Судове рішення #6639211

Справа № 22ц-2399/2009               Головуючий у 1- ій інстанції – Соловей В.В.

   Категорія – цивільна                       Доповідач - Шарапова О.Л.

                                                             

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                                       


17 листопада  2009 року                  
м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого- судді ЛИТВИНЕНКО І.В.,

суддів:               ШАРАПОВОЇ О.Л., СКРИПКИ А.А.

при секретарі

за  участю:                                   Штупун О.М.

ОСОБА_1, ОСОБА_2



          розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м. Чернігові   цивільну  справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 1 жовтня 2009 року у справі за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ господарських споруд та встановлення порядку користування земельною ділянкою, -


                                                    В С Т А Н О В И В :


В травні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просила встановити порядок користування  земельною ділянкою та провести поділ господарських споруд за адресою : АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вона є власником квартири №2 житлового будинку АДРЕСА_1. Власником іншої частини житлового будинку є відповідач. Вказане домоволодіння розташоване на земельній ділянці  площею 0,1372 га. Вона має намір здійснити будівництво нового будинку на зазначеній земельній ділянці, але для цього необхідно провести поділ господарських споруд та встановити порядок користування земельною ділянкою.  

Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 01 жовтня 2009 року позовні вимоги задоволені: виділено ОСОБА_3 та ОСОБА_1  земельну ділянку площею 686 кв.м кожному; стягнута з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошова компенсація вартості Ѕ частини сараю Б-1 в сумі  4752 грн. та судові витрати.

         В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення скасувати та закрити провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт посилається на те, що ним заявлений позов про переведення на нього прав та обов”язків покупця за договором купівлі-продажу, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки порушено його першочергове право на купівлю частини будинку як співвласника другої частини домоволодіння, передбачене ч. 1 ст. 362 ЦК України, але суд безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання щодо зупинення провадження у даній цивільній справі. Апелянт вказує на те, що  відповідно до договору купівлі-продажу від 12.08.08 року ОСОБА_3 придбала лише трикімнатну квартиру без господарських споруд, а йому відповідно до договору дарування від 26.12.1973 року належить  Ѕ частина будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1, але суд провів поділ вказаних господарських споруд та виділив позивачці у користування земельну ділянку, на якій розташовані належні йому господарські споруди. Апелянт зазначає, що  з нього безпідставно стягнуто у відшкодування витрат на проведення експертизи  500 грн.,  оскільки він оплатив вказані витрати в сумі 1000 грн.

         Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить  до  наступного висновку.

    Встановлено, що згідно з договором дарування від 26 грудня 1973 року ОСОБА_1 є власником Ѕ частини  житлового будинку з надвірними будівлями ( сарай В, сарай Б, погріб П) за адресою : АДРЕСА_1.

Відповідно до договору купівлі – продажу від 12 серпня 2008 року ОСОБА_3 є власником трикімнатної квартири № 2 за адресою : АДРЕСА_1.

Згідно з довідкою Козелецької селищної ради № 928 від 19.02.09 року за домоволодінням АДРЕСА_1 закріплені земельна ділянка площею 0,1372 га.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на виділ частки із майна, що є об”єктом права спільної часткової власності, порядок користування земельною ділянкою слід встановити відповідно до часток у праві власності на домоволодіння.  

Проте, з таким висновком не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

За змістом ст. ст. 316, 328 ЦК України  правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Як вбачається з договору купівлі-продажу від  12 серпня 2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Козелецького районного нотаріального округу Афанасьєвою О.Ф., зареєстрованого в реєстрі за № 1624, ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_3 прийняла трикімнатну квартиру № 2 АДРЕСА_1, що має 18.9 кв.м. житлової площі та 28.3 кв.м. загальної площі, прибудова „а” – загальною площею 5.7 кв.м.

Враховуючи, що згідно з укладеним договором купівлі-продажу від 12.08.08 року ОСОБА_3 набула права власності лише на квартиру № 2 АДРЕСА_1 без будь-яких надвірних будівель, апеляційний суд знаходить, що суд першоїі інстанції дійшов неправильного висновку щодо поділу господарських споруд, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині слід скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Висновок судової будівельно-технічної експертизи С – 9527 від 14 вересня 2009 року складений особами, які не є атестованими судовими експертами; у вказаному висновку відсутні  варіанти встановлення порядку користування земельної ділянкою, при якому сарай Б-1, сарай В-1 та погріб П-1, не знаходились б на земельній ділянці, наданій  позивачці;  в ході розгляду справи клопотання про призначення по справі повторної експертизи з даного питання  не заявлялося; позивачкою заявлялися вимоги про виділ земельної дялянки лише на якій розташовані  надвірні будівлі,  а тому апеляційний суд знаходить, що суд першої інстанції дійшов необгрунтованого  висновку щодо можливості встановлення порядку користування земельною ділянкою, а тому  судове рішення в цій частині слід скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 316, 328 ЦК України,   ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -


                                                    В И Р І Ш И В :


        Апеляційну скаргу   ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 1 жовтня 2009 року  - скасувати.

ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 по поділ господарських споруд та встановлення порядку користування земельною ділянкою – відмовити.  

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили



Головуючий:                                              Судді:










Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація