Справа № 2-61/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

12 листопада 2009 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

•   головуючого – судді – Помазан В.А.,

•   при секретарі – Фальковій І.М.,

•   за участю прокурора – Німко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Лозова Харківської області цивільну справу за Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії-Лозівського відділення ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення завданих збитків, в якій зазначає, що відповідно до Законів України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України», «Про державний бюджет України на 2008 рік» та Постанови КМУ «Про виплату у 2008 році громадянам України компенсаційних втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 02 січня 1992р. в установи  Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, та облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, придбані на території Української РСР установами Ощадного банку України» від 09 січня 2008 року № 1 з початку 2008р. здійснюється виплата зазначеної компенсації.

Вищевказаними законами України встановлено, що у 2008 році компенсація втрат проводиться їх власникам станом на 01 січня 2008р. у межах залишків на рахунках, але не більше 1000 грн. на вкладника. Вкладник може мати декілька компенсаційних рахунків та це не приводом для отримання за кожним рахунком 1000 грн..

Так, 08.01.2008р. до ТВБВ № 2841/038 та до ТВБВ № 2841/035, відповідачем були подані заяви-доручення з копіями паспорту та ідентифікаційного коду, на підставі яких відповідні дані були внесені до інформаційно-аналітичної системи «Центральний реєстр вкладників».

В ході перевірки було встановлено, що відповідачем в порушення вимог зазначеної Постанови КМУ та Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян» замість одного разу двічі отримано по 198,02 долари США, що відповідно до офіційного курсу НБУ на дату отримання становить 1000 грн., а саме: 15.01.2008р. – у ТВБВ № 2841/038 та у ТВБВ № 2841/035.

Таким чином, в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, відповідач двічі отримав компенсаційні виплати, які призначені для виплат іншим клієнтам Ощадбанку та спричинив позивачеві збитки у розмірі 1000 грн.

У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача завдані збитки у розмірі 1000,00 грн., а також держмито у розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30,00 грн..

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги по мотивам, викладеним у позовній заяві, прохала стягнути вказані кошти на рахунок філії - Лозівського відділення ВАТ «Ощадбанк». Крім того, пояснила, що з державного бюджету конкретно для ОСОБА_1 надійшла лише 1000 грн., а другу - 1000 грн., йому було виплачено з власних коштів банку, він не мав права реєструватися в двох відділеннях ВАТ «Ощадбанку».  Інформаційно-аналітична система «Центральний реєстр вкладників» почав працювати з 08.01.2008 року, але станом на 15.01.2008р. підтвердження з даного Реєстру про реєстрацію вкладників, яки подали документі відповідно 08.01.2008р. до філії Лозівського відділення ВАТ «Ощадбанк» не надходило. В зв’язку з чим, виплати вкладникам, які подали заяви 08 січня 2008 року проводились за списками сформованими працівниками банку у ручному режимі на підставі документів, поданих вкладниками. Перевірити реєстрацію вкладників в інших відділеннях ВАТ «Ощадбанку» було неможливо, а тому деякі вкладники зареєструвалися декілька разів і отримали у кожній установі «Ощадбанку» по 1000 грн.,  всупереч норм Постанови КМУ та Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян».

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав,   проти позовних вимог заперечував, оскільки вважав, що кошти, які знаходились на розрахункових рахунках ВАТ «Ощадбанку» належать йому, так як їх накопичував, щоб використати у старості. Він діяв у межах Закону і отримав кошти без будь-якого примусу з його боку до працівників ощадбанку та у відповідності до закону і роз’яснень по телебаченню з боку Уряду; що саме працівники банку, обох відділень №2841/035 та № 2841/038, надали йому роздруковані заяви про видачу грошей і ці заяви він – ОСОБА_1 підписав та додав ксерокопії документів, які вимагала ощадкаса; що гроші він отримав через три дні після подачі заяв – саме цей час, як пояснили йому, необхідний для перевірки документів із надходженням грошей із Києва.

Також  зазначив, що знаходиться у вкрай тяжкому матеріальному становищі. Пояснив, що отримані у 2008 році компенсаційні виплати – це кошти витрачені на його існування та ліки – бо дуже часто хворіє та потребує лікування.

Крім того, відповідач зазначив, що його ніхто не повідомив про те, що гроші можна отримати лише один раз, ніяких об’яв в банківських установах не було. 08 січня 2008 року він прийшов до установи банку, бо почув по телевізору та по радіо, що будуть видаватися компенсаційні кошти, він зняв ксерокопію із паспорта та довідки про ідентифікаційний номер, заповнив заяву надану йому ощадкасою уже роздруковану, від якої відірвали корешок. Із цим корешком  він потім прийшов і отримав гроші.

У судовому засіданні представник Лозівського міжрайонного прокурора Харківської області Німко Р.В. стосовно заявлених позовних вимог висловив думку про те, що вони не підлягають задоволенню, оскільки згідно ст. 1215 ЦК України компенсаційні виплати не підлягають поверненню позивачу, так як вони отримані фізичною особою ОСОБА_1, як засіб до існування.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги   відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії-Лозівського відділення ВАТ «Ощадбанк»   підлягають задоволенню з наступних підстав:

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до Законів України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян», «Про державний бюджет України на 2008 рік» та Постанови Кабінету Міністрів України від 09 січня 2008 року № 1 «Про виплату у 2008 році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 02 січня 1992 року в установи Ощадбанку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, та облігації  Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, придбані на території Української РСР установами Ощадного банку України» з початку 2008 року здійснювалися виплати зазначеної компенсації.  

08 січня 2008 року до ТВБВ № 2841/035 та до ТВБВ № 2841/038 ОСОБА_1 подав заяви-доручення з копіями паспорту та ідентифікаційного номеру, на підставі яких відповідні дані були внесені до інформаційно-аналітичної системи «Центральний реєстр вкладників». В ході перевірки філією – Лозівським відділенням  ВАТ «Ощадбанк» було встановлено, що відповідачем, який має компенсаційні рахунки, замість одного разу отримано двічі по 198,02 долари США, що відповідно до офіційного курсу НБУ на дату отримання становить 1000,00 грн., а саме: 15.01.2008 року в ТВБВ № 2841/035, та 15.01.2008 – в ТВБВ № 2841/038, а всього 396,04 долари США, що відповідно до офіційного обмінного курсу НБУ дорівнює – 2000,00 грн.  

У відповідності до п. 2  Постанови Кабінету Міністрів України від 09 січня 2008 року № 1 «Про виплату у 2008 році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 02 січня 1992 року в установи Ощадбанку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, та облігації  Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, придбані на території Української РСР установами Ощадного банку України» компенсаційні виплати проводяться власником заощаджень у готівковій чи безготівковій формі в національній  або іноземній валюті за офіційним обмінним курсом Національного банку після внесення в інформаційно-аналітичну систему «Реєстр вкладників заощаджень громадян» даних, необхідних для ідентифікації вкладника при відкритті рахунка.

  Через три дні після внесення відомостей вкладника в інформаційно-аналітичну систему «Реєстр вкладників заощаджень громадян» виплати проводяться шляхом зарахування коштів за їх бажанням на поточний чи (депозитний) рахунок, відкритий в установах Ощадбанку.  

З пояснень представника позивача вбачається, що інформаційно-аналітична система «Центральний реєстр вкладників» почав працювати з 08.01.2008 року, але станом на 15.01.2008р. підтвердження з даного Реєстру про реєстрацію вкладників, які подали документи 08.01.2008р. до філії Лозівського відділення ВАТ «Ощадбанк» не надходило. В зв’язку з чим, виплати вкладникам, які подали заяви 08 січня 2008 року проводились за списками сформованими працівниками банку у ручному режимі на підставі документів, поданих вкладниками. Перевірити реєстрацію вкладників в інших відділеннях ВАТ «Ощадбанку» було неможливо, а тому деякі вкладники зареєструвалися декілька разів і отримали у кожній установі «Ощадбанку» по 1000 грн..

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» компенсація громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень проводиться в грошовій формі за рахунок Державного бюджету, починаючи з 1997 року, та інших формах відповідно до вимог діючого законодавства.

В межах одного бюджетного року проводиться виплата компенсації громадянину лише за одним рахунком.

Кошти для компенсації заощаджень визначаються в Державному бюджеті України окремою статтею.

Порядок проведення компенсаційних виплат, в тому числі перерахування коштів з Державного бюджету України установам Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно вимог ст. 8-1 вищезазначеного Закону у 2008 році компенсація втрат від знецінених грошових заощаджень, розміщенних в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, проводиться їх власникам станом на 1 січня 2008 року в готівковій чи безготівковій формі в національній або іноземній валюті за офіційним обмінним курсом Національного банку України в межах залишків на рахунках, але не більше 1000 грн. на вкладника в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Безперечно встановлено судом і не заперечується сторонами, що відповідач отримав у позивача компенсацію заощаджень за двома рахунками в розмірі 2000 грн..

Тобто, на 1000 грн. більше, ніж передбачено законом.

Посилання відповідача та прокурора на той факт, що згідно ст. 1215 ЦК України безпідставно набуте майно не підлягає поверненню не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки відповідач отримав компенсацію втрат від знецінення грошових заощаджень, а не заробітну плату чи платежі, що прирівнюються до неї.

Виходячи з викладеного, вбачається, що викладені у позовній заяві факти знайшли свого підтвердження, оскільки позивач довів в судовому засіданні, що спричинені збитки Відкритому акціонерному товариству «Державний Ощадний банк України» в особі філії-Лозівського відділення ВАТ «Ощадбанк» завдав саме відповідач – ОСОБА_1, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.  

Згідно до п. 6 ч. 1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

На підставі ст. ст. 81, 88 ЦПК України суд стягує з відповідача судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в Лозівському міськрайонному суді Харківської області у розмірі 30 грн. та судовий збір у розмірі 51 грн. на користь позивача.

      Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 79, 81, 88, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 1064,  1166,  1212, 1213 ЦК України,  Пленумом Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» , Постановою Кабінету Міністрів України за № 1 від 09.01.2008р. «Про виплату в 2008 році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 02 січня 1992 року в установи Ощадбанку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, та облігації  Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов’язання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР»,  суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії-Лозівського відділення ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 завдані збитки у розмірі 1000 грн. на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії-Лозівського відділення ВАТ «Ощадбанк» на р/р 37399005, МФО 350192, код 02765818.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії-Лозівського відділення ВАТ «Ощадбанк» на р/р 37399005, МФО 350192, код 02765818.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харкiвської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: