ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
________________________________________________________________________________________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62
Іменем України
П О С Т А Н О В А
"04" травня 2007 р. Справа № 11/88а
|
За позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 |
|
АДРЕСА_1 |
|
Третя особа на стороні позивача: Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 |
|
АДРЕСА_2 |
|
До: Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції |
|
14000, м. Чернігів, вул. Воровського, 6 |
|
Про визнання нечинним рішення та акта перевірки |
Суддя Ю.М. Бобров
Секретар О.Ю.Михальова
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :
Від Позивача: ОСОБА_1 -особисто, паспорт ІНФОРМАЦІЯ_1,
ОСОБА_3 -представник, дов. від НОМЕР_1.
Від Відповідача: Сетченко С.М. -гол. держподатінспектор, дов. від 27.01.07 р. № 186/9/10-015.
Від Третьої особи: ОСОБА_2 -особисто, паспорт ІНФОРМАЦІЯ_2
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем -суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 подано адміністративний позов до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсним акта перевірки та рішення інспекції.
На підставі ст. 150 КАСУ в розгляді справи оголошувались перерви.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені у позовній заяві.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається, зокрема, на те, що посадовими особами органу державної податкової служби перевірка магазину, де він проводить підприємницьку діяльність, була проведена з порушенням вимог Закону України „Про державну податкову службу в Україні”. Крім того, позивач вважає, що все викладене в акті перевірки, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуване рішення, не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону.
Відповідач у письмових запереченнях на позов позовних вимог не визнає, вважаючи, що проведеною перевіркою виявлені порушення СПД ОСОБА_1 вимоги Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі -Закон № 265), які були зафіксовані в акті перевірки. Тому, вважає відповідач, оскаржувані позивачем акт перевірки і прийняте на підставі його рішення відповідають вимогам чинного законодавства.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення на позов з мотивів, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву та у письмових доповненнях до нього.
Третя особа на стороні позивача, як не заявляє самостійних вимог на предмет спору -СПД ОСОБА_2, зокрема, вважає, що перевірка посадовими особами органу державної податкової служби СПД ОСОБА_1 була проведена з порушеннями вимог чинного законодавства. Вона була присутня при проведенні перевірки і вважає, що не всі факти, викладені в акті перевірки, видповідають дійсності.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача та його представника, представника відповідача, третю особу, допитавши свідків, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності -фізичну особу, за місцем проживання: АДРЕСА_1.
Посадовими особами ДПІ у м. Чернігові ОСОБА_4 та ОСОБА_5, згідно наказу начальника ДПІ у м. Чернігові від 04.09.06 р. № НОМЕР_2 та направлення на перевірку від 05.09.06р. №НОМЕР_3, було проведено перевірку СПД ОСОБА_1 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт перевірки від НОМЕР_4.
Як зазначено в акті перевірки, перевіркою було виявлено порушення п. 1, п. 2, п. 9 та п. 13 ст. 3 Закону № 265.
Перевіркою встановлено:
- незабезпечення зберігання фіскальних звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій, а саме: на момент перевірки в книзі обліку розрахункових операцій відсутні Z -звіти № 6 і № 56. В розділі 1 книги обліку розрахункових операцій підклеєно фіскальні звітні чеки: Z -звіт № 5 від 08.07.06 р., та Z -звіт № 7 від 10.07.06 р., Z -звіт № 55 від 27.08.06 р. та Z -звіт № 57 від 28.08.06 р.;
- непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, а саме: при реалізації 1 пачки цигарок „Вінстон” легкі, вартістю 2,80 грн., розрахункова операція через реєстратор розрахункових операцій не проводилась, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції не видавався;
- незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Сума готівкових коштів склала 911,53 грн., а в денному звіті реєстратора розрахункових операцій зазначена сума 36,64 грн., тобто невідповідність склала 872,09 грн.
На підставі цього акта перевірки, на підставі п.1, п. 4 ст. 17, ст. 22 Закону № 265, відповідачем було прийнято рішення від 19.09.06 р. № НОМЕР_6 про застосування до СПД ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 4714,45 грн.
За результатами розгляду апеляційної скарги СПД ОСОБА_1, першим заступником начальника Чернігівської МДПІ прийнято оскаржуване позивачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.10.06 р. № НОМЕР_5, в якому сума 4714,45 грн. фінансових санкцій залишена без змін.
Відповідно до п. 1 та п. 13 ст. 3 Закону № 265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Місце проведення розрахунків, згідно ст. 2 Закону № 265 - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (п. 1 ст. 17 Закону № 265).
У разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (ст. 22 Закону № 265).
Як вбачається із матеріалів справи, СПД ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність з продажу, зокрема, тютюнових виробів з проведенням розрахункових операцій через РРО на частині орендованої ним площі магазину „ІНФОРМАЦІЯ_3”, який розташований ІНФОРМАЦІЯ_4. В цьому магазині також здійснює підприємницьку діяльність СПД ОСОБА_2, якою частина площі магазину взята у ОСОБА_1 в суборенду. У розміщеному на частині площі магазину відділі СПД ОСОБА_2 здійснює роздрібну торгівлю товарами без застосування РРО. Місця, де СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2 здійснюють розрахунки з покупцями за продані товари та зберігаються отримані за реалізовані товари готівкові кошти, знаходяться за одним прилавком. При цьому, готівкові кошти, належні СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2, зберігаються у різних касах.
Так, згідно пояснень СПД ОСОБА_2, приблизно о 13 год. 08.09.06 р. до магазину зайшли два покупці та упросили продати їм пачку цигарок. Після уговорів, ОСОБА_2 продала їм пачку цигарок „Вінстон” за ціною 2,80 грн., при цьому ця операція через РРО не проводилась. Оскільки цей товар належав СПЛ ОСОБА_1, який в цей час був відсутній у магазині, отримані за цигарки кошти ОСОБА_2 поклала до своєї каси, щоб потім передати СПД ОСОБА_1 для проведення через РРО. Після цього покупці пред'явили службові посвідчення, направлення на перевірку і повідомили про проведення перевірки СПД ОСОБА_1.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які здійснювали перевірку, пояснили, що купили пачку цигарок „Вінстон” за ціною 2,80 грн., яку їм продала ОСОБА_2. Отримані кошти ОСОБА_2 поклала у касу за прилавком, розрахунок через РРО вона не проводила. Після цього, вважаючи, що ОСОБА_2 є продавцем СПД ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомили про проведення перевірки. Самого СПД ОСОБА_1 у магазині на початку проведення перевірки не було.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зробили денний звіт РРО і запропонували ОСОБА_2 перерахувати готівкові кошти, які знаходились за прилавком. ОСОБА_2 пояснила перевіряючим, що у магазині здійснюють торгівлю два суб'єкти підприємницької діяльності, а саме СПД ОСОБА_1 та вона -СПД ОСОБА_2. Незважаючи на заперечення, перевіряючі наказали ОСОБА_2 перерахувати всі готівкові кошти, які знаходилися в її касі та касі СПД ОСОБА_1, що вона і зробила. Сума всіх готівкових коштів склала 911,53 грн., про що ОСОБА_2 вказала в розписці до акта перевірки. В денному звіті РРО зазначена була сума 36,64 грн. Таким чином, перевіряючими було зроблено висновок, що невідповідність суми готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті СПД ОСОБА_1, склала 872,09 грн.
Але суд вважає, що при проведенні перевірки перевіряючі мали можливість, але, незважаючи на пояснення СПД ОСОБА_2, не намагалися з'ясувати, які ж готівкові кошти належать СПД ОСОБА_1, а які СПД ОСОБА_2 .
Згідно Податкового роз'яснення щодо застосування пунктів 5, 6, 7 статті 9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, затвердженого наказом ДПА України від 14.01.02 р. № 20, невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків (перевищення або недостача) сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, призводить до порушення пов'язаного з непроведенням розрахункових операцій через РРО (п. 1 ст. 17 Закону). При застосуванні фінансових санкцій, передбачених ст. 22 Закону, невідповідністю готівкових коштів слід вважати розбіжність між сумою готівкових коштів на місці проведення розрахунків і сумою коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, з врахуванням суми готівкових коштів, яка не була проведена через РРО і в свою чергу склала невідповідність готівкових коштів.
Суд вважає правомірним застосування до СПД ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 14,00 грн. (2,80 грн*5) відповідно до ст. 22 Закону № 265 та в сумі 14,00 грн. (2,80 грн.*5) відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265.
Крім того, позивачем не надано суду доказів, які б спростовували зазначене в акті перевірки порушення вимог п. 9 ст. 3 Закону № 265 щодо забезпечення зберігання фіскальних чеків в книгах обліку розрахункових операцій. Тому суд вважає правомірним застосування до СПД ОСОБА_1 і фінансових санкцій в сумі 340,00 грн. (17,00 грн. *20) відповідно до п. 4 ст. 17 Закону № 265.
Таким чином, правомірним ї застосування до позивача фінансових санкцій на загальну сум 368,00 грн. (14,00 грн.+14,00 грн.+340,00 грн.) і безпідставним застосування фінансових санкцій в сумі 4346,45 грн. (4717,45 грн.-368,00 грн.).
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч. 3 ст. 94 КАСУ).
Тому сплачені позивачем 3,13 грн. держмита підлягають присудженню з Держбюджету.
Керуючись ст.ст. 2, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсним рішення Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції від 19 жовтня 2006 року № НОМЕР_5 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині застосування до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 4346,45 грн. штрафних (фінансових) санкцій, відмовивши в решті вимог.
3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31114095600002 в УДК у Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965) на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_7, розрахункові рахунки відсутні) 3,13 грн. сплаченого держмита.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява.
Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернігівської області.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 04.05.07 р. проголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова суду в повному обсязі виготовлена 10.05.07 р.
Сторони можуть отримати копію постанови, виготовлену в повному обсязі, подавши відповідну заяву на ім'я судді через канцелярію суду.
Суддя Ю.М.Бобров