У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Верещак В.М.
суддів	Селівона О.Ф., Лавренюка М.Ю.
за участю прокурора	Ковзеля П.О.

 

розглянувши в судовому засіданні 27 липня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_2 на вирок колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 5 квітня 2006 року.

 

в с т а н о в и л а :

 

         Зазначеним вироком

 

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше судимий,

 

засуджений:

-    за ст. 115 ч. 2 п. 6 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

-    за ст. 187 ч. 4 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.    

 

На підставі ст. 70 КК України остаточно до відбування призначено 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

 

ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні злочинів за слідуючих обставинам.

 

16 грудня 2005 року близько 21 години ОСОБА_1 розпивав спиртне з ОСОБА_3 за місцем проживання останнього по АДРЕСА_1.

Коли ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_1 йти додому і викликав таксі, - той відмовився.

 

В ході сварки у ОСОБА_1 виник умисел на розбійний напад і умисне вбивство ОСОБА_3 з метою заволодіння майном. Для цього ОСОБА_1  схопив зі столу ніж, напав на ОСОБА_3 і з метою його вбивства наніс останньому 8 ударів ножем у життєво важливий орган - шию, від чого потерпілий на місці події помер.

 

Продовжуючи злочинні дії, направлені на заволодіння майном ОСОБА_1 обшукав кімнату, викинув речі з шафи і тумбочки і заволодів грішми в сумі         15 грн. та настільним кварцевим годинником вартістю 7 грн., а всього на загальну суму 22 грн.

 

Не знайшовши іншого майна, ОСОБА_1 з місця події втік.

 

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 оспорює обґрунтованість засудження його за ст. 187 ч. 4 КК України та покликається на порушення норм КПК України в процесі досудового слідства, оскільки до нього застосовувались недозволені методи ведення слідства.

За змістом скарги просить вирок змінити і пом'якшити йому покарання;

 

Захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 просить змінити вирок і перекваліфікувати дії засудженого зі ст. 115 ч. 2 на ст. 118 КК України, а в частині кваліфікації дій за ст. 187 ч. 4 КК України вирок скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину.

 

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав свою і захисника касаційні скарги і заперечив застосування до нього недозволених методів, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають.

 

Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які він засуджений, ґрунтується на зібраних у справі і перевірених у судовому засіданні доказам оцінених у сукупності.

 

Фактичні обставини справи, як вони встановлені судом, відповідають матеріалам справи.

 

Як на досудовому слідстві так і в суді, ОСОБА_1 визнав, що 16 грудня 2005 року дійсно розпивав спиртне з ОСОБА_3 у кімнаті останнього в гуртожитку і між ними виникла сварка з його, ОСОБА_1 вини, оскільки він вимагав допити спиртне, а потерпілий його виганяв і навіть схопив ніж. ОСОБА_1 показав, що він вихопив ніж і наніс ним потерпілому удари в область шиї.

 

Навіщо взяв з кишені потерпілого після його вбивства 15 грн. та зі столу - будильник - пояснити не може.

 

За даними висновку судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_3 наступила від колото-різаних ран шиї з ушкодженням лівої сонної артерії, які призвели до гострої крововтрати.

 

Доводи скарг, що вбивство ОСОБА_3 ОСОБА_1 вчинив при перевищенні меж необхідної оборони, безпідставності.

 

Наведені з цього приводу у вироку докази є достатні, допустимі і переконливі, а висновки - логічного аргументовані.

 

Показання ОСОБА_1, що сварка, а потім і бійка, виникла ніби-то у зв'язку з тим, що потерпілий відмовився допити спиртне і відразу після того, коли запропонував викликати таксі, - судом обґрунтовано визнані такими, що не відповідають дійсності.

 

За показаннями свідка ОСОБА_4 ввечері в день події злочину, ОСОБА_3 заходив до нього в кімнату і просив викликати таксі для свого знайомого. Він не був схвильований, не скаржився на знайомого, не мав тілесних ушкоджень.

 

Неправдивими є показання ОСОБА_1, що потерпілий спричинив йому ножове поранення в області лоба, оскільки за показаннями свідка ОСОБА_5 йому ОСОБА_1 сказав, що лоб пошкодив, бо був п'яний і впав.

 

Суд першої інстанції дав правильну оцінку характеру інших легких тілесних ушкоджень, як свідченню опору і захисту потерпілого від нападу ОСОБА_1.

 

Про мотив вчиненого вбивства свідчать дані протоколу огляду місця події, згідно з яким у кімнаті, де жив ОСОБА_3, виявлені викидані з шаф речі. Суд правильно зробив висновок, що ОСОБА_1  шукав цінності та гроші.

 

За наведених обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. ст. 115 ч. 2 п. 6, 187 ч. 4 КК України.

 

Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який негативно характеризується, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, викладені у вироку.

 

Підстав до пом'якшення покарання колегія суддів не знаходить.

 

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів 

 

у х в а л и л а :

 

            Касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 і в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 5 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.     

 

Судді:

 

Верещак В.М.                      Селівон О.Ф.              Лавренюк М.Ю.