 АДРЕСА_3
ОСОБА_4 АДРЕСА_4
ОСОБА_5 АДРЕСА_5
До відповідачів : Колективне торгово-промислове підприємство “Славутич”
14000 м. Чернігів, пр-т Миру, 89
ОСОБА_6, АДРЕСА_6
ОСОБА_7, АДРЕСА_7
ОСОБА_8,АДРЕСА_8
ОСОБА_9, АДРЕСА_9
ОСОБА_10, АДРЕСА_10
ОСОБА_11, АДРЕСА_11
ОСОБА_12, АДРЕСА_12
ОСОБА_13, АДРЕСА_13
Відповідач 10: Комунальне підприємство "Ліки України" Чернігівської обласної ради,
м. Чернігів, пр-т Миру, 89
Відповідач 11: Відкрите акціонерне товариство "Родовід-банк", м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 17
Предмет спору: про визнання недійсним протоколу №1 від 20.11.2001 року та договорів купівлі продажу
Суддя І.А.Фетисова
Представники сторін:
Від позивачів : ОСОБА_14 за дорученням, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
Від відповідачів : ОСОБА_15 довіреність без номеру, ОСОБА_10, ОСОБА_9;
ОСОБА_22 за довіреностю, ОСОБА_16, ; ОСОБА_17
СУТЬ СПОРУ
Заявлено позов про визнання договору купівлі - продажу від 23 листопада 2001 року, посвідченого ОСОБА_18, приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за НОМЕР_1, частини адміністративної будівлі по проспекту АДРЕСА_14 загальною площею 649,9 кв.м. - недійсним з наслідками двохсторонньої реституції, окрім того заявлено клопотання про поновлення процесуального строку для звернення до суду як такого , що пропущений з поважних причин.
Відповідач ( КТПП "Славутич") у відзиві на позов повідомив про невизнання позовних вимог.
Позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить визнати недійсним протокол № 1 від 20.11.01 р. загальних зборів учасників КТПП "Славутич", залучити до участі в справі в якості відповідачів Чернігівське обласне комунальне підприємство "Ліки України" та Відкрите акціонерне товариство "Родовід Банк"; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 06.02.03 р. в частині адмінбудівлі по проспекту АДРЕСА_14 загальною площею 127,8 м кв. - недійсним з наслідками двосторонньої реституції, визнати недійсним договір купівлі-продажу від 29.12.2006 р. в частині адмінбудівлі про АДРЕСА_14 загальною площею 238,5 кв. м - недійсним з наслідками двосторонньої реституції.
КП "Ліки України" надано відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує, посилаючись на наявність всіх необхідних документів на момент купівлі частини приміщень, зазначає на пропуск строку позовної давності позивачами без поважних причин і відсутність прав на його поновлення, просить у позові відмовити.
ВАТ "Родовід банк" в запереченнях на позов проти позовних вимог заперечив, мотивуючи непідсудністю господарському суду позову в частині визнання недійсним договорів купівлі-продажу, де сторонами договору є фізичні особи, окрім того зазначає на пропуск позовної давності позивачами.
Представником позивача заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та запропоновано поставити питання а) чи виконано підписи в оригіналі Протоколу №1 від 20.11.2001 року позивачами або іншими особами; б) чи виконано рукописні тексти оригіналу Протоколу №1 від 20.11.2001 року з підписами учасників та Протоколу №1 без підписів учасників, який знаходиться у справі нотаріального провадження однією особою; чи вносились зміни у оригінал тексту Протоколу №1 від 20.11.2001 року з підписами учасників.
Ухвалою суду від 11.04.2007 року клопотання позивачів відхилено.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши позивачів та їх повноважного представника та представників відповідачів, зясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:
Колективне торгово-промислове підприємство „Славутич” створено в наслідок перетворення державного торгового підприємства „Славутич” за рішенням загальних зборів товариства покупців від 20.01.1994 року , створеного членами трудового колективу, на підставі рішення №34-р від 24.02.1994 року виконкому Чернігівської міської Ради народних депутатів. Підприємство, як зазначено у п.1.2. Статуту, є суб'єктом права колективної власності, яке виникло на підставі викупу товариством покупців майнового комплексу державного торгового підприємства „Славутич”.
Позивачі по тексту позову стверджують, що вони є учасниками КТПП „Славутич” та посилаються на наявні у них Свідоцтва. Так, дійсно до матеріалів позовної заяви позивачами ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_5 надані Свідоцтва, відповідно за №№ 08,09,13 від 30.08.1996 року, по тексту яких зазначено, що частки цих працівників у статутному фонді становлять по 2% у кожного. Наявність таких підтверджуючих документів у ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , матеріалами до позовної заяви не підтверджена.
Наявність в матеріалах справи підписного листа учасників товариства покупців з включенням до списку ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та приватизаційного платіжного доручення №7 ОСОБА_4 судом до уваги не приймається з огляду на відсутність визначення в цих документах визначеної частки у статутному фонді підприємства , враховуючи при цьому належним та допустимим доказом цієї обставин Свідоцтво, відповідно до п.5.4. Статуту.
З тексту п.5.4. Статуту вбачається , що працівникові -вкладнику видається свідоцтво у якому вказується загальна сума належного йому вкладу та розмір у відсотках частки у загальній сумі статутного фонду підприємства, в зв'язку з цим наявність у ОСОБА_2 та ОСОБА_4 часток вкладу не підтверджена документально.
Приписами ст. 20 ч.1 Закону України „Про власність” в редакції станом на 2001 рік, визначено, що суб'єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об'єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об'єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами.
Приписами ст. 30 Закону України „Про власність” в редакції станом на 2001 рік здійснення права колективної власності визначено так, що колективний власник самостійно володіє, користується і розпоряджається об'єктами власності, які йому належать; право колективної власності здійснюють вищі органи управління власника (загальні збори, конференції, з'їзди тощо);окремі функції по господарському управлінню колективним майном може бути покладено вищими органами управління власника на створювані ними органи.
Слід зазначити, що застосування законодавчих актів які регламентуються діяльність акціонерних, повних та командитних товариств, товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю , відповідно до Закону України „Про господарські товариства” судом при розгляді справи не проводить з огляду на організаційно-правовий статус підприємства -колективне підприємство.
Згідно ст.14 ч. 4 Закону України „Про підприємства в Україні” чинного на 2001 рік, вищим керівним органом колективного підприємства є загальні збори (конференція) власників майна.
За п.6.3. Статуту КТПП „Славутич” право колективної власності здійснює вищий орган управління - загальні збори працівників ( учасників), в роботі зборів мають право участі всі працівникі підприємства незалежно від їх вкладу у Статутному фонді. Порядок проведення зборів визначено у п.6.9. Статуту, відповідно до якого зазначено, що про проведення зборів працівники повідомляються особисто та через об'яву з зазначенням часу, місця проведення зборів та порядку денного, повідомлення повинно бути зроблено не менше як за 20 днів до скликання зборів.
В судовому засіданні 10.05.2007 року керівник підприємства ОСОБА_10 та відповідач ОСОБА_9 стверджували, що в кабінеті керівника в приміщенні КТПП „Славутич” було завчасно розміщено об'яву про проведення 20.11.2001 року загальних зборів та про те, що всі працівникі підприємства були особисто та своєчасно повідомлені про проведення зборів . В судовому засіданні ціж особи стверджували про те, що загальні збори відбулись в робочий час й на ньому були присутні 10 учасників підприємства та 4 працівники ( ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_19). Відповідач ОСОБА_9 повідомила суду про наявність у неї 60% частки у статутному фонді КТПП „Славутич”, ОСОБА_10. повідомила про 2% частки у статутному фонді. Окрім того, представником відповідача КТПП „Славутич” ОСОБА_15 повідомлено в судовому засіданні про те, що а ні дошка об'яв, а ні сам текст об'яви на сьогоднішній день не збереглись, в зв'язку з тим, що минуло багато часу, а всі позивачі були присутні на загальних зборах 20.11.2001 року про що свідчать підписи на оригіналі протоколу, який залучено до матеріалів справи.
Приписами ч.3 п.4 ст.129 Конституції України визначено, що основними завданнями судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Представником позивачів в судовому засіданні 10.05.2007 року поставлено перед позивачами запитання, чи можуть вони повідомити суду обставини за якими вони не могли бути присутніми на загальних зборах 20.11.2001 року, в зв'язку з чим присутні в судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 повідомили про неможливість надання таких пояснень, оскільки не пам'ятають.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачами не доведено наявність обставин на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та недоведеність факту не попередження їх особисто, через об'яву про місце та час проведення загальних зборів 20.11.2001 року та факту неможливості та не прийняття особистої участі в загальних зборах саме в цей день.
Законодавчі акти не встановлюють будь-яких спеціальних вимог щодо форми та змісту протоколу загальних зборів, з тексту Статуту підприємства також не вбачається конкретних вимог щодо змісту протоколу, за виключення п.п.6.15;6.18 Статуту.
Порядок прийняття рішень з питань зміни Статуту, прийняття рішення про припинення діяльності підприємства та створення та припинення діяльності структурних підрозділів та філіалів, встановлений п.6.13. Статуту, відповідно до якого рішення приймаються відкритим голосуванням, більшістю ѕ голосів.
Статутом підприємства не визначено кількісних показників по кворуму загальних зборів ( одностайно або ѕ, інше) для прийняття рішення по відчуженню майна підприємства.
За текстами п.5.8.,6.5 та 6.9. Статуту підприємства, суд приходить до висновку, що визначення кворуму здійснюється у відповідності до кількості відсотків голосів ( долей або часток) наявних у працівників учасників у статутному фонді підприємства й учасники зборів мають кількість голосів, пропорційно розміру їх частки ( долі) у статутному фонді підприємства.
За таких обставин, наявність участі ( або відсутність ) в загальних зборах підприємства позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_5, які мають частку у статутному фонді підприємства кожний по 2% , не могло вплинути на результат прийняття рішення щодо продажу об'єкта нерухомості . Окрім того, участь у зборах підприємства є правом, а не обов'язком позивачів.
Наявний в матеріалах справи оригінал примірника із зазначенням списку присутніх, порядком денним та зафіксованим прийнятим рішенням протоколу загальних зборів від 20.11.2001 року містить підписи учасників зборів, заперечень щодо прийнятого рішення про продаж об'єкту нерухомості жодним з учасників зборів не висловлено.
Окрім того, слід зазначити, що п.7.12. Статуту підприємства визначено, що працівник має право отримувати від посадових осіб підприємства інформацію про господарську діяльність підприємства, знайомитись з даними бухгалтерського обліку і звітності, іншими документами. Пунктом 6.6. Статуту передбачено право працівника-учасника на отримання книги протоколів загальних зборів у будь-який час, на їх вимоги дирекція зобов'язана видати посвідчений витяг з книги протоколів.
Таким чином, наявне у позивачів право участі у загальних зборах, отримання витягів з протоколів, книги протоколів загальних зборів свідчить про можливість використання позивачами законного права своєчасного отримання інформації щодо купівлі-продажу об'єкту нерухомості та прийнятого рішення загальних зборів, в тому числі 20.11.2001 року.
Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення стороною процесуальної дії.
Посилання позивачів на отримання інформації щодо вчиненого продажу об'єкту нерухомості лише в 2005 році по запиту адвоката, судом до уваги як поважна причина пропуску строку позовної давності не приймається з огляду на вищенаведене та відсутності доказів на підтвердження обставин неможливості отримання інформації про це до 2005 року та намагання її отримання до 2005 року.
За таких обставин суд приходить до висновку про відхилення клопотання позивачів про відновлення пропущеного процесуального строку з поважних причин.
Суд не погоджується з обґрунтуванням позивачем заявлених вимог щодо визнання недійсним протоколу №1 від 20.11.2001 року та визнання недійсним договору купівлі продажу від 23.11.2001 року, посвідченого ОСОБА_18, приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за НОМЕР_1, щодо частини адміністративної будівлі по проспекту АДРЕСА_14 у м. Чернігові загальною площею 649,9 кв.м. такими нормами права - ч.3 ст.98, 203,216, 358 ЦК України, оскільки норми ЦК України, який набрав чинності з 01.01.2004 року, відповідно до п.4 Прикінцевих та Перехідних Положень цього Кодексу, застосовувати на правовідносини які виникли та припинили існування до 01.01.2004 року не має законних підстав.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги про визнання недійсним протоколу №1 від 20.11.2001 року є безпідставні, задоволенню не підлягають.
Приписами ч.1 п.4 ст.12 ГПК України встановлено підвідомчість господарським судам справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником ( засновниками, акціонерами), у тому числі учасником який вибув, а також між учасниками ( засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Під корпоративними відносинами, відповідно до ч.3 ст.167 ГК України розуміється відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Корпоративними правами, відповідно до ч.1 ст.167 ГК України є права особи, частка якої визначається у статутному фонді ( майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управління господарською організацією, отримання певної частки прибутку ( дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені статутними документами.
Заявлені позовні вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі продажу від 23.11.2001 року, посвідченого ОСОБА_18, приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за НОМЕР_1, щодо частини адміністративної будівлі по проспекту АДРЕСА_14 загальною площею 649,9 кв.м.; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 06.02.03 р. в частині адмінбудівлі по проспекту АДРЕСА_14 загальною площею 127,8 м кв. - недійсним з наслідками двосторонньої реституції, визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.12.2006 р. в частині адмінбудівлі про АДРЕСА_14 загальною площею 238,5 кв. м - недійсним з наслідками двосторонньої реституції, де сторонами угод ( продавцями ) є фізичні особи, які виступаються стороною договору не як працівники-учасники КТПП „Славутич” є спором про право цивільне, а не спором з корпоративних відносин. Окрім того, враховуючи вимоги ст. ст.1,21 ГПК України та приймаючи до уваги, що відповідачі - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_19, ОСОБА_12, ОСОБА_13 в оспорюваних договорах купівлі-продажу виступають як фізичні особи та реалізація їх прав як власників не пов'язана з наявними корпоративними правами учасників-працівників КТПП „Славутич” , суд приходить до висновку, що спір в цій частині не підлягає вирішенню в господарських судах України. В зв'язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню за п.1.ч.1 ст.80 ГПК України , з огляду на суб'єктний склад та характер заявленого спору, який не є спором з корпоративних відносин.
Керуючись ст.48,71,74,75,76,80 ЦК УРСР, ст.ст.256-261, 267, Прикінцеві та Перехідні Положення Цивільного кодексу України, ст.ст.22,33, 49, ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
В задоволенні частини позовних вимог про визнання недійсним протоколу №1 від 20.11.2001 року загальних зборів КТПП „Славутич” відмовити повністю.
В частині заявлених вимог про визнання недійсним договорів купівлі-продажу від 23.11.2001 року посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_18 та зареєстрованого в реєстрі за №НОМЕР_1 частини адміністративної будівлі по АДРЕСА_14 у м.Чернігів загальною площею 649,9 кв.м., від 06.02.2003 року посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_20 та зареєстрованого в реєстрі за НОМЕР_2 частини адміністративної будівлі по АДРЕСА_14 у м.Чернігів загальною площею 127,8 кв.м., від 29.12.2006 року посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_21 та зареєстрованого в реєстрі за №НОМЕР_3 частини адміністративної будівлі по АДРЕСА_14 у м. Чернігів загальною площею 238,5 кв.м. - провадження у справі припинити .
Суддя І.А.Фетисова
Повний текст рішення підписано 15.05.2007 року
Суддя І.А.Фетисова