Справа № 2-4385\09

                                                 Р І Ш Е Н Н Я

                                                Іменем України

   06 листопада 2009 року Голосіївський районний суд м.Києва у складі

головуючого                             -             судді Колдіної О.О.

при секретарі                            -                       Плющ Я.В.,

провівши  в приміщенні суду відкритий розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

                                                   в с т а н о в и в:

       Позивач у справі, ОСОБА_1., звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2., в якому просить шлюб розірвати, оскільки спільне життя між подружжям не склалось через різні погляди на сімейне життя, ведення спільного господарства та безвідповідальне ставлення відповідача до інтересів родини.. Спільне господарство не ведеться, шлюбні стосунки не підтримуються, подальше існування сім»ї вона вважає не можливим.

      В ході розгляду справи позивач підтримала позовні вимоги і просила суд позов задовольнити, обгрунтовуючи тим, що подальше існування сім”ї вона вважає неможливим, спроби відновити шлюбні стосунки не призвели до примирення, шлюб є формальним, відповідач не дбає про сім»ю, не надає матеріальну допомогу.

     Відповідач в  судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, фактичні обставини справи не заперечував, зазначивши, що подальше існування сім»ї вважає не можливим.

     Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

      В судовому засіданні судом достовірно встановлено, що сторони   з 28.12.1996 р.  перебувають  у шлюбі, зареєстрованому в Відділі реєстрації актів цивільного стану Голосіївського району м.Києва, актовий запис № 1061.

     Від шлюбу мають неповнолітніх дітей – ОСОБА_3, 1997 р. народження, ОСОБА_4, 2003 р. народження.

    Також, судом встановлено, що сторони не підтримують шлюбних відносин,  спільне господарство не ведуть, мають окремий бюджет. Через постійні суперечки на побутовому грунті подружжя втратило почуття любові та поваги один до одного. Сторони живуть власним життям і власними інтересами.

      Судом вживались заходи для примирення сторін, однак, після надання строку на примирення, шлюбні стосунки між сторонами не відновились.

      Примирення між сторонами не можливе. Подальше існування сім»ї суперечить інтересам сторін і впливає на психоемоційний стан дитини..

      Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що подальше збереження сім»ї не можливе, а тому шлюб підлягає розірванню.

      Суд вважає необхідним покласти витрати по сплаті державного мита в органах реєстрації актів цивільного стану за реєстрацію розірвання шлюбу на відповідача   у справі.

     На підставі викладеного, керуючись ст.ст.110,112 Сімейного кодексу України, ст.ст.15,  130,  213-215 ЦПК України, суд –

                                                         в и р і ш и в:

    Позов задовольнити.

    Шлюб  між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 28.12.1996 р. в Відділі реєстрації актів цивільного стану Голосіївського району м.Києва, актовий запис № 1061- розірвати.

    При реєстрації розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 державне мито в сумі 17 (сімнадцять) гривень, ОСОБА_1 звільнити від сплати державного мита.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання зави про апеляційне оскарження.

     Суддя