Справа № 2-113/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2011 року смт.Варва Варвинський районний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді - Павлова В. Г,

при секретарі - Ройка О.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Варва Чернігівської області циві­льну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2011 року позивачка звернулась до Варвинського районного суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів. В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 вказує, що від шлюбу з відповідачем, вони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. В зв’язку з тим, що спільне життя з відповідачем не склалось, шлюб, який був укладений 10.03.1997 року та зареєстрований в Світличненській сільській раді Варвинського району, 19.05.2009 року було розірвано.

Відповідач, добровільно коштів на утримання дитини не надає, працюючи по договорам, має нере­гулярні та мінливі заробітки. Угоди на добровільну сплату аліментів між позивачкою та ОСОБА_2 не досягнуто. Позивачка на даний час також працює, але отримує незначну заробітну плату, якої недостат­ньо для належного забезпечення життя та розвитку дитини.

Дані обставини й змусили ОСОБА_1 звернутись до суду з позовом, згідно якого позивачка просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гри­вень.

В судовому засіданні позивачка, позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити в пов­ному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві /а.с.4/.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи був повідомлений на­лежним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с.16/. Про причи­ни неявки суд не повідомив. Клопотання про розгляд справи у його відсутності не надав, у зв’язку з чим, суд, за згодою позивача, згідно ст.ст. 224-226 ЦП К України, визнав можливим справу розглянути у відсут­ності відповідача за наявними доказами в матеріалах справи про права та взаємовідносини сторін в по­рядку заочного розгляду.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясував­ши обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, розглянувши надані ними докази, які мають юридичне значення, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до переконання, що позов підлягає задово­ленню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст.ст. 10, 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На час розгляду справи домовленості між батьками з приводу участі відповідача в утриманні ди­тини - не досягнуто, а отже аліменти підлягають стягненню в судовому порядку в силу ст.181 Сімейного Кодексу України.

В судовому засіданні на підставі достовірних доказів встановлено, що відповідач ОСОБА_2 Ана­толій Григорович є батьком народженого у шлюбі сина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ЕЛ № 070595 від 17.02.2009 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Варвинського районного управління юстиції Чернігів­ської області /а.с.5/.

Згідно свідоцтва серії 1-ЕЛ № 033303 від 19 травня 2009 року шлюб між чоловіком ОСОБА_2 та дружиною ОСОБА_4 відділом реєстрації актів цивіль­ного стану Варвинського районного управління юстиції Чернігівської області - розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 18 /а.с.6/.

12 липня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виконкомом Дащенківської сільської ради Варвинського району Чернігівської області був зареєстрований шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 01, що підтверджуєть­ся свідоцтвом про шлюб, серії 1-ЕЛ № 041148, виданим 12 липня 2009 року, Дащенківською сільською радою Варвинського району Чернігівської області /а.с.14/ та ОСОБА_4 отримала прізвище після ре­єстрації шлюбу - ОСОБА_5.

Відповідно до довідки № 159 від 27.05.2011 року, виданої виконкомом Дащенківської сільської ра­ди Варвинського району Чернігівської області, ОСОБА_1 проживає на території сільсь­кої ради по вулиці Перемоги № 1 та має на утриманні: неповнолітнього сина - ОСОБА_6 /а.с.11/.

На підтвердження необхідності позивачкою отримання аліментів на утримання неповнолт сина, ОСОБА_1 до суду надано довідку про її доходи за період з 01.11.2010 року по 30.04.2011 рх які складають 4772, 05 гривень /а.с.7/.

Згідно довідки комунального лікувально-профілактичного закладу Варвинської центральної ра, йонної лікарні № 956 від 31.05.2011 року позивачка ОСОБА_1 на диспансерному облі­ку у лікаря-терапевта не знаходиться./а.с.8/.

Згідно довідки комунального лікувально-профілактичного закладу Варвинської центральної ра­йонної лікарні від 31.05.2011 року син позивачки - ОСОБА_3 знаходиться під нагля­дом в дитячій консультації та значиться соматично здоровим /а.с.9/.

В силу статті 51 Конституції України батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Згідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Сімейним кодексом України гарантовано відповідно до ст.141, що мати та батько мають рівні пра­ва та обов’язки щодо утримання та виховання дітей. Правовідносини між сторонами випливають із алі­ментних зобов’язань батьків щодо утримання дітей і врегульовані нормами глави 15 Сімейного кодексу України. Відповідно до ст. 180 СК України та роз’яснень, що надані у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу Украї­ни при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» батьки зобов’язані утриму­вати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той з них хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утримані в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини /аліменти/ присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Ухвалою Варвинського районного суду від 02 травня 2011 року, відповідачу по справі, було запро­поновано, в разі невизнання позовних вимог, надати письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються /а.с.З/, проте доказів на підтвердження не спроможності сплати алі­ментів до суду не надано.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову /ч.1 ст.191 СК України/. При визначенні розміру аліментів, судом враховується стан здоров’я та матеріальне становище дитини, майновий стан відповідача та його стан здоров’я, наявність у нього інших дітей, відсутність не­працездатних членів сім’ї, родичів яких він зобов’язаний утримувати.

У відповідності до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодек­су. Докази подаються сторонами та іншими особами; які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які бе­руть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд вста­новлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших об­ставин, які мають значення для вирішення справи. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змага­льності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Позивачем ані під час пред’явлення цивільного позову, ані під час судового засідання не було на­дано на розгляд суду належних та допустимих доказів в обґрунтування саме заявленого розміру алімен­тів, які підлягають стягненню з відповідача. При цьому судом також враховано стан здоров’я позивачки та її неповнолітньої дитини, а перебування неповнолітнього сина позивачки - ОСОБА_3 Анатолійо­вича під наглядом в дитячій консультації, де він значиться як соматично здоровий, не може свідчити про додаткові затрати позивачки на оздоровлення сина.

Разом з тим, відповідно до ст.185 СК України, встановлення певного розміру аліментів, які підля­гають стягненню з відповідача, не звільняють останнього від обов’язку сплачувати кошти на покриття до­даткових витрат на дитину, що викликані особливими обставинами, в тому числі і хворобою.

Стаття 27 «Конвенції про права дитини», ратифікованої Верховною Радою України 27. IX. 1991 ро­ку та положення «Декларації прав дитини» регламентують, що інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хіо першим одержує захист і допомогу.

Судом враховано те, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходів одержує в натурі, а тому, з огляду на положення ч.1 ст.184 СК України, суду дають підстави визнати, що у даному випадку, визначений позивачкою вид аліментів саме в твердій грошовій сумі є найбільш ефективним та доцільним для забезпечення прав та інтересів неповнолітнього.

За цих, безпосередньо встановлених у суді обставин, відповідно до конституційного принципу верховенства права, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що саме відповідач на даний час неналежно виконує обов’язки по утриманню неповнолітньої дитини, зваживши на матеріальні та духо­вні потреби дитини та враховуючи стан здоров’я позивачки, її дитини та відповідача, довідку про доходи, надані позивачкою та той факт, що сума аліментів, які підлягають стягненню з відповідача позивачкою не обґрунтовані та не підтверджені належними доказами, то суд вважає за співрозмірне, необхідне та спра­ведливе, відповідно до вимог ст.184 СК України, присудити стягнення з відповідача аліментів на утриман­ня неповнолітнього сина ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 500,00 гривень щомісячно, з дня звернення позивачки до суду до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 367 ЦП К України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів — у межах суми платежу за один місяць.

Ця норма закону є безспірною під час виконання судового рішення про стягнення аліментів та пе­редбаченою чинним законодавством України, через що не підлягає доведенню чи встановленню.

Відповідно ч.З ст. 81 та ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає необхідним покласти на відповідача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та стягнути з нього на користь держави судовий збір.

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 141, 180, 184 СК України, п.З ст.Ю, п.1 ст. 11, п.1 ст. 60, ст.ст. 174, 212-213, 215, 218, 367 ЦПК України, Поста­новою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення алімен­тів» суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 500 гривень, починаючи з 01 червня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати по сплаті інформаційно - технічного розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на* користь держави судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня.

Рішення в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповіда­ча. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на заочне рішення Варвинського районного суду може бути подано позивачем до апеляційного суду Чернігівської області через Варвинський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бу­ти оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Варвинського районного суду

Чернігівської області ОСОБА_7