ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2009 року №22а-15415/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді
суддів
при секретарі судового засідання Старунського Д.М.,
Олендера І.Я., Стародуба О.П.,
Вітер І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги та визнання дій неправомірними,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1. 07.08.2008 року звернулася в суд з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України в якому просить визнати дії відповідачів неправомірними та стягнути з управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради недоплачену частину одноразової щорічної грошової допомоги як дружині померлого учасника війни, інваліда ІІ групи за 2005-2007 роки в розмірі 2 893,18 гривень.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2008 року позов задоволено частково. Зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради виплатити в користь ОСОБА_1 недоплачену частину одноразової щорічної грошової допомоги за 2007 рік в розмірі 1 080,18 гривень, визнавши його дії щодо цього неправомірними. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Прийняте судом першої інстанції рішення мотивоване тим, що відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має право на отримання до 5-го травня щорічної разової грошової допомоги у визначених розмірах, такі вимоги є законними, а тому судом першої інстанції відновлено порушене право в межах стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги за 2007 рік.
Покликається на те, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнано неконституційними положення п.13 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлено зменшений розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня, а тому виплата допомоги у 2007 році повинна здійснюватись у розмірах, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Що стосується вимог позивача в частині стягнення недоплачених сум такої допомоги за 2005 – 2006 роки, то ним пропущено строк звернення до суду за такими виплатами. За таких обставин, суд першої інстанції не вбачає підстав для покладення зобов’язання на державні органи сплатити недоплачену грошову допомогу за ці роки.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2008 року скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що виключно законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (ст.95 Конституції України) та щорічно затверджуються асигнування для головних розпорядників коштів. Головним розпорядником коштів для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є Міністерство праці та соціального захисту населення України.
Згідно ч.2 ст.4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетному кодексу України і закону про Державний бюджет України. Статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлені абсолютні розміри виплат щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня. Таким чином грошова допомога виплачена у розмірах визначених Державним бюджетом України, а зобов’язання державних органів щодо виплати такої є виконаними в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач згідно довідки №141 від 01.06.1993 року є дружиною померлого учасника війни, інваліда ІІ групи /а.с.4/.
Як вбачається з довідки №3968 від 23.01.2008 року /а.с.5/ позивачу у 2007 році було виплачено щорічну разову допомогу до 5-го травня в розмірі 150,00 гривень.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задоволити, а постанову суду першої інстанції скасувати з таких підстав.
Згідно ст.100 КАС України пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Оскільки позивачу було відомо про виплати допомоги не в повному обсязі в 2005-2006 роках, то, на думку колегії суддів, судом першої інстанції вірно відмовлено в стягненні допомоги за ці роки.
Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. За цим конституційним приписом у разі якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата грошової допомоги для ветеранів війни, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України.
Відповідачі не мають повноважень на самостійне визначення розміру грошової допомоги, яка виплачується до 5-го травня, оскільки, згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На час виплати щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня за 2007 рік, розмір такої виплати був встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», що додатково, поряд з нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» регулював відносини з виплати зазначеної допомоги і такі норми на час виплати не були ні відмінені, ні визнані неконституційними.
За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватись положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Відповідно на той час дії відповідачів повністю узгоджувались з вимогами законодавства і це вказує, на те що суб’єкти владних повноважень діяли на підставі та в спосіб передбачений законом, тобто правомірно.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції помилково вирішив питання, щодо зобов’язання виплатити допомогу за 2007 рік, оскільки згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було встановлено виплату щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни не мають зворотної дії в часі. Таким чином, на момент виплати вказаної допомоги до 5-го травня за 2007 рік, діяла норма Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яка була чинною.
Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що при вирішенні справ про стягнення недоплачених сум щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня слід керуватися нормами законів, які були чинними на момент проведення таких виплат.
Судом першої інстанції не враховано, що зазначена допомога є разовою, тобто виплачується щорічно виключно до 5 травня і чинним законодавством України не передбачена можливість повторних виплат чи доплат цієї допомоги при подальшій зміні її розміру.
За таких обставин, беручи до уваги, те що законодавством врегульовані правовідносини щодо виплат, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також, що отримано зазначені виплати в розмірі, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», органи державної влади правомірно керувалися даними нормами у спірних правовідносинах, відповідно дії відповідачів по нарахуванню та виплаті щорічної грошової допомоги є правомірними та виконаними в повному обсязі.
Відповідно до п.1 ст.202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.3, 202 п.1, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради задоволити.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2008 року у справі №2а-3997/08 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складання постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді І.Я. Олендер
О.П. Стародуб
Постанова у повному обсязі складена 30.10.2009 року.