Справа № 1-829\09
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Валігури Д.М.
при секретарі Борисейко М.О.,
за участю прокурора Сівакової І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженка Житомирської області Ємільчинського району с. Варварівка, громадянка України, українка, освіта середня, раніше не судима, непрацююча, проживає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2.
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 05.09.2009 року біля 05 год. 00 хв., знаходячись в приміщенні нічного клубу «Саксон», за адресою: м. Київ, вул. Трутенка, 4, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, вчинила порушення громадського порядку, внаслідок чого службою охорони нічного клубу «Саксон» були викликані працівники міліції.
Приблизно о 05 год. 15 хв. до приміщення нічного клубу «Саксон» прибули дільничний інспектор міліції Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_2 та старший дільничний інспектор міліції Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3., що перебували на чергуванні з забезпечення громадського порядку на території Голосіївського району м. Києва. Підійшовши до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3., що були одягнені у формений одяг, представились працівниками міліції, пред»явили свої службові посвідчення, після чого ОСОБА_1, достовірно знаючи, що перед нею знаходяться працівники правоохоронного органу, відмовилась надати документи для перевірки, чим вчинила непокору працівникам міліції. Після цього, працівниками міліції прийнято рішення доставити ОСОБА_1 до Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві до Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві для встановлення особи та подальшого розбору. На пропозицію проїхати до Голосіївського РУ, ОСОБА_1 категорично відмовилась та почала висловлюватись на адресу працівників міліції нецензурною лайкою. При спробі провести ОСОБА_1 до автомобіля, остання вчинила непокору працівникам міліції, а саме нецензурно виражалась в сторону працівників міліції та чинила супротив. Після доставки ОСОБА_1 до Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві, під час того, як ДІМ Голосіївського РУГУ МВС України ОСОБА_2 наказав ОСОБА_1 вийти з автомобіля, остання нанесла ОСОБА_2 декілька ударів ногою з сидячого положення в область черевної полості та грудної клітини, після чого викинула з автомобіля речі працівників міліції та власні речі, а саме: міліцейські фуражки від форменого одягу, власну жіночу сумку та мобільний телефон. Виходячи з автомобіля ОСОБА_1 відірвала ОСОБА_2 лівий погон і шеврон з лівого рукава форменого піджака, кинула в останнього власним мобільним телефоном, нецензурно висловлювалася в його сторону, щодо інших працівників міліції, та нанесла ОСОБА_2 декілька ударів в обличчя відкритими долонями.
В подальшому ОСОБА_1, маючи бажання нанести ушкодження працівнику правоохоронного органу, достовірно знаючи, що перед нею перебуває працівник правоохоронного органу одягнений у формений одяг, нанесла декілька ударів в область обличчя, вирвала з голови пучок волосся та сережку з правого вуха експерту сектору ТКЗР Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
В результаті протиправного нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 спричинено припухлість м»яких тканин з почервонінням шкіри у надбрівній ділянці голови з правого боку, що згідно висновку експерта № 1692\Е від 28.09.2009 року, відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Внаслідок нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_2 спричинено садна у лобній ділянці голови зліва, на червоній каймі нижньої губи по центру, по передньому краю правого променево-зап»ясткового суглобу, на задній поверхні шиї у верхній третині, на правій задньо-бічній поверхні шиї та її нижній третині, що згідно висновку експерта № 1691\Е від 28.09.2009 року відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1, вину в інкримінованому їй злочині визнала повністю та дала покази про те, що вона дійсно 05.09.2009 року спільно з ОСОБА_5. відпочивала в нічному клубі «Саксон». Коли вони почали танцювати до неї почав чіплятися раніше їй невідомий молодий хлопець. Вказаний хлопець постійно підбігав до неї зі спини та чіпав руками за інтимні частини тіла, після чого зразу відбігав у іншу частину приміщення. Молоді люди, що сиділи поряд підійшли до зазначеного хлопця та у ввічливій формі попросили його не чіплятися до неї. Доки молоді люди, які заступилися за неї знаходились у приміщенні клубу, її ніхто не чіпав, проте як тільки вони покинули приміщення, невідомий хлопець знову підбіг до неї та взяв руками за інтимну частину тіла, після чого одразу відійшов у сторону. Будучи розгніваною, вона схопила з барної стійки лівою рукою залізний «шейкер» для приготування коктейлів та кинула в сторону невідомого хлопця, внаслідок чого «шейкер» влучив йому у голову. Через деякий час до танцювального залу зайшло двоє працівників міліції одягнених у формений одяг. Вказані працівники підійшли до неї та попросили відійти у сторону для з'ясування обставин події що трапилась. На зазначену пропозицію працівників міліції вона відреагувала агресивно та відмовилась з ними йти. Працівники міліції взяли її під руки та намагались вивести з залу, на що вона почала чинити опір, вириватись, виражатись нецензурною лайкою у бік працівників міліції. Після того як її вивели на вулицю, працівники міліції посадили її на заднє сидіння автомобіля, марки і державних номерних знаків якого вона не пам'ятає, і повезли її до Голосіївського РУ ГУ MB С України в м. Києві. На протязі усієї дороги до Голосіївського РУ вона нецензурно лаялась на працівників міліції та всіляко пручалась в автомобілі. Коли автомобіль зупинився навпроти центрального входу до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, вийшовши з автомобіля, вона почала кидати в працівників міліції власними речами, зокрема мобільним телефоном, хапатися за формений одяг працівників міліції, внаслідок чого відірвала пагони та шеврон. Описати події в подробицях вона не може, оскільки усіх подробиць подій не пам'ятає. Коли вона знаходилась перед центральним входом до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, поряд з іншими працівниками міліції стояла дівчина невисокого росту, худорлявої статури з чорним кольором волосся, яка була одягнена у форму працівника міліції. В руках дівчина тримала фотоапарат. Коли зазначена дівчина спілкувалась з працівниками міліції, їй здалось, що вона та інші працівники міліції з неї глузують. Про що говорили працівники міліції з дівчиною у міліцейській формі їй не відомо, оскільки самої розмови вона не чула. Внаслідок негативних емоцій, що виникли у неї до вказаної дівчини у міліцейській формі, вона підійшла до неї та схопила правою рукою за волосся. Фотоапарат, що був в руках у дівчини упав на бетонні сходи біля входу до райвідділу міліції. До них підійшли працівники міліції, що стояли поруч та почали розбороняти. Наскільки вона пам'ятає, ударів один одному вони не наносили. Після того як працівники міліції розборонили її та дівчину у міліцейській формі, її забрали до камери затриманих громадян. Потім її сфотографували, на деякий час знову помістили до камери. Через деякий час до неї зайшов працівник міліції, повів її до кабінету на четвертому поверсі Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, де після перевірки наявності особистих речей вона підписала документ, в якому було зазначено, що усі її речі збережено та претензій до працівників міліції вона не має. Після цього, її повезли до лікаря-нарколога для проведення освідування на стан алкогольного сп'яніння. Після огляду лікарем-наркологом, працівники міліції знову завезли ОСОБА_1 до Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві, де в кабінеті слідчого у неї відібрали письмові пояснення з приводу подій що трапились. Прочитавши пояснення вона їх підписала, після чого її відвели до заступника начальника Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві Набекала В.М., який роз'яснив їй процедуру проведення перевірки за фактом, що трапився. Після розмови з Набекало В.М. її відпустили до дому, попередньо відібравши зобов'язання з'являтися за першим викликом до органів внутрішніх справ, прокуратури та суду.
Враховуючи, що підсудна ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини справи і судом встановлено, що вона правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції, заслухавши думку прокурора та роз’яснивши підсудній положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів у справі.
За наведених вище обставин суд приходить до висновку про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину повністю і об’єктивно доведена в судовому засіданні.
Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 2 ст. 345 КК України, оскільки вона своїми умисними діями вчинила заподіяння працівникам правоохоронного органу, що перебували при виконанні своїх службових обов»язків легкі тілесні ушкодження.
Обставиною, що пом’якшує покарання підсудної суд визнає її щире каяття.
Обставина, що обтяжує покарання підсудної ОСОБА_1 суд визнає вчинення нею злочину у стані алкогольного сп»яніння.
Обираючи вид та міру покарання підсудній, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особу ОСОБА_1, яка за місцем проживання характеризується позитивно, у вчиненому щиро розкаялась, раніше не судима, не працює, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_6., 2004 р.н., на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, і приходить до висновку про те, що її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, та за можливе при призначенні покарання застосувати вимоги ст.ст. 75, 76 КК України із звільненням її від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом визначеного судом терміну не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов’язки.
Долю речових доказів по справі слід вирішити відповідно до вимог ст. ст. 81, 248 КПК України.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись статтями 323, 324 КПК України, суд, –
з а с у д и в :
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбачено ч. 2 ст. 345 КК України та призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного судом покарання, якщо вона протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов’язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.
Речові докази по справі: поліетиленовий пакет з пучком волосся чорного кольору, поліетиленовий пакет з пагоном старшого лейтенанта міліції та шевроном від форменого одягу, поліетиленовий пакет з форменим кітелем працівника міліції синього кольору, які зберігаються в камері зберігання речових доказів прокуратури Голосіївського району м. Києва, - знищити.
Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб.
Суддя