Справа № 206/4712/17

Провадження № 2/206/1212/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2017 Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючий суддя Маштак К.С.,

за участю:

секретаря Говтви Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ

06.09.2017 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії.

08.09.2017 за даною позовною заявою відкрито провадження.

11.09.2017 до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову в порядку ст. 151-153 ЦПК України.

Подана заява мотивована тим, що спірна земельна ділянка може бути незаконно відчужена третіми особами, в зв’язку із чим, заявник вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони відчуження будь-якими особами земельної ділянки, яка розташована по вул. Лелечій, № 4 у м. Дніпро, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Вивчивши та дослідивши матеріали позовної заяви, а також заяви про забезпечення позову в їх сукупності, суд вважає, що заява ОСОБА_1, подана в порядку ст. ст. 151-153 ЦПК України, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається безпосередньо із позовної заяви, позивачем у позові ініційоване питання захисту свого законного інтересу, а саме щодо відведення йому земельної ділянки та відповідно передання її у приватну власність, в передбаченому законодавством порядку та строках, враховуючи його звернення до відповідача, надання повного пакету документів для здійснення відповідних дій, а також бездіяльності останнього з даного приводу (не передання земельної ділянки позивачу, в той час, як дана земельна ділянка, на сьогодні, стала об’єктом інтересу інших осіб, яким відповідач надає відповідні дозволи на відведення такої ділянки), що передувало поданню відповідного позову.

Так, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»  суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї конвенції.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов’язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок (справу № 22774/93, ЄСПЛ 1999-V, § 66). У справі «Кайсин проти України» Європейський суд наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов’язкового рішення суду стосовно однієї з сторін. У справі «Бурдов проти Росії» Європейський суд зазначив, що виконання будь-якого судового рішення є невід’ємною стадією процесу правосуддя.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Так, одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 1 та ч. 2 статті 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до роз'яснень, що надані в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та реально існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернула з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, з позовної заяви та долучених матеріалів вбачається, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладені обставини та положення закону, предмет позову та характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 122, 151-153, 208-210 ЦПК України, - УХВАЛИВ

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити. Заборонити Дніпропетровській міській раді вчиняти будь-які дії стосовно земельної ділянки по вулиці Лелечій, 4 у місті Дніпрі.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя К.С. Маштак