ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2009 р. справа № 2а-376/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Поплавського В.Ю.
суддів: Уханенка С.А., Сафронової С.В.,
при секретарі судового засідання: Фесовець А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області на постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання здійснити перерахунок та виплати недоплаченої державної соціальної допомоги «Дітям війни», -
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області та просив поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав свобод та інтересів, зобов’язати відповідача нарахувати недоплачену державну соціальну допомогу як дитині війни за 2006-2007 роки в сумі 2733,30 грн., відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12 червня 2009 року позовні вимоги задоволенні частково: відмовлено в поновлені пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав за 2006 рік, визнано протиправною бездіяльність відповідача, щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В іншій частині позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18 листопада 2004 року, та має статус «дитини війни», що підтверджується відміткою в пенсійному посвідчені (а.с. 6).
Згідно ст. 6 Закону №2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Дію статті 6 цього Закону було зупинено на 2006 рік відповідно п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року № 3235-IV.
Проте, Законом України від 22 березня 2006 року №3367-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» було внесено зміни та виключено п.17 ст.77 зазначеного закону.
Ці зміни набули законної сили через 10 днів після опублікування 22 березня, тобто 2 квітня 2006 року було відновлено дію ст. 6 в редакції від 1 січня 2006 року.
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року (із змінами, внесеними 19 січня 2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Але Кабінет Міністрів України у 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії «дітям війни», що у свою чергу виключало можливість збільшення пенсії «дітям війни».
На підставі викладеного колегія судів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно відмовив в задоволенні позовних вимог, які стосуються донарахування та виплати надбавки до пенсії у 2006 року, оскільки вони не ґрунтуються на законі.
Колегія суддів приймаючи до уваги те, що відповідач не наполягав на застосуванні ст. 99 КАС України під час розгляду справи, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог за 2007 рік та вважає, що суд першої інстанції правильно застосував положення Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, яким було відновлено дію ст. 6 закону України №2195-ІV.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003, №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Колегія суддів вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.
Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги відповідача стосовно того, що відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком як розрахункова величина застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим законом, і до такої категорії громадян як «діти війни» не застосовується, а згідно ст. 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій «дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, і Пенсійний фонд України не повинен нести відповідальність за позовами вказаної категорії громадян – є помилковими та спростовані вищенаведеними висновками.
Суд зауважує, що реалізація особою права, яке пов’язане з отриманням бюджетних коштів, котра базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймається до уваги.
Так, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Суди не повинні приймати до уваги обставини, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше. І тому до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
Суд першої інстанції, зобов’язуючи відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008 року вийшов за межі позовних вимог, що не в праві був робити. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Керуючись ст. 198, ст. 202, ст. 207 КАС України колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області задовольнити частково.
Постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12 червня 2009 року – скасувати в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та забезпечити виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року – скасувати.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня проголошення.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Судді: С.А. Уханенко
С.В. Сафронова