Справа №22-ц-5040-2009 р. Головуючий 1 інстанції Лосєва Д.А.
Категорія: про забезпечення
позову доповідач Ларенок В.
Ухвала
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2009 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - судді Міненкової Н.О.
суддів- Гальянової І.Г. , Ларенка В.І.
при секретарі- Григоренко К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 травня 2009 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк ВАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Харківської філії ВАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2009 року позивач звернувся у Дзержинський районний суд м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 251 379 грн. 98 коп..
Також, подав у суд заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту та передачі на зберігання банку предмету застави за договором застави від 12.11.2007 року, укладеного між Харківською філією ВАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_2, автомобіль, що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію.
Ухвалою суду від 10 квітня 2009 року зазначена заява про забезпечення позову була задоволена у повному обсязі.
21 травня 2009 року Харківська філія ВАТ «ВіЕйБі Банк» подала у суд заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_2
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 травня 2009 року була задоволена заява позивачів про забезпечення позову:
накладений арешт на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
При цьому посилається на те, що вказана квартира відповідно до свідоцтва про право власності належить на праві власності їй; частка відповідача по справі ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності подружжя не визначена та не виділена йому в натурі; вона не є відповідачем по справі та третьою особою; між нею та позивачем не було укладено договору поруки; вона не відповідає за законом своїм майном по зобов’язанням, які виникли у її чоловіка перед банком.
Вона вважає оскаржувану ухвалу незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, такою, що порушує її законні права та інтереси.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позов про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 251 379,98 грн. заявлений до ОСОБА_2, який є чоловіком ОСОБА_1. ОСОБА_2 на ці гроші придбав автомобіль, який є предметом застави. ОСОБА_2 фактично приховує від Заставодержателя предмет застави, що підтверджується постановами державного виконавця про про повернення виконавчого документа стягувачеві та про оголошення розшуку автомобіля боржника ОСОБА_2.
Квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1, про що вказує в апеляційної скарзі сама ОСОБА_1
Суд забезпечив позов своєю ухвалою наклавши арешт на цю квартиру як на майно що належить подружжям ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві спільної сумісної власності.
Згідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
В п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.
Дійсно, у даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Однак, суд своєю ухвалою наклавши арешт на вказану квартиру, обмежив ОСОБА_1 та її чоловіка права користування власним майном.
Суд на це уваги не звернув, та прийняв неправильне рішення про накладення арешту на квартиру.
А тому судова колегія вважає за необхідним ухвалу суду першої інстанції від 22 травня .2009 року змінити, забезпечивши позов шляхом заборони на відчуження квартири.
Вказані заході забезпечення позову у даному випадку ніяким чином не порушують права ОСОБА_1, закріплені Конституцією України та чинним законодавством України.
Інші доводи апеляційної скарги є не суттєвими, та й не можуть бути підставою для того, щоб відмовити в задоволенні заяви ВАТ «ВіЕйБі Банк» про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.151, 152, 303, п.2 ч.2 ст. 307, п.2 ч.1 ст. 312, ст.ст. 313, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Змінити ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 травня 2009 року.
Заяву Харківської філії ВАТ «ВіЕйБі Банк» про забезпечення позову задовольнити частково, забезпечивши її позов шляхом заборони на відчуження трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності подружжя.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту ії проголошення.
Головуючий:
Судді: