Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 листопада 2009 року справа № 2а-12633/09/0570
приміщення суду, зала судових засідань№10 за адресою: м. Донецьк бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів: Василенко Л.А.
Старосуда М.І.
при секретарі судового засідання:
за участю сторін:
від позивача:
від відповідача:
Дегтярьовій А.М.
Чевичеловій О.А. – за дов. від 22.12.2008 року
Ємець А.П. – за дов. від 2 березня 2009 року
Широков в.г. – за дов.від 19 травня 2009 року
розглянувши апеляційну скаргу
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 15 вересня 2009 року (повний текст виготовлений 20 вересня 2009 року)
по адміністративній справі № 2а-12633/09/0570 (суддя Кошкош О.О.)
за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»
до
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку
про
скасування податкового повідомлення-рішення від 20 липня 2009 року № 0000631322/1/22630/10/15-16-23/5 на суму 205,50 грн., -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року по справі № 2а-12633/09/0570 (арк. справи 79-84) були задоволені позовні вимоги Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000631322/1/22630/10/15-16-23/5 від 20 липня 2009 року, яким до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 205,50 грн. на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державний цільовими фондами».
Постанова Донецького окружного адміністративного суду обґрунтована застосуванням до спірних правовідносин, що виникли між сторонами положень підпункту 16.5.3. пункту 16.5. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».
Відповідач, не погодившись із постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року надав апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду (арк. справи 88-89), в якій посилаючись на порушення застосування адміністративним судом першої інстанції норми підпункту 16.5.1. пункту 16.5. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», просив скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду та винести нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Позивач із зазначеним в апеляційній скарзі не погодився та, посилаючись на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права Донецьким окружним адміністративним судом при винесенні рішення, зазначав про відсутність підстав для скасування судового рішення адміністративного суду першої інстанції.
Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевірив наявні в матеріалах справи документи і обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.
20 березня 2009 року позивачем було надано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість (вх. № 2395) за звітний податковий період березень 2009 року, яким було визначено суму податкових зобов’язань з податку на додану вартість у розмірі 3929943,00 грн.
16 квітня 2009 року позивачем був наданий до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість за звітний податковий період березень 2009 року (вх. № 3374). Зазначеним податковим розрахунком позивачем були збільшені визначені самостійно податкові зобов’язання з податку на додану вартість за звітний податковий період – березень 2009 року на суму 8333,00 грн. Сума самостійно нарахованого штрафу платником податку у зв’язку із самостійним виправленням помилки складає 417,00 грн.
В період з 27 квітня 2009 року по 28 квітня 2009 року відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість за березень 2009 року. Внаслідок проведення перевірки відповідачем було складено Акт про результати невиїзної документальної перевірки № 463/15-16-23/5-00191678 від 28 квітня 2009 року.
Відповідно до висновків викладених податківцями в акті, в процесі здійснення перевірки податківцями було встановлено несвоєчасну сплату суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість за звітний податковий період березень 2009 року в сумі 2055, 04 грн. Зазначена сума зобов’язань виникла у зв’язку із наданням позивачем уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за звітний період березень 2009 року, яким було збільшено суму податкових зобов’язань на загальну суму 8750,00 грн. Станом на день надання позивачем уточнень, за даними податкового обліку за позивачем обліковувалася переплата з податку на додану вартість в сумі 6277,96 грн. Сплата залишку суми збільшення податкових зобов’язань відбулося платіжним дорученням № 142 від 17 квітня 2009 року, тобто із затримкою на один день. Факт сплати 2055 грн. 04 коп. 17 квітня 2009 року підтверджується зворотним боком облікової картки платника податків (арк. справи 70), що є належним доказом.
На підставі висновків викладених в акті перевірки, 13 травня 2009 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000631322/0/15439/10/15-16-23/5 (арк. справи 12) яким до позивача було застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій на підстав 17.1.7. статті 17.1. статті 17. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» в сумі 205,50 грн. за затримку на 1 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобов’язань.
Скарга позивача на податкове повідомлення-рішення № 0000631322/0/15439/15-16-23/5 від 13 травня 2009 року була залишена без задоволення, та внаслідок її розгляду податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення 3 0000631322/1/22630/10/15-16-23/5 від 20 липня 2009 року (арк.. справи 21).
Строки погашення податкових зобов’язань визначені підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами ”, якою передбачено що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Відповідно до підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами ” дата подання податкової декларації залежить від визначення базового податкового періоду, як то місяць, квартал, півріччя, рік.
При цьому пунктом 17.2 статті 17 цього Закону одночасно встановлено, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з такого податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'ять відсотків від такої суми з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку. Таким чином суд апеляційної інстанції доходить висновку, що кінцевим терміном сплати зобов’язань за уточненими розрахунками, за змістом яких платник податків збільшує податкові зобов’язання, граничним терміном сплати таких є дата їхнього подання.
Тобто, датою виникнення зобов’язань позивача зі сплати податкових зобов’язань зі сплати податку на додану вартість, визначених уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість за звітний податковий період березень 2009 року (вх. № 3374) від 16 квітня 2009 року в сумі 8750,00 грн. є 16 квітня 2009 року.
З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що сума податкових зобов’язань з податку на березень 2009 року у сумі 2055 грн. 04 коп. була сплачена 17 квітня 2009 року, з затримкою на один день.
Платіжні доручення щодо сплати зобов’язань за березень що одержані банком 23 та 24 березня 2009 року (арк. справи 25-27), тобто до подачі уточненого розрахунку жодного відношення до спору не мають, оскільки надані до банку до виникнення узгоджених зобов’язань за уточненим розрахунком.
Таким чином, дослідивши документи справи колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що постанова Донецького окружного адміністративного суду винесена з порушенням застосування норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а самі обставини встановлені не повно, що за положеннями статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для задоволення апеляційної скарги, та скасування судового рішення.
Відповідно до частини 6 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної інстанції ухвалить нове судове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно з частиною 3 зазначеної статті, якщо адміністративний позов задоволений частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 24, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року у справі № 2а-12633/09/0570 задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року у справі № 2а-12633/09/0570 скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволені позову Комунальному підприємству «Компанія «Вода Донбасу» про скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 20 липня 2009 року № 0000631322/1/22630/10/15-16-23/5 на суму 205,50 грн. відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошені її вступна та резолютивні частини у судовому засіданні 16 листопада 2009 року, в присутності представників сторін. Повний текст складений та підписаний 16 листопада 2009 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Р.Ф. Ханова
Судді: Л.А. Василенко
М.І. Старосуд