ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2009 року №22а-18774/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Обрізка І.М., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання Сивулич О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області на постанову Яворівського районного суду Львівської області від 15.10.2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області про стягнення грошової допомоги, -
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області про стягнення грошової допомоги.
Позивач посилався на те, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому, як учаснику бойових дій щорічно до 5 травня повинна виплачуватись разова грошова допомога у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком. Однак, всупереч цим вимогам грошова допомога в 2004-2008 роках виплачувалась не в повному обсязі.
Позивач просив стягнути з управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області на його користь недоплачену щорічну разову грошову допомогу за 2004-2008 роки.
Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 15.10.2008 року позов задоволено частково.
Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області на користь ОСОБА_1 недоплачену разову щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2007-2008 роки в розмірі 3865,30 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржило управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що виплата грошової допомоги потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України.
Крім того, управління як розпорядник коштів керувалось виключно нормами чинного законодавства, відповідно до статей Бюджетного кодексу України та Законів України про Державний бюджет на відповідні роки, відповідно до яких надходили кошти до управління праці та соціального захисту населення для проведення виплати одноразової щорічної допомоги.
Апелянт просить скасувати постанову Яворівського районного суду Львівської області від 15.10.2008 року та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у повному обсязі заявлених позовних вимог.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення статті Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якою встановлено виплату щорічної разової допомоги для учасників бойових дій у розмірі 280 грн., а тому виплата разової щорічної грошової допомоги до 5 травня учасникам війни у 2007 році повинна здійснюватись у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи.
Встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, з врахуванням чого до 5 травня йому виплачувалась разова щорічна грошова допомога у 2004 році – в розмірі 120 грн., у 2005-2006 роках - в розмірі 250 грн., у 2007 році - в розмірі 280 грн., у 2008 році – в розмірі 310 грн. відповідно до положень Законів України Про Державний бюджет України на відповідні роки.
За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватись положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
За таких підстав, в частині відмови в стягненні з відповідача суми недоплаченої щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2005, 2006 роки рішення суду першої інстанції є законним.
Щодо стягнення суми недоплаченої щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2004, 2007 та 2008 роки, то Рішеннями Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №20-рп/2004, від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та №10-рп/2008 року від 22.05.2008 було визнано неконституційними положення Законів України Про Державний бюджет України на 2004, 2007 та 2008 роки, яким зупинено на 2004 рік та 2007-2008 роки дію частини п'ятої статей 12, 13, І4 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Тобто рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №20-рп/2004, від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року мають перспективну дію.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. За цим конституційним приписом у разі якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата грошової допомоги для ветеранів війни, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України.
При цьому, відповідач не має повноважень на самостійне визначення розміру грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня.
Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції помилково вирішено питання, щодо стягнення допомоги за 2007-2008 роки, оскільки на момент виникнення спірних відносин, а саме: на дату нарахування і виплати ОСОБА_1 органами праці та соціального захисту населення відповідних коштів, положення Законів України Про Державний бюджет України на 2007 та 2008 рік були діючими, а відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, підстав для визнання дій управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області неправомірними щодо виплати щорічної одноразової допомоги до 5 травня в 2007-2008 роках немає, оскільки управління діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Беручи до уваги, що законодавством врегульовані правовідносини щодо виплат, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також, що ОСОБА_1 отримував зазначені виплати в розмірах, встановлених Законами України Про Державний бюджет України на 2007 та 2008 роки, органи державної влади правомірно керувалися нормами даного Закону у спірних правовідносинах.
З огляду на викладене оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення невиплаченої щорічної допомоги за 2007-2008 роки з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині з наведених вище підстав.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області задоволити.
Постанову Яворівського районного суду Львівської області від 15.10.2008 року у справі № 2а-261/08 скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення невиплаченої щорічної разової допомоги як учаснику бойових дій за 2007-2008 роки та прийняти нову постанову, якою позивачу в цій частині позову відмовити.
В решті постанову Яворівського районного суду Львівської області від 15.10.2008 року у справі № 2а-261/08 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : І.М. Обрізко
В.З. Улицький
Повний текст виготовлено 06.11.2009 року