ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" травня 2007 р. Справа № 05/39
Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Швидкого В.А., секретаря судового засідання Бойко Т.В., за участю представників:
від позивача: Хандюк Т.О. - за довіреністю;
від відповідача: Цюренко О.М. - директор;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства "Черкаський консервний комбінат"
до Приватного малого підприємства "Панорама"
про визнання договору розірваним, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 5052,08 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Державним підприємством "Черкаський консервний комбінат" (далі-позивач) заявлено позов до Приватного малого підприємства "Панорама" (далі-відповідач) про визнання договору №5 від 20 липня 2003 року розірваним, зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме: повернути трактор моделі Т-25А, 1990 року випуску, реєстраційний номер 46-56 ЧД та стягнення 5052,08 грн. з яких 3784,01 грн. заборгованості по орендній платі, 183,63 грн. - річні, 1084, 44 грн. неустойка.
В ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по орендній платі, 3 % річних та неустойки і просить суд стягнути з відповідача 2916,86 грн. заборгованості по орендні платі за період з 20 липня 2003 р. по 20 червня 2006 р., 148,99 грн. річних та 2378,03 грн. неустойки. Представник позивача позов в судовому засіданні підтримала по підставам викладеним у позовній заяві.
Відповідач позов не визнав.
Матеріалами справи і в судовому засіданні встановлено.
20 липня 2003 р. між сторонами укладено договір оренди трактора Т-25. Строк дії договору з 03 січня 2003 р. по 20 липня 2004 р. Згідно з п. 3.2. договору початком строку оренди є момент підписання акту при передачі трактора. Акт прийому - передачі сторонами підписано 20 липня 2003 р. Орендна плата сторонами визначена у розмірі 83,33 грн. на місяць, і підлягає коригуванню на встановлений місячний індекс інфляції та перераховується не пізніше 10 числа наступного місяця ( п.п. 4.1., 4.2., 4.3. договору).
З 24 травня 2006 р. позивач направив відповідачу претензійну вимогу, в якій повідомив про відмову від договору з підстав, передбачених п.2 ст. 782 ЦК України та пропонував сплатити заборгованість по орендній платі, неустойку, 3 % річних та повернути трактор.
Вимога відповідачем не виконана, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду.
Заперечуючи проти позову відповідач у відзиві на позов вказав, що орендований трактор Т-25 за своїм технічним станом прийшов до непридатного до використання стану, та не підлягав ремонту, про що позивач був повідомлений листом від 20 травня 2004 р. № 317, а також позивачу було запропоновано розірвати договір та призначити дату передачі трактора.
03 серпня 2004 р. листом за № 327 позивач був повідомлений про необхідність прийняти трактор до 01 вересня 2004 р. В противному разі трактор буде здано у металобрухт. Позивач відмовився від прийняття трактора, тому трактор було здано у металобрухт.
21 березня 2002 р. відповідач після укладення договору оренди сплатив позивачу 1200 грн. в якості передоплати по орендній платі.
В ході розгляду справи представник відповідача пояснив суду, що викладені у відзиві на позов обставини стосуються іншого трактора. Щодо трактора, взятого в оренду по договору від 20 липня 2003 р., то після направлення позивачу листа за № 317 від 20 травня 2004 р., в якому було запропоновано позивачу до 01 вересня 2004 р. забрати трактор, трактор на протязі 4 місяців знаходився на території відповідача, а потім зник. Відповідач вважав, що трактор забрано позивачем оскільки орендна плата позивачу не сплачувалась і останній претензій з цього приводу не пред'являв.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Договір оренди укладено відносно майна, що відноситься до державної форми власності. Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду державного та комунального майна регулюється Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон).
Пунктом 11.1 передбачено, що строк дії договору з 03 січня 2003 р. до 20 квітня 2004р.
Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Така умова продовження терміну дії Договору передбачена також п. 11.6.
Сторони після закінчення терміну дії Договору не попереджали одна одну про припинення дії Договору, тому Договір продовжувався до 20 липня 2005 р., до 20 липня 2006 р., 20 липня 2007 р.
Частиною 1 ст. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Згідно з ч. 3 ст. 291 ГК України на вимогу однієї з сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу. Виходячи із змісту ст. 188 ГК України у разі недосягнення згоди між сторонами, щодо розірвання, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Позивач з такою вимогою до суду не звертався. Виходячи із вимог ст. 188 ГК України, ст. 291 ЦК України відмова позивача від Договору є необґрунтованою. В зв'язку з цим вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки у сумі 2378,03 грн. задоволенню не підлягає.
Позивач просить суд стягнути орендну плату за період з 20 липня 2003 р. по 30 червня 2006 р.
За вказаний період відповідач, як зазначає позивач, повинен був сплатити орендну плату у сумі 4116,86 грн. Позивач не заперечує, що відповідачем сплачено 1200 грн., в якості орендної плати, тому просить суд стягнути заборгованість по орендній платі у сумі 2916,86 грн.
Позов в цій частині підлягає до часткового задоволення.
Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Представник відповідача заперечує проти стягнення боргу за межами строку позовніої давності.
Позивач звернувся до суду 05 грудня 2006 р. Виходячи із дати звернення право позивача на стягнення заборгованості виникає з 05 грудня 2003 р. Таким чином, за грудень 2003 р. - червень 2006 р. відповідач повинен був сплатити 3681,93 грн. Відповідачем сплачено 1200,00 грн. Борг становить 2481,93 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач має право на стягнення трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач просить стягнути з відповідача 148,99 грн. річних. Розрахунок 3-х процентів річних зроблено вірно.
Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказами у справи є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Зокрема, такими засобами є письмові докази.
Заперечуючи позовні вимоги, відповідач послався на листи № 327 від 03 серпня 2004 р. та № 317 від 20 травня 2004 р. із змісту яких вбачається, що відповідач пропонував розірвати Договір в зв'язку із технічним станом орендованого трактору та пропонував позивачу забрати трактор до 01 вересня 2004 р. На вказаних листах є підпис особи, яка отримала вказані листи. Як встановлено в судовому засіданні листи отримано бувшим директором Лисенко В.Б.
Останній надав суду письмове пояснення, з якого вбачається, що ним отримано листи, але згоди на розірвання Договору не було надано, оскільки згідно з Договором відповідач самостійно був повинен доставити трактор у транспортний цех.
Будь яких інших доказів, які б свідчили, що позивач надав згоду на розірвання Договору відповідач суду не надав.
Не надано відповідачем також доказів щодо викрадення орендованого трактора з його території.
Керуючись ст. ст. 49,82 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного малого підприємства "Панорама", м. Черкаси, вул. Чехова, 10, кв. 20, ідентифікаційний код 22797246 на користь Державного підприємства "Черкаський консервний комбінат", м. Черкаси, вул. Чигиринська, 13, ідентифікаційний код 05529691 - 2481,93 грн. заборгованості, 148,99 грн. річних, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
СУДДЯ Швидкий В.А.
З оригіналом згідно
помічник судді І.О. Ятіна