Справа № 1-692\09
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Валігури Д.М.
при секретарі Борисейко М.О.,
за участю прокурора Кулеби М.В.,
адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженка міста Києва, громадянка України, не працює, не одружена, освіта середньо-спеціальна, раніше не судима, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 02.07.2009 року близько 02.00 годин, знаходячись на В. Кільцевій дорозі, біля зупинки громадського транспорту «вул. Леся Курбаса» з метою послідуючого звідництва для розпусти прийняла замовлення по мобільному телефону (НОМЕР_1) від наглядно знайомого ОСОБА_2., який повідомив, що йому необхідно надання сексуальних послуг повіями. Під час розмови ОСОБА_1, повідомила ОСОБА_2., що вартість надання сексуальних послуг, становить 350 гривень. Після згоди ОСОБА_2. на умови ОСОБА_1, останній вказав адресу, куди потрібно під'їхати для надання інтимних послуг, а саме м. Київ, вул. Деміївська, 45 б. ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на звідництво для розпусти, запропонувала повії ОСОБА_3., яка знаходилась в цей час поруч з нею на В. Кільцевій дорозі, надати клієнту ОСОБА_2., сексуальні послуги за грошову винагороду, на що остання погодилась. 02.07.2009 року, приблизно о 02.30 годин, ОСОБА_2. разом з ОСОБА_1 та повією ОСОБА_3. прибули в приміщення сауни, розташованій по вул. Деміївська, 45 б в м. Києві, де ОСОБА_1 звела ОСОБА_2. з повією ОСОБА_3, для надання сексуальних послуг. Після чого, ОСОБА_2. передав останній грошові кошти у сумі 250 гривень в якості авансової оплати за надання сексуальних послуг, а ОСОБА_1 передав грошові кошти в сумі 100 гривень в якості оплати за звідництво для розпусти. Повія ОСОБА_3 передала кошти у сумі 250 гривень для зберігання ОСОБА_1, та після чого надала клієнту ОСОБА_2., в приміщенні сауни за вищевказаною адресою, інтимні послуги у вигляді класичного сексу.
Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину в інкримінованому їй злочині визнала повністю та дала покази про те, що вона дійсно 02.07.2009 року, приблизно о 00.10 годин, біля буд. № 34 по вул. Зодчих в м. Києві зустрілась зі своєю наглядно знайомою повією на ім»я ОСОБА_5, з якою познайомилась на В. Кільцевій дорозі. Після зустрічі, вона з ОСОБА_5 пішли на вул. В. Кільцева, щоб підшукати клієнтів для надання інтимних послуг за винагороду. Приблизно о 02.00 годині, того ж дня, їй на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_2, з яким вона була раніше знайома, та в ході розмови, ОСОБА_2 запитав чи зможе вона надати йому інтимні послуги та знайти дівчину для його знайомого, яка б надала інтимні послуги за винагороду. ОСОБА_1 повідомила, що у неї є подруга, яка займається проституцією та, якщо треба, вона може звести її з його другом. Вона також уточнила, що її інтимні послуги та інтимні послуги дівчини будуть коштувати по 350 гривень, на що він погодився. Про винагороду для себе по телефону вона не уточнювала. Вони домовились зустрітися на зупинці громадського транспорту по вул. Леся Курбаса. ОСОБА_5 вона повідомила, що підшукала їй клієнта за 350 гривень, з яким потрібно зустрітися на зупинці громадського транспорту. Приблизно через 10 хвилин під»їхав автомобіль «Део Нексія» з позначкою «таксі», в якій знаходився тільки ОСОБА_2 та водій. Вона та ОСОБА_5 сіли в таксі. По дорозі ОСОБА_2 повідомив, що вони їдуть в сауну, яка розташована на вул. Деміївська, 45б та те, що його друг не приїде. Після того, як вони приїхали за вищевказаною адресою, ОСОБА_2 сказав, що йому сподобалась ОСОБА_5 та він бажає, щоб інтимні послуги йому надала вона. По приїзду в сауну, ОСОБА_2 дав ОСОБА_1 100 гривень, як винагороду за те, що вона його звела його з ОСОБА_5, ОСОБА_5 він також дав 250 гривень, як плату за надання сексуальних послуг, які вона передала ОСОБА_1 для зберігання. Після чого, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 пішли в приміщення сауни, а вона стала чекати їх в коридорі сауни. 02.07.2009 року, приблизно о 02.00 годині, після того, як ОСОБА_5 надала сексуальні послуги, вони втрьох вийшли з приміщення сауни де були затримані працівниками міліції. Під час затримання у неї було вилучено грошові кошти у сумі 350 гривень, купюрами по 100 гривень та 50 гривень, які передав ОСОБА_2. в якості оплати сексуальних послуг ОСОБА_3. та ОСОБА_1 в якості оплати за звідництво з повією ОСОБА_3., а також її мобільний телефон.
Враховуючи, що підсудна ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини справи і судом встановлено, що вона правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції, заслухавши думку прокурора та роз’яснивши підсудній положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів у справі.
За наведених вище обставин суд приходить до висновку про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину повністю і об’єктивно доведена в судовому засіданні.
Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 2 ст. 302 КК України, оскільки вона своїми умисними діями вчинила звідництво для розпусти з метою наживи.
Обставиною, що пом’якшує покарання підсудної суд визнає її щире каяття.
Обставин, що обтяжували б покарання судом не встановлено.
Обираючи вид та міру покарання підсудній, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, дані про особу ОСОБА_1, яка слідчим характеризується позитивно, у вчиненому щиро розкаялась, раніше не судима, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, і приходить до висновку про те, що її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, та за можливе при призначенні покарання застосувати вимоги ст.ст. 75, 76 КК України із звільненням її від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом визначеного судом терміну не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов’язки.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. ст. 81, 248 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –
з а с у д и в :
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбачено ч. 2 ст. 302 КК України та призначити їй покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного судом покарання, якщо вона протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов’язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.
Речові докази по справі: вилучені у ОСОБА_1 02.07.2009 року грошові кошти в сумі 350 гривень, а саме: три купюри номіналом по 100 гривень з серійними номерами АФ 5045264, АН 1889207, АС 8523536 та одна купюра номіналом 50 гривень з серійним номером ГБ 4409803, які знаходяться на зберіганні в фінансовій частині Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві – звернути на рахунок держави.
Речовий доказ: вилучений у ОСОБА_1 02.07.2009 року мобільний телефон «Нокіа 2610», в корпусі чорного кольору, ІМЕІ 355528017943714, в який вставлена сім-карта мобільного оператора «Київстар» за номером НОМЕР_1, який передано на зберігання під розписку ОСОБА_1 – залишити ОСОБА_1
Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб.
Суддя