У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2009 року справа № 14/126
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – Поплавського В.Ю.(доповідач)
суддів – Уханенко С.А., Сафронової С.В.,
при секретарі - Фесовець А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги:
представника позивача – Самаріна Андрія Сергійовича
представника відповідача – Мельник Вікторії Володимирівни
на постанову Господарського суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2007 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркон-М» до Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції, третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю «Діантіс» про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -
в с т а н о в и л а:
В квітні 2007 року представник ТОВ «Аркон-М» звернувся з позовною заявою до Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції та уточнивши позовні вимоги просив визнати нечинними повідомлення-рішення Кіровоградської МДПІ за № 0000152300/0, №0000162300/0, №0000511720/0 від 06.02.2007 року, посилаючись на незаконність залишення без розгляду первинних скарг про перегляд оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 31 серпня 2008 року позовні вимоги позивача були задоволені частково, визнано нечинними та скасовано повідомлення-рішення від 06.02.20074 року за №0000152300/0 в частині визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 4 590,00 грн. в тому числі 3 060,00. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської МДПІ від 06.02.2007р. №0000162300/0 в часині визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 5 738,99 в тому числі 3 825,00грн. основного платежу та 1 913,00 грн. штрафної (фінансової) санкції. В іншій частині позовних вимог ТОВ «Аркон-М» відмовлено. Стягнуто з державного бюджету на користь позивача 1,70 державного мита.
Не погодившись з постановою суду, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, і прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.
Представник відповідача теж подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову суду в частині задоволення позовних вимог, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права при прийнятті постанови.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що спеціалістами Кіровоградської МДПІ було проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Аркон-М» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 11.11.2004 року по 30.09.2006 року.
За результатами перевірки, відповідачем було складено акт від 29.01.2007 року №8/23-00/33223594, яким встановлено порушення приписів Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме заниження підприємством податку на прибуток в розмірі 59 431,50, податку на додану вартість в розмірі 3 060,00 грн., податку з доходів фізичних осіб в розмірі 49,21 грн. (а.с. 37-50).
На підставі акту перевірки Кіровоградською МДПІ було винесено податкові повідомлення-рішення від 06.02.2007р. за №0000152300/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 89 147,00 грн., від 06.02.2007р. за №00001623000, яким визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 4 590,00 грн., від 06.02.2007 р. за №0000511720/0, яким визначено податкове зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 147,63 грн.
Позивач не згоден з податковими повідомленнями-рішеннями та вважав, що є неправомірними посилання відповідача у акті перевірки на порушення вимог п.5.1., пп. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме те, що віднесені ТОВ «Аркон-М» до складу валових витрат консультаційних послуг вартістю 18 364,53 грн., які надані протягом 2004-2005 років ТОВ «Діантісс» не підтвердженні належним чином оформленими актами виконаних робіт, в результаті чого завищено суму валових витрат на 15 303 грн., бо акти здачі-прийняття виконаних робіт з консультативних послуг повністю узгоджувалися з приписами ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тобто містили всі передбачені законом реквізити, були скріплені печатками контрагентів та підписані уповноваженими представниками. Крім того, податківцями не було зазначено у акті перевірки, яким конкретно приписам діючого законодавства не відповідають спірні акти здачі-прийняття.
Також, позивач не міг погодитись з твердженням відповідача, що він неправомірно відніс до складу валових витрат затрати по ремонту меблів (в результаті чого ним було завищено суму валових витрат на 222 423 грн.), а повинен був створити відповідну групу на суму поліпшення основних фондів, оскільки відповідно до пп.8.7.1. п.8.7. ст.. 8 вищевказаного Закону, платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов’язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів. в сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Отже, витрати на поліпшення орендованих основних фондів не перевищували десятивідсоткову межу сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок відповідного періоду.
Що стосується податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб, яке з урахуванням штрафних санкцій складає 147,63, то позивач вважав, що в акті перевірки не відповідає дійсності висновок відповідача щодо застосування податковим агентом податкової соціальної пільги у травні місяці платнику податків ОСОБА_1., тоді як заяву про податкову соціальну пільгу подано нею лише 01.06.2005р.
Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «Аркон» та скасовуючи податкове рішення-повідомлення Кіровоградської МДПІ від 06.02.2007 року №0000162300/0 про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 4 590,00 грн., в тому числі 3 060,00 грн. основного платежу та 1 530,00 грн. штрафної (фінансової) санкції, суд першої інстанції виходив з того, що витрати, понесені позивачем за консультативні послуги зробленими ТОВ «Діантісс» і не визнані відповідачем в акті перевірки, підтверджені актами приймання-передачі, платіжними дорученнями, податковими накладними та іншими документами, що підтверджують отримання позивачем послуг, які пов’язані з підготовкою, організацією та веденням виробництва ТОВ «Аркон-М».
Тобто, господарський суд прийшов до висновку, що ТОВ «Аркон-М» правомірно віднесло до податкового кредиту суми податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ «Діантісс».
Разом з тим, господарський суд визнав обґрунтованим висновок податкового органу щодо безпідставного завищення валових витрат, понесених на ремонт орендованого майна та відповідне завищення податкового кредиту, оскільки згідно документів, представлених позивачем, а саме оборотно-сальдової відомості підприємства за 2005 рік рахунок № 10 «Основні фонди підприємства» відсутній, отже і балансова вартість основних фондів відсутня. Орендовані основні засоби повинні знаходитись на позабалансовому не є власністю підприємства.
Крім того, у зв’язку з тим, що позивачем двічі, а саме в третьому та четвертому кварталах 2005 року до складу валових витрат віднесені витрати по актам виконаних робіт №14 без дати на суму 21 780,00 грн., №18 на суму 3 630,00 грн. №20 на суму 13 933,00 грн., судом першої інстанції було відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення відповідача від 06.02.2007 року №0000152300/0 в частині нарахування податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 55 606,00 грн. основного платежу та 27 803,00 грн. штрафної (фінансової) санкції.
Також, судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні позовної вимоги щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 06.02.2007 року №0000511720/0 про нарахування податкового зобов’язання по податку фізичних осіб в розмірі 147,63 грн., бо позивач погодився з належними доводами відповідача щодо обґрунтованості спірного рішення, викладеного в запереченнях, та не наполягав на задоволенні позовних вимог щодо визнання нечинним цього рішення-повідомлення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до п.5.1 Закону України N 334/94-ВР, від 28.12.1994 «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Пунктом 5.3.9 цього ж Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Проте, акти здачі-прийняття консультаційних послуг вартістю 18 364,53 грн., які надані протягом 2004-2005 років ТОВ «Діантісс» мають обов’язкові реквізити передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є фактом здійснення господарської операції.
Отже, судом першої інстанції вірно було скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської МДПІ від 06.02.2007р. №0000162300/0.
Крім того, суд першої інстанції правомірно скасував податкове повідомлення-рішення Кіровоградської МДПІ від 06.02.2007р. №0000152300/0 в частині визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 5 738,00 грн., в тому числі 3 825,00 грн. основного платежу та 1 913,00 грн. штрафної санкції, оскільки матеріалами справи сума у розмірі 5 738,00 грн. не підтверджена.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Також, судом першої інстанції вірно було визнано правомірним податкове повідомлення-рішення від 06.02.2007р. №0000511720/0 з підстав погодження позивача з тим, що це рішення відповідача є обґрунтованим у зв’язку з чим позивач не наполягав на задоволені цієї позовної вимоги.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника ТОВ «Аркон-М» та апеляційну скаргу представника міжрайонної державної податкової інспекції – залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2007 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту її проголошення.
Повний текст виготовлено 10 листопада 2009 року.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Судді: С.А. Уханенко
С.В. Сафронова