Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-1103/2009р. Головуючий у першій
інстанції Проценко О.І.
Категорія 32 Доповідач у апеляційній
інстанції Зотов В.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Клочка В.П.,
суддів - Зотова В.С., Алєєвої Н.Г.,
при секретарі – Живкович О.О.,
за участю - позивача ОСОБА_1., представника позивача ОСОБА_2., третьої особи ОСОБА_3.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Севастополі апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 25 серпня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємця ОСОБА_4, Закритого Акціонерного Товариства „Страхова компанія „ТАС” в особі Севастопольської філії, третя особа, яка не заявляє вимоги на предмет спору – ОСОБА_3, про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди , -
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2009 року позивач ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ПП ОСОБА_4. про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди. У зв’язку з тим, що відповідальність власника транспортного засобу була застрахована, в якості співвідповідача по справі було залучено ЗАТ „Страхова компанія”ТАС” в особі Севастопольської філії.
Уточнивши свої позовні вимоги позивач просила суд стягнути з відповідача ПП ОСОБА_4. матеріальну шкоду у розмірі 4 249,47 грн., яка складається з витрат на протезування зубів у розмірі 3 244 грн., компенсації за зіпсований одяг у сумі 740 грн., витрат на паливо, понесених її чоловіком у зв’язку з необхідністю відвідування медичних установ у розмірі 265,47 грн. та моральну шкоду у розмірі 97 450 грн., також позивач просила стягнути моральну шкоду з страхової компанії ”ТАС” у розмірі 2 550 грн.
Вимоги мотивовані тим, що 16 липня 2008 року водій ОСОБА_3, який знаходився у трудових відносинах з ПП ОСОБА_4., керуючи автобусом „ПАЗ” державний НОМЕР_1, що належить ПП ОСОБА_4., та рухаючись в м. Севастополі по 5 км. Балаклавського шосе з боку пр. Ген. Острякова у напрямку міського шосе, порушив вимоги ПДР, а саме п.п.12.3, 1.5., у наслідок чого здійснив наїзд на позивача, яка на той момент переходила поїжджу частину дороги у наслідку чого, позивачу були нанесені тілесні ушкодження
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 25 серпня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ЗАТ „Страхова компанія ”ТАС” в особі Севастопольської філії на користь позивача у відшкодування матеріальної шкоди 3 244 грн., суму у відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 550 грн. всього стягнути суму у розмірі 5 794 грн. Стягнуто з ПП ОСОБА_4. на користь позивача у відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 9 450 грн., у відшкодування витрат на правову допомогу 986 грн., поштові витрати у розмірі 93,84 грн., а всього стягнути суму у розмірі 10 529, 84 грн. Також судом вирішено питання про судовий збір.
Не погодившись з рішенням суду відповідачем Приватним підприємцем ОСОБА_4., подано апеляційну скаргу, в якій він просить у частині рішення про стягнення з ПП ОСОБА_4. на користь позивача у відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 9 450 грн. скасувати та направити справу у частині скасованого рішення на новий розгляд до суду першої інстанції. Вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу заподіяна матеріальна та моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню.
З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі повного та всебічного розгляду усіх обставин справи, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров’я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, переломи кісток зі зміщенням, черепно-мозкову травму, інші травми які негативно відобразилися на загальному стані її здоров’я, але й на зовнішньому вигляді.
Також судом встановлено, що позивач тривалий час знаходилася на стаціонарному лікуванні, де їй було проведено три оперативних втручання, на даний час вона й досі потребує подальшого реабілітаційного лікування. Травми позивача носять тривалий та стійкий характер. Довгий час вона була повністю залежна від медичного персоналу і рідних, не могла сама себе обслуговувати. Після одержаної черепно-мозкової травми позивач періодично відчуває головні болі. До теперішнього часу позивач позбавлена можливості вести звичайний спосіб життя, надовго була позбавлена можливості займатися професійною діяльністю.
На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції прийшов до правильних висновків, що моральні страждання позивача пов’язані саме з отриманням нею травм 16.07.2008р. у зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою.
Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
Судом першої інстанції був встановлений факт, спричинення позивачу тілесних ушкоджень з вини водія відповідача ПП ОСОБА_4., тоді як, відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Враховуючи положення ст. 23 ЦК України, виходячи с принципу розсудливості та справедливості суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача ПП ОСОБА_4. на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 9 450 грн.
Розмір моральної шкоди визначено судом також правильно, відповідно до вимог п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, з врахуванням характеру і тривалістю страждань, стану здоров’я потерпілого, тяжкістю завданої травми, наслідків тілесних ушкоджень, істотністю вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що призвело б до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст.ст.313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 25 серпня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Головуючий: В.П. Клочко
Судді: В.С. Зотов
Н.Г. Алєєва